Розширена анотація українською мовою

У статті досліджено сучасні тенденції та пріоритетні напрямки інноваційного розвитку підприємництва в туризмі Азербайджану, враховуючи національні особливості та тренди туристичного ринку Європи. Автором проаналізовано значущість туризму, його доступність та соціально відповідальне підприємництво у сфері туристичних послуг у контексті сталого розвитку та досягнення його цілей. Обґрунтовано економічний ефект від розвитку туристичної сфери. У роботі виокремлено роль та ключові аспекти цифровізації туризму та управлінських інновацій у сфері туристичних послуг. Результати систематизації наукових досліджень та напрацювань із зазначеної проблематики засвідчили відсутність єдиного підходу до оцінювання взаємозв’язків інноваційного розвитку підприємництва у туристичній сфері та макроіндикаторів країни. Головною метою статті є дослідження впливу підвищення рівня розвитку туризму на економічне зростання та оцінка впливу інноваційної активності на конкурентоспроможність туристичної сфери (на основі аналізу досвіду країн ЄС та Азербайджану). інформаційною базою дослідження стали статистичні та аналітичні дані Світового банку, Світової організації інтелектуальної власності, Світової туристської організації, Світового економічного форуму. Для досягнення поставлених цілей у роботі проаналізовано основні тенденції ринку туристичних послуг. Для визначення сильних та слабких сторін, можливостей та загроз на ринку було проведено SWOT-аналіз. Схарактеризовано ключові напрями в менеджменті інноваційного розвитку підприємництва в туризмі, базуючись на твердженні про необхідність сприяння успішним інноваціям у туризмі та підприємницькій екосистемі шляхом взаємодії стейкхолдерів. Окрему увагу приділено зростаючій ролі держави у підвищенні інноваційної активності туристичного підприємництва, зокрема, в умовах негативних наслідків пандемії COVID-19. Побудовано динамічну регресійну модель оцінки панельних даних Ареллано-Бонда для емпіричного підтвердження та формалізації позитивного впливу підвищення рівня розвитку туризму (частка виручки від туристичних послуг у загальному експорті, число прибуваючих туристів та туристичних польотів) на економічне зростання країн ЄС та Азербайджану (приріст ВВП на душу населення). Перевірку якості моделі здійснено за допомогою тесту Саргану у програмному пакеті STATA 14.2. Взаємозв’язок досліджуваних показників попередньо охарактеризований за результатами кореляційного аналізу (тест Шапіро-Вілка, розрахунок коефіцієнтів кореляції Пірсона/ Спірмена з часовими лагами). У ході дослідження проведено компаративний, кореляційний та регресійний аналізи впливу ступеня готовності країн ЄС та Азербайджану до інформаційно-комунікаційних технологій та рівня інноваційного розвитку загалом на рівень конкурентоспроможності туристичної сфери країн. За результатами дослідження автор приходить до висновку щодо необхідності доповнення інновацій в ІКТ у сфері туризму та його цифровізації, впроваджуючи фінансові, страхові, маркетингові, управлінські, адміністративні, медичні, соціокультурні, екологічні та інші інновації в туризмі, які сьогодні тісно взаємопов’язані та вигідно доповнюють одна одну.

Ключові слова: державна політика, інновації у туризмі, конкурентоспроможність туризму, менеджмент інновацій, підприємництво у туризмі, стійкий туризм, фінансування інновацій, цифровізація туризму. .

Класифікація JEL: L83, O32, O38, O41.

Цитувати як: Azizov, A. (2022). Innovation development and entrepreneurship management in tourism of Azerbaijan: current trends and priorities Marketing and Management of Innovations, 4, 104-120. https://doi.org/10.21272/mmi.2022.4-09

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Arellano, M. (1987). Computing robust standard errors for within-groups estimators. Oxford bulletin of Economics and Statistics, 49(4), 431-434. [Google Scholar]
2. Arellano, M., & Bond, S. (1991). Some tests of specification for panel data: Monte Carlo evidence and an application to employment equations. The review of economic studies, 58(2), 277-297. [Google Scholar] [CrossRef]
3. Ateljevic, J., & Page, S. . (2009). Tourism Entrepreneurship – Concepts and Issues. Tourism and Entrepreneurship: International Perspectives, 480 p. (Chapter 2, p. 9-32). [CrossRef]
4. ATTA. (2019). Adventure Tourism Development Index. Retrieved from [Link]
5. Boronos, V., Zakharkin, O., Zakharkina, L., & Bilous, Y. (2020). The Impact of the COVID-19 Pandemic on Business Activities in Ukraine. Health Economics and Management Review, 1(1), 76-83. [Google Scholar] [CrossRef]
6. Bouronikos, V. (2021). How Digital Technology in Tourism is Affecting the Way we Travel. Institute of Entrepreneurship Development. Retrieved from [Link]
7. Comerio, N., & Strozzi, F. (2019). Tourism and its Economic Impact: A Literature Review Using Bibliometric Tools. Tourism Economics, 25(1), 109-131. [Google Scholar] [CrossRef]
8. Das, K. S., & Naskar, K. (2018). Nexus between Infrastructure and Tourism Development. SocioEconomic Challenges, 2(2), 6-12. [CrossRef]
9. Dehtjare, J. (2018). Digital Technologies in Tourism-a Key to Competence. Conference: Business Competences. ISMA, Riga, Latvia. Retrieved from [Link]
10. George, B. (2020). Inclusive Sustainable Development in the Caribbean Region: Social Capital and the Creation of Competitive Advantage in Tourism Networks. Business Ethics and Leadership, 4(3), 119–126. [Google Scholar] [CrossRef]
11. Hallak, R., Assaker, G., & Lee, C. (2015). Tourism Entrepreneurship Performance: The Effects of Place Identity, Self-Efficacy, and Gender. Journal of Travel Research, 54(1), 36-51. [Google Scholar] [CrossRef]
12. Işık, C., Günlü Küçükaltan, E., Kaygalak Çelebi, S., Çalkın, Ö., Enser, İ. & Çelik, A. (2019). Tourism and entrepreneurship: A literature review. Journal of Ekonomi, 1 (1), 1-27. [Google Scholar]
13. Jaafar, M., Abdul-Aziz, A. R., Maideen, S. A., & Mohd, S. Z. (2011). Entrepreneurship in the Tourism Industry: Issues in Developing Countries. International Journal of Hospitality Management,30(4), 827-835. [Google Scholar] [CrossRef]
14. Karaoulanis, A., & Vasiliki, K. (2018). Tourism In Developing Countries. The Path Towards Sustainable Development and its Interaction with the Local Communities, The Environment, and the Human Factor. SocioEconomic Challenges, 4(2), 80-86. [Google Scholar] [CrossRef]
15. Khan, M. Y. H., Hossain, A. (2018). The Effect of Ict Application On The Tourism And Hospitality Industries In London. SocioEconomic Challenges, 4(2), 60–68. [Google Scholar] [CrossRef]
16. Khurramov, O. K. (2020) The Role of the Tourism Sector in the Digitalization of the Service Economy. Economics and Innovative Technologies, 1 (6), 1-8. [Google Scholar]
17. Revfine. (n.d.). 11 Key Technology Trends Emerging in the Travel & Tourism Industry. Retrieved from [Link]
18. Letunovska, N., Kwilinski, A., & Kaminska, B. (2020). Scientific research in the health tourism market: a systematic literature review. Health Economics and Management Review, 1, 8–19. [Google Scholar] [CrossRef[
19. Lordkipanidze, M., Brezet, H., & Backman, M. (2005). The entrepreneurship factor in sustainable tourism development. Journal of cleaner production, 13(8), 787-798. [Google Scholar][CrossRef]
20. Mofokeng, N. E. M., & Matima, T. K. (2018). Future Tourism Trends: Virtual Reality Based Tourism Utilizing Distributed Ledger Technologies. African Journal of Hospitality, Tourism and Leisure, 7(3), 1-14. [Google Scholar]
21. Natocheeva, N., Shayakhmetova, L., Bekkhozhaeva, A., Khamikhan, N., & Pshembayeva, D. (2020). Digital Technologies as a Driver for the Development of The Tourism Industry. In E3S Web of Conferences (Vol. 159, p. 04002). EDP Sciences. [Google Scholar] [CrossRef
22. Navickiene, R., Fominiene, V.B., Dias, F. (2015). Entrepreneurship in the Sustainable Tourism Sector. The Case of Tour Operators in Lithuania. Transformations in Business and Economics,14(3), 138-153. [Google Scholar]
23. Opute, A. P., Irene, B. O., & Iwu, C. G. (2020). Tourism Service and Digital Technologies: A Value Creation Perspective. African Journal of Hospitality, Tourism and Leisure, 9(2), 1-18. Retrieved from [Link]
24. Pearson, K. (1896). Mathematical contributions to the theory of evolution—III. Regression, heredity, and panmixia. Philosophical Transactions of the Royal Society of London, Series A 187, 253–318.[Google Scholar] [CrossRef]
25. Ratten, V. (2019). Tourism entrepreneurship research: a perspective article. Tourism Review, 75 (1), 122-125. [Google Scholar] [CrossRef]
26. Rubanov, P., & Marcantonio, A. (2017). Alternative Finance Business-Models: Online Platforms. Financial Markets, Institutions and Risks, 1(3), 92-98. [Google Scholar] [CrossRef]
27. Saberifar, R., Chatterjee, U., Bhunia, G. S. (2019). Measuring the Level of Satisfaction with Respect to the Quality of Services Provided by the Local Tourist Destination in Mashhad, Iran. SocioEconomic Challenges, 3(1), 64-71. [Google Scholar] [CrossRef].
28. Schiopu, A. F., Vasile, D. C., & Ţuclea, C. E. (2015). Principles and best practices in successful tourism business incubators. Amfiteatru Economic Journal, 17(38), 474-487. [Google Scholar] []
29. Shapiro, S, & Wilk, М. (1965). An analysis of variance test for normality (complete samples). Biometrika, 52, 591–611. [Google Scholar]
30. Solvoll, S., Alsos, G. A., & Bulanova, O. (2015). Tourism Entrepreneurship – Review and Future Directions. Scandinavian Journal of Hospitality and Tourism, 15(1), 120-137. [Google Scholar][CrossRef]
31. Spearman, C. E. (1904). The proof and measurement of association between two things. American Journal of Psychology, 15, 72–101.[Google Scholar]
32. Taliouris, E., Trihas, N. (2017). Public Policy for Corporate Social Responsibility and Governance for Sustainable Tourism Development in Greece. Business Ethics and Leadership, 1(4), 49–57. [Google Scholar] [CrossRef]
33. The World Bank (2019). GDP per capita growth (annual %). Retrieved from [Link]
34. The World Bank (2019). International tourism, number of arrivals. Retrieved from [Link]
35. The World Bank (2019). International tourism, number of departures. Retrieved from [Link]
36. The World Bank (2019). International tourism, receipts (% of total exports).Retrieved from [Link]
37. Tiagoa, F., Gilb, A., Stembergerc, S., & Borges-Tiagod, T. (2021). Digital sustainability communication in tourism. Journal of Innovation & Knowledge, 6 (1), 27-34. [CrossRef]
38. Tiutiunyk, I., Humenna, Yu., & Flaumer, A. (2021). Covid-19 impact on business sector activity in the EU countries: digital issues. Health Economics and Management Review, 2(1), 54-66. [Google Scholar] [CrossRef]
39. Tleuberdinova, A. (2021). Macro-economic Factors Influencing Tourism Entrepreneurship: The Case of Kazakhstan. The Journal of Entrepreneurship, 30(1), 179-209. [Google Scholar][CrossRef]
40. UNDESA. (n.d.). Sustainable Development Goals. Retrieved from [Link]
41. UNWTO. (2020). Tourism Data Dashboard. Retrieved from [Link]
42. WEF (2009). The Travel & Tourism Competitiveness Report 2009. Geneva, Switzerland. Retrieved from [Link]
43. WEF (2011). The Travel & Tourism Competitiveness Report 2011. Geneva, Switzerland. Retrieved from [Link]
44. WEF (2013). The Travel & Tourism Competitiveness Report 2013. Geneva, Switzerland. Retrieved from [Link]
45. WEF (2015). The Travel & Tourism Competitiveness Report 2015. Geneva, Switzerland. Retrieved from [Link]
46. WEF (2017). The Travel & Tourism Competitiveness Report 2017. Geneva, Switzerland. Retrieved from [Link]
47. WEF (2019). The Travel & Tourism Competitiveness Report 2019. Geneva, Switzerland. Retrieved from [Link]
48. WIPO (2011). Global Innovation Index 2011. Accelerating Growth and Development. Geneva, Switzerland. Retrieved from [Link]
49. WIPO (2012). Global Innovation Index 2012. Stronger Innovation Linkages for Global Growth. Geneva, Switzerland. Retrieved from [Link]
50. WIPO (2013). Global Innovation Index 2013. The Local Dynamics of Innovation. Geneva, Switzerland. Retrieved from [Link]
51. WIPO (2014). Global Innovation Index 2014. The Human Factor in Innovation. Geneva, Switzerland. Retrieved from [Link]
52. WIPO (2015). Global Innovation Index 2015. Effective Innovation Policies for Development. Geneva, Switzerland. Retrieved from: [Link]
53. WIPO (2016). Global Innovation Index 2016. Winning with Global Innovation. Geneva, Switzerland. Retrieved from [Link]
54. WIPO (2017). Global Innovation Index 2017. Innovation Feeding the World. 10th edition. Geneva, Switzerland. Retrieved from [Link]
55. WIPO (2018). Global Innovation Index 2018. Energizing the World with Innovation. 11th edition. Geneva, Switzerland. Retrieved from [Link]
56. WIPO (2019). Global Innovation Index 2019. Creating Healthy Lives—The Future of Medical Innovation. 12th edition. Geneva, Switzerland. Retrieved from [Link]
57. WIPO (2020). Global Innovation Index 2020. Who Will Finance Innovation? 13th edition. Geneva, Switzerland. Retrieved from [Link]
58. Wörndl, W., Koo, C., & Stienmetz, J. L. (Eds.). (2021). Information and Communication Technologies in Tourism 2021: Proceedings of the ENTER 2021 ETourism Conference, January 19-22, 2021. Springer Nature. [Google Scholar] [CrossRef]
59. Zsarnoczky, M. (2018). The Digital Future of the Tourism & Hospitality Industry. Boston Hospitality Review, 6, 1-9. [Google Scholar]