Розширена анотація українською мовою

У статті досліджується вплив політики Європейського центрального банку на коливання відсоткової ставки на ринку житлової нерухомості Німеччини. Відсоткова політика Європейського центрального банку має значний вплив на вартість капіталу для споживачів, що пояснюється особливостями банківської системи Німеччини. Так, споживачі отримують іноземний капітал безпосередньо  від Європейського центрального банку, оскільки беруть кредити у місцевих банках, які запозичують гроші з Європейського центрального банку. Вартість кредитування Європейського центрального банку визначається його політикою щодо базових процентних ставок. Тому політика щодо розміру процентних ставок федеральних фондів має непрямий вплив на ставки споживчого кредитування та вартість капіталу інвесторів. У рамках даного дослідження автор аналізує взаємозв’язок між низьким рівнем відсоткових ставок Європейського центрального банку та цінами на ринку нерухомості. У якості змінних автор розглядає: вартість капіталу, рівень доходів та цін на ринку нерухомості. Результати розрахунків свідчать, що незважаючи на низькі відсоткові ставки Європейського центрального банку та зростання доходів населення, зростання ціни на ринку нерухомості є несуттєвими. Незважаючи на низькі процентні ставки Європейського центрального банку, отримані результати свідчать про наявність ефекту «бульбашок» на ринку нерухомості Німеччини. Автор зазначає, що поточний стан ринку нерухомості поки що не провокує збільшення відтоку інвестицій з даного сектору. У статті аналізується період з 2008 по 2017 роки, при цьому враховується середній рівень цін у Німеччині. Автор зазначає, що у деяких містах (Франкфурт-на-Майні, Берліні, Гамбург або Мюнхен) середній рівень цін суттєво відрізняється від середніх по країні, тому дані міста були вилучені з аналізу. Результати даного дослідження можуть бути корисними та використані при формуванні маркетингової політики на ринку нерухомості. Так, необхідною є оцінка ефективності механізму грошово-кредитної політики, дослідження впливу збільшення або зменшення вартості капіталу та рівня цін на споживчу поведінку на ринку нерухомості з метою визначення ефективного набору стимулів з точки зору маркетингової політики. Результати дослідження можуть бути використані як основа для прогнозування рівня попиту та поведінки споживачів на ринку нерухомості. 

Ключові слова: життєвий цикл фінансування, теорія дефляції, процентна ставка, житлова нерухомість, зростання доходів.

Класифікація JEL: A14, D13, E52, G14, O16.

Цитувати як: Zwerenz, D. (2018). The economic perspective of the changes in cost of capital on the behaviour of real estate prices Marketing and Management of Innovations, 4, 234-243. https://doi.org/10.21272/mmi.2018.4-21

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Arnold, D. Hrsg., & Hertweck, B. (2017). Wohnimmobilien, Kapitel 10; Immobilien und Altersvorsorge. https://doi.org/10.1007/978-3-658-05368-0
2. Baecker, D. (2006). Wirtschaftssoziologie. transcript Verlag. https://doi.org/10.14361/9783839400364
3. Bollen, R. (2007). The History and Operation of International Payment System. Journal of Banking and Finance Law and Practice, 1–33. Abgerufen von http://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=1756083
4. Destatis, S. B. (2015). Preise. Baupreise und Baukosten 2014, 1–2. Abgerufen von https://www.destatis.de/DE/Publikationen/Publikationen.html
5. Destatis, S. B. (2016). Preise. Baupreise und Baukosten 2015, 1–2. Abgerufen von https://www.destatis.de/DE/Publikationen/Publikationen.html
6. Destatis, S. B. (2017). Preise. Baupreise und Baukosten 2016, 1–2. Abgerufen von https://www.destatis.de/DE/Publikationen/Publikationen.html
7. Destatis, S. B. (2018). Preise. Baupreise und Baukosten 2017, 1–2. Abgerufen von https://www.destatis.de/DE/Publikationen/Publikationen.html
8. Eul, M. (2014). Klassifikationsserver – Standardklassifikationen im maschinenlesbaren Format. 2014. Wiesbaden: Statistisches Bundesamt, Wiesbaden.
9. EZB. (2018). Zinssatzes der Europäischen Zentralbank für das Hauptrefinanzierungsgeschäft von 1999 bis 2018 (Stand: Januar 2018). Frankfurt (Main). Abgerufen von https://de.statista.com/statistik/daten/studie/201216/umfrage/ezb-zinssatz-fuer-das-hauptrefinanzierungsgeschaeft-seit-1999/
10. Fisher, I. (1933). The Debt-Deflation Theory of Great Depressions. Econometrica. https://doi.org/10.2307/1907327
11. Gröbel, S., & Hiller, N. (2017). Regionale Verteilungseffekte geldpolitischer Maßnahmen auf dem Immobilienmarkt Derzeit reagiert die EZB mit anhaltender Niedrigzinspolitik auf defl ationäre Preisentwicklungen. Wirtschaftsdienst, 219–226. https://doi.org/10.1007/s10273-017-2111-8
12. Hugh-Smith, C. (2012). Why Things Are Falling Apart and What We Can Do About It. Abgerufen von https://www.oftwominds.com/blogmar12/pretend-financialization3-12.html
13. Just, T. (2017). Immoblienwirtschaftslehre – Ökonomie, Kap. 5: Immobilienmarktprognosen für Einzelmärkte.
14. Keynes, J. M. (1937). The General Theory of Employment. The Quarterly Journal of Economics. https://doi.org/10.2307/1882087
15. Krugman, P. (2012). How to End This Depression. The New York Review of Books.
16. Marx, K. (1887). Capital: A Critique of Political Economy. Kapital English. https://doi.org/10.1002/ejoc.201200111
17. McLeay, M., Radia, A., & Thomas, R. (2014). Money Creation in the Modern Economy. Bank of England Quarterly Bulletin, 1–14. 
18. Minsky, H. P. (1986). Stabilizing an unstable economy. Journal of Economic Behavior & Organization. https://doi.org/10.1016/0167-2681(88)90050-9
19. Pauly, R. (2015). Ökonomische Instabilität und staatliche Stabilisierung. https://doi.org/10.1007/978-3-658-09449-2
20. Roman, A., & Bilan, I. (2012). The Euro Area Sovereign Debt Crisis and the Role of ECB’s Monetary Policy. Procedia Economics and Finance, 3(12), 763–768. https://doi.org/10.1016/S2212-5671(12)00227-4
21. Ruščáková, A., & Semančíková, J. (2016). The European Debt Crisis: A Brief Discussion of its Causes and Possible Solutions. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 220(March), 399–406. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2016.05.514
22. Singer, K. G. (2013). Blasenkunde (2) – Merkmale und Ursachen. In Time_Pattern_Analyses(S. 1–7). Abgerufen von http://www.timepatternanalysis.de/Blog/2013/12/20/blasenkunde-2-ursachen-von-preisblasen/
23. Sobolewski, M. (2016). Building Renovation, but Makes Sense. Critical Review of Economic and Environmental Aspects. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 220, 481–486. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2016.05.523
24. Utecht, J., Mohr, M., & Peeters, T. (2018). Bauzinsen-Chart – so steht der Bauzins historisch(Bd. 1). München. Abgerufen von https://www.bauzins.org/bauzinsen-chart/