Розширена анотація українською мовою

Метою статті є оцінка результатів врахування принципів поведінкової економіки як одного з найбільш інноваційних напрямків в економічній науці, при реформуванні пенсійної системи. Дослідження зосереджено на аналізі використання теорії поведінкової економіки при реформуванні недержавної пенсійної програми (передбачає автоматичне зарахування з можливістю виходу у певний час) на прикладі досвіду Великобританії. Ефективність британської реформи пояснюється тим, що всі працівники автоматично зараховувались до недержавної пенсійної програми, що передбачала партисипативну сплату внесків працівників і роботодавців. При цьому вихід із програми можливий лише за ініціативою працівника з порушенням його статус-кво в організації. В роботі висвітлено роль поведінкової економіки у реформуванні пенсійної системи Великобританії. Автори пояснюють, що обмеженість раціональної поведінки працівників та роботодавців, в умовах обмеженості знань про фінансовий ринок та інші відповідні параметри пенсійних систем (наприклад, тривалість життя окремих груп працівників) вплинуло на збільшення рівня участі громадськості у даній системі та обсягів довгострокових пенсійних накопичень. Окрім цього, була запущена широка просвітницька програма, яка демонструвала довгострокові переваги як для роботодавців, так і для працівників. При цьому пояснювались шляхи та ризики виходу з даної програми. В рамках дослідження обґрунтовано можливості та переваги впровадження в Польщі британської реформи пенсійної системи з автоматичним зарахуванням, що тим самим призведе до імпульсу розвитку третього рівня пенсійної системи країни. Поряд із цим автор виокремлює загрози реформування пенсійної системи з урахуванням елементів теорії поведінкової економіки.  

Ключові слова: поведінкова економіка, пенсійні реформи, державні та додаткові пенсійні схеми.

Класифікація JEL: J26, J32, J55.

Цитувати як: Szczepanski, M. (2018). The application of behavioral economics to reforming pension systems – evidence from Great Britain and New Zealand Marketing and Management of Innovations, 2, 201-209. https://doi.org/10.21272/mmi.2018.2-16

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Camerer, C., F., Loewenstein, G., Rabin, M., (2004). Advances in behavioural economics. Princeton and Oxford: Princeton University Press.
2. Cordes, J., (1990). Socio-economic perspectives of household savings. Journal of behavioral economics, 19 (3), 273-284.
3. Czepulis-Rutkowska, Z. (2016). Przegląd emerytalny 2016 – Bezpieczeństwo dzięki odpowiedzialności [Retirement Review 2016 – Security thanks to responsibility], Polityka Spoleczna, 1, 7-12.
4. Davis, B. (2012). Better Defined Contributions Pension Provision, TUC Working Paper (Trade Unions Congress), London.
5. Department for Work and Pensions (2016). Security in Retirement. Towards a New Pension System.[pdf] London: Department for Work and Pensions [online]. Retrieved from
6. http://webarchive.nationalarchives.gov.uk/20100407120701/http:/dwp.gov.uk/docs/prelims.pdf .
7. http://www.thepensionsregulator.gov.uk/en/employers/phasing-increase-of-automatic-enrolment-contribution.
8. Kahneman, D., Tversky, A., (1979). Prospect theory, an analysis of decisions under risk. Econometrica, 2(47), 263–292.
9. Knoll, M., (2010). The Role of Behavioral Economics and Behavioral Decision Making in Americans Retirement Savings Decisions, Social Security Bulletin, 4(70).
10. Mullainathan, S., Thaler, R. (2000). Behavioural Economics, NBER WORKING PAPER SERIES, Working Paper 7948. Retrieved from http://www.nber.org/papers/w7948.
11. Pensions Regulator (2018). Retrieved from; http://www.thepensionsregulator.gov.uk /docs/automatic-enrolment-business-advisers-events-2018.pdf
12. Pitt-Watson, D. (2011). Tomorrows’ Investor, Pensions, 191-205. Retrieved from
13. Skarżyńska, K., (2006). Człowiek a polityka. Podstawy psychologii politycznej [Man and politics. Basics of political psychology]. Poznań: ZYSK I S-KA.
14. Skarżyńska, K., (1999). Psychologia polityczna [Political psychology]. Poznań: ZYSK I S-KA.
15. Szczupaczyński, J. (ed.), (1993). Elity.Wybory. Demokracja [Elite. Elections. Democration]. Warszawa: Agencja Scholar.
16. Szumlicz, T. (2005). Ubezpieczene społeczne teoria dla praktyki [Social insurance theory for practice]. Bydgoszcz-Warszawa: Oficyna Wydawnicza Branta.
17. Thaler, R., (2000). From Homo Economicus to Homo Sapiens. Journal of Economic Perspectives 14(1), 133-141.
18. Thaler, R., Bernarzi, S., (2001). Save More Tomorrow: Using Behavioral Economics to Increase Employee Saving. Los Angeles: University of California.
19. Thaler, R., Sustein, C. (2008). Nudge. Improving decisions about health, wealth and happiness, Yale: Yale Univesity Press.
20. Tyszka, T., 1999. Psychologiczne pułapki oceniania i podejmowania decyzji [Psychological pitfalls of assessing and making decisions]. Gdańsk: Gdańskie Wydawnictwo Psychologiczne.
21. Zaleśkiewicz, T. (2011). Psychologia ekonomiczna [Economic psychology], Warszawa: PWN.
22. Zinn, J., O. (2004), Literature Review: Economics and Risk, Social Contexts and Responses to Risk Network (SCARR), Working Paper 2004/2. Retrived from: https: www.kent.ac.uk.