Розширена анотація українською мовою

У статті розглянуто вплив технологічних стрес-факторів на ефективність управління трудовими ресурсами у закладах вищої освіти. Авторами наголошено, що лавиноподібний розвиток інформаційних технологій спричинює нарощування кількості появи техностресів та їх сили впливу на населення, у тому числі викладачів та науковців. Результати аналізу теоретичних досліджень засвідчили, що стрімкий інформаційний потік та широке використання технологічних інструментів сприяє посиленню фрустрації, тривожності та страху серед працівників освіти. Таким чином, актуальність даного дослідження полягає у необхідності привернення уваги суспільства до загроз техностресу задля збереження здоровʼя, якості життя та продуктивності на корпоративному рівні. Теоретичною основою дослідження є міжнародні напрацювання, присвячені питанням впливу технологічних стрес-факторів на ефективність управління трудовими ресурсами. Головною метою дослідження є визначення взаємозвʼязку між факторами виникнення техностресу у закладах вищої освіти Угорщини. Підґрунтям дослідження стали результати анкетування 237 викладачів закладів вищої освіти Угорщини. Практичну реалізацію усіх етапів даного дослідження здійснено з використанням інструментарію статистичного програмного забезпечення SPSS 22. Відповідно до мети дослідження авторами проведено лінійний регресійний аналіз. За результатами дослідження визначено пʼять головних тригерів техностресу, а саме: техно-перевантаження, техно-втручання, техно-складність, техно-безпека та техно-невизначеність. Авторами наголошено на синергетичному ефекті зазначених вище тригерів, що сприяє зростанню рівня техностресу серед викладачів закладів вищої освіти. Результати дослідження мають практичне значення для менеджменту закладів вищої освіти та можуть бути взяті до уваги для зниження рівня техностресу та його попередження.

Ключові слова: заклад вищої освіти, інформаційний потік, суспільна хвороба, вплив технологій, викладачі університетів..

Класифікація JEL: D83, I20, I23.

Цитувати як: Bencsik, A., & Csinger, B. (2022). Innovations in human resources management of higher education institutions: technostress factors Marketing and Management of Innovations, 4, 55-67. https://doi.org/10.21272/mmi.2022.4-05

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Ahmad, U. N. U., Ami, M. S., & Ismail, W. K. W. (2012). The relationship between technostress creators and organizational commitment among academic librarians. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 40, 182-186. [Google Scholar] [CrossRef]
2. Al-Ansari, M. A., & Aalshare, K (2019). The impact of tehcnostress components on the employees satisfaction and perceived performance: The case of Quatar. Journal of Global Information Management, 27(3), 65-86. [Google Scholar] [CrossRef]
3. Al-Fudahir, M., & Mellar, H. (2008). Investigatin teacher stress when using technology. Computers & Education, 51(3), 1103-1110. [Google Scholar] [CrossRef]
4. Arnetz, B. B. & Wiholm, C. (2006). Stress management and musculoskeletal disorders in knowledge workers: the possible mediating effects of stress hormones. Advances in Physiotherapy, 8(1), 5-14. [Google Scholar]
5. Boonjing, V., & Chanvarasuth, P. (2017). Risk of overusing mobile phones technostress effect. Procedia Computer Science, 111, 196-202. [Google Scholar] [CrossRef]
6. Chen, L., & Muthttacharoen, A. (2016). An empirical investigation of the consequences of technostress: Evidence from China. Information Resources Management Journal, 29(2), 14-36. [Google Scholar] [CrossRef]
7. Coklar, N. A., Efilti, E., & Şahin, L. Y. (2017). Defining teachers’ technostress levels: A scale development. Journal of Education and Practise, 8(21), 28-41. ISSN 2222-288X. [Google Scholar]
8. Coklar. N. A., Efilti, E., Şahin, L. Y., & AkCay, A. (2016). Investigation of techno-stress levels of teachers who were included in technology integration processes. TOJET: The Turkish Online Journal of Educational Technology, 1331-1339. [Google Scholar]
9. Jena, K. (2015). Technostress in ICT enabled collaborative learning environment: An empirical study among Indian academican. Computers in Human Behavior, 51, 1116-1123. [Google Scholar] [CrossRef]
10. La Torre, G., De Leornadis, V., & Chiappetta, M. (2020). Technostress: how does it affect the productivity and life of an individual? Results of an observational study. Public Health, 189, 60-65. [Google Scholar] [CrossRef]
11. Li, B., & Wang, X. (2019). Technostress among university teachers in higher education: A study using multidimensional person-enviroment misfit theory. Frontiers in Psychology, 10, 1-13. [Google Scholar] [CrossRef]
12. Li, L., & Wang, X. (2020). Technostress inhibitors and creators and their impacts on universtiy teachers’ work performance in higher education. Cognition, Technology & Work, 23, 315-330. [Google Scholar] [CrossRef]
13. Maier, C., Laumer, S., Wirth, J., & Weitzel, T. (2019). Technostress and the hierarchical levels of personality: a two-wave study with multiple data samples. European Journal of Information Systems, 28(5), 496-522. [Google Scholar] [CrossRef]
14. Ozgur, H. (2020). Relationship between teachers’ technostress, technological pedagogical content knowledge (TPACK), school support and demographic variables: A structural equation modeling. Computers in Human Behavior, 112. [Google Scholar] [CrossRef]
15. Pirkkalainen, H., Salo, M., Tarafdar, M., & Makkoken, M. (2019). Deliberate or Instinctive? Proactive and Reactive Coping for Technostress. Journal of Management Informational System, 36(4), 1179-1212. [Google Scholar] [CrossRef]
16. Ragu-Nathan, S. T., Tarafdar, M., & Ragu-Nathan, S. B. (2007). The Impact of Technostress on Role Stress and Productivity. Journal of Management Information Systems, 24(1), 301-328. [Google Scholar] [CrossRef]
17. Ragu-Nathan, S. T., Tarafdar, M., Ragu-Nathan, S. B., & Tu, Q. (2008). The consequences of technostress for end users in organizations: Conceptual development and empirical validation. Information System Research, 19(4), 417-433. [Google Scholar] [CrossRef]
18. Ragu-Nathan, S. T., Tarafdar, M., Ragu-Nathan, S. B., & Tu, Q. (2011). Crossing the dark side: examining the antecedents and consequences of technostress. Communications of the ACM, 54(9), 113-120. [Google Scholar] [CrossRef]
19. Sareen, P. (2019). Techno stress creators – An exploratory research on teaching and non teaching staff working in colleges. International Journal of Management and Humanities (IJMH), 3(9), 1-7. ISSN 2394-0913. [Google Scholar]
20. Saunders, C., Wiener, M., Klett, S., & Sprenger, S. (2017). The impact of mental representations on ICT-related overload in the use of mobeile phones. Journal of Management Information System, 34(3), 803-825. [Google Scholar] [CrossRef]
21. Syvanen, A., Makiniemi, J. P., Syrja, S., Heikkila-Tammi, K., & Viteli, J. (2016). When does the educational use of ICT become a source of technostress for Finnish teachers? Seminar.net – International Journal of media, technology, and lifelong learning, 12(2), 95-109. [Google Scholar]
22. Tarafdar, M., Tu, Q., & Ragu-Nathan, T. S. (2010). Impact of Technostress on End-User Satisfaction and Performance. Journal of Management Information Systems, 27(33), 303-334. [Google Scholar] [CrossRef]
23. Thomée, S., Eklöf, M., Gustafsson, E., Nilsson, R., & Hagberg, M. (2007). Prevalence of perceived stress, symptoms of depression and sleep disturbances in relation to information and communication technology (ICT) use among young adults–an explorative prospective study. Computers in Human Behavior, 23(3), 1300-1321. [Google Scholar]
24. Tu, Q., Wang, K., & Shu, Q. (2005). Computer-related technostress in China. Communications of the ACM. 48(4), 77-81. [Google Scholar] [CrossRef]