Розширена анотація українською мовою

В економіці України представлена мінімальна законодавча база щодо захисту навколишнього природного середовища. Імплементація поняття «зелені» фінанси на законодавчому рівні знаходиться на початковому етапі. Авторами наголошено на важливості фунціонування менеджменту екологічних інновацій, оскільки більшість країн, які мають негативний вплив на стійкість навколишнього природного середовища переживають зачний дефіцит фінансових можливостей. Метою статті є визначення основних теоретичних та практичних засад фінансового інжинірингу зелених фінансів як елементу менеджменту екологічних інновацій. Емпіричний аналіз базується на даних виробництва та використання енергії, скоригованих заощадженнь, ренти за використання природних джерел енергії, індексу екологічної ефективності 2020 та інших показниках стану навколишнього природного середовища. Обʼєктом дослідження є низка країн Європи. Періодом дослідження обрано 2000-2020 роки. Для визначення можливостей зеленого фінансування в Україні розглянуто наявні нормативно-правові акти. Для розробки напрямків удосконалення менеджменту екологічних інновацій, у ході дослідження було: побудувано багатофакторну лінійну регресійну модель припливу прямих іноземних інвестицій; визначено вплив факторів на результативний показник; виявлено найвпливовіші фактори для визначення напрямків майбутнього удосконалення. За результатами дослідження підтверджено, що фінансовий інжиніринг зелених фінансів є інструментом, який поєднує фінанси, інновації та бізнес з екологічною поведінкою. Ця сфера діяльності актуальна для низки учасників, зокрема, індивідуальних і бізнес-споживачів, виробників, інвесторів та фінансових кредиторів. На відміну від традиційної фінансової діяльності, зелені фінанси спрямовані на екологічні проєкти та заходи з охорони навколишнього природного середовища. При цьому інвестиції в знання про зміну клімату та чисту енергію дозволяють краще оцінити ризики та прибуток. Авторами зазначено, що головними стратегіями сталого розвитку на глобальному рівні є підвищення енергоефективності та розвиток відновлюваних джерел енергії. Встановлено, що дефіцит капіталу та ефективного механізму фінансування є головною перешкодою в розвитку відновлюваної енергетики.

Ключові слова: зелені фінанси, інновації, екологічні показники, стійкість, фінансовий інжиніринг..

Класифікація JEL: H87, O13, Q43.

Цитувати як: Khalatur, S., & Dubovych, O. (2022). Financial Engineering of Green Finance as an Element of Environmental Innovation Management Marketing and Management of Innovations, 1, 232-246. https://doi.org/10.21272/mmi.2022.1-17

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Al Mamun, M., Boubaker, S., & Nguyen, D. K. (2022). Green Finance and Decarbonization: Evidence from around the World. Finance Research Letters, 102807. [Google Scholar] [CrossRef]
2. Altaghlibi, M., & Wagener, F. (2019). Unconditional aid and green growth. Journal of Economic Dynamics and Control, 105, 158-181. [Google Scholar] [CrossRef]
3. Braga, J. P., Semmler, W., & Grass, D. (2021). De-risking of green investments through a green bond market–Empirics and a dynamic model. Journal of Economic Dynamics and Control, 131, 104201. [Google Scholar] [CrossRef]
4. Code of Ukraine «On Subsoil». Retrieved from [Link]
5. Economic Code of Ukraine. (n.d.). Retrieved from [Link]
6. Gholipour, H. F., Arjomandi, A., & Yam, S. (2022). Green property finance and CO2 emissions in the building industry. Global Finance Journal, 51, 100696. [Google Scholar] [CrossRef]
7. Green finance institute (2022). Retrieved from [Link]
8. Green finance platform. (2022). Retrieved from [Link]
9. Hagspiel, V., Nunes, C., Oliveira, C., & Portela, M. (2021). Green investment under time-dependent subsidy retraction risk. Journal of Economic Dynamics and Control, 126, 103936. [Google Scholar] [CrossRef]
10. Hainaut, H., & Cochran, I. (2018). The Landscape of domestic climate investment and finance flows: Methodological lessons from five years of application in France. International Economics, 155, 69-83. [Google Scholar] [CrossRef]
11. Hermundsdottir, F., Haneberg, D. H., & Aspelund, A. (2022). Analyzing the impact of COVID-19 on environmental innovations in manufacturing firms. Technology in Society, 68, 101918. [Google Scholar] [CrossRef]
12. Humphrey, J. E., & Li, Y. (2021). Who goes green: Reducing mutual fund emissions and its consequences. Journal of Banking & Finance, 126, 106098. [Google Scholar] [CrossRef]
13. Khalatur, S., Stachowiak, Z., Zhylenko, K., Honcharenko, O., & Khalatur, O. (2019). Financial instruments and innovations in business environment: European countries and Ukraine. Investment Management & Financial Innovations, 16(3), 275. [Google Scholar] [CrossRef]
14. Lee, D., & Pu, C. (2012). Methods of Financial Engineering: Strategy on Locking Periods. Systems Engineering Procedia, 3, 119-124. [Google Scholar] [CrossRef]
15. Li, Z., Tang, Y., Wu, J., Zhang, J., & Lv, Q. (2020). The interest costs of green bonds: Credit ratings, corporate social responsibility, and certification. Emerging Markets Finance and Trade, 56(12), 2679-2692. [Google Scholar] [CrossRef]
16. Madaleno, M., Dogan, E., & Taskin, D. (2022). A step forward on sustainability: The nexus of environmental responsibility, green technology, clean energy and green finance. Energy Economics, 105945. [Google Scholar] [CrossRef]
17. Prajapati, D., Paul, D., Malik, S., & Mishra, D. K. (2021). Understanding the preference of individual retail investors on green bond in India: An empirical study. Investment Management and Financial Innovations, 18, 177-89. [CrossRef]
18. Shkarupa, O., Vlasenko, D., Vesperis, S., Treus, A., & Juhaszova, Z. (2021). Strategic management or sustainable decisions in business: A case of greening the transport companies. Problems and Perspectives in Management, 19(4), 311-324. [Google Scholar]
19. Tax Code of Ukraine (n.d.). Retrieved from [Link]
20. The Law of Ukraine «On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine Concerning Simplification of Attracting Investments and Introduction of New Financial Instruments». Retrieved from [Link]
21. The Law of Ukraine «On Basic Principles (Strategy) of the State Environmental Policy of Ukraine for the Period up to 2030». Retrieved from [Link]
22. The Law of Ukraine «On Environmental Impact Assessment». Retrieved from [Link]
23. The Law of Ukraine «On Environmental Protection». Retrieved from [Link]
24. The Law of Ukraine «On Protection of Atmospheric Air». Retrieved from [Link]
25. The Law of Ukraine «On Waste». Retrieved from [Link]
26. United Nations Environment Programme. (2022). Retrieved from [Link]
27. Vasylieva, N. (2019). Improvement of Agricultural Management: Functional Comparative Approach. Montenegrin Journal of Economics, 15(1), 227-238. [Google Scholar] [CrossRef]
28. Velychko, O., Velychko, L., & Ramanauskas, J. (2016). Transformation and development of production-logistics enterprises in Ukrainian agrarian economy. Management Theory and Studies for Rural Business and Infrastructure Development, 38(1), 70-87. [Google Scholar] [CrossRef]
29. Versal, N., & Sholoiko, A. (2022). Green bonds of supranational financial institutions: On the road to sustainable development. Investment Management and Financial Innovations, 19(1), 91-105. [Google Scholar] [CrossRef]
30. Water Code of Ukraine. (n.d.). Retrieved from [Link]
31. World Bank. (2021). Retrieved from [Link]
32. Xiang, X., Liu, C., & Yang, M. (2022). Who is financing corporate green innovation?. International Review of Economics & Finance, 78, 321-337. [Google Scholar] [CrossRef]
33. Yale University. (2020). Environmental Performance Index. Retrieved from [Link]
34. Zhang, D., & Kong, Q. (2022). Credit policy, uncertainty, and firm R&D investment: A quasi-natural experiment based on the Green Credit Guidelines. Pacific-Basin Finance Journal, 101751. [Google Scholar] [CrossRef]
35. Zhang, H., Geng, C., & Wei, J. (2022). Coordinated development between green finance and environmental performance in China: The spatial-temporal difference and driving factors. Journal of Cleaner Production, 346, 131150. [Google Scholar] [CrossRef]