Розширена анотація українською мовою

Світова академічна спільнота є єдиною у думці, що динаміка глобальної економіки найбільш реалістично описується концепцією довгих хвиль Кондратьєва. Глобальна експансія світової економіки (так званий період «розширення» – з 1980-х років до початку світової фінансово-економічної кризи в 2008 році), поштовхом до якої став  розвиток інформаційних технологій, нанотехнологій, генної інженерії, штучного інтелекту тощо, вважається зростаючою фазою циклу Кондратьєва. Імпульс початку зростаючої хвилі глобального циклу Конратьєва дали Сполучені Штати Америки як лідер розвитку інформаційних технологій. Відповідно до концепції Кондратьєва, розгортання потужних інформаційно-комунікаційних технологій повинно стимулювати продуктивність та економічне зростання. В той же час, та хвиля, розгортання якої ми спостерігаємо в теперішній час, має обмеження амплітуди та ритму, що призводить до передчасного зниження продуктивності праці. З огляду на потребу знайти адекватне пояснення такого феномену, деякі автори вказують на те, що слабкість п’ятої хвилі глобального циклу Кондратьєва пов’язана не з проблемою технологічного виснаження, а з нестійкою соціально-політичною ситуацією в Сполучених Штатах Америки, що спричинило процеси економічної концентрації та соціальної поляризації. Інші країни, у тому числі і світові лідери, за незначними винятками, стали лише користувачами цифрових продуктів та послуг, що створюються Сполученими Штатами Америки. Тому недосконалість інституційних обмежень такої значної концентрації економічних вигід в одній країні створює суттєві загрози для розвитку світової економіки, деформує економічний та соціальний профіль світової спільноти,  що у підсумку може трансформувати традиційний перебіг циклу Кондратьєва. Тільки Китай ризикнув і успішно став цифровим виробником, конкуруючи безпосередньо з американськими монополіями. Автор проводить порівняльний аналіз тенденцій розвитку економік Сполучених Штатів Америки та Китайської Народної Республіки, розвиток цифрової галузі якої дозволив ій зміцнити свої конкурентні позиції на світовому ринку, порушивши панівне становище Сполучених Штатів Америки. Конкуренція цих двох країн є не тільки фінансово-економічною, але й політично-інституціональною, що в свою чергу визначатиме характер п’ятого глобального циклу Кондратьєва. Ця конкуренція двох країн-лідерів цифрового простору стосується не стільки торговельних та ринкових  переваг в загальноприйнятому значенні, а й означає  зіткнення двох глобальних моделей соціальної експлуатації інформаційного середовища, а відповідно – і боротьбу за світову гегемонію. За прогнозами авторів статті, необхідно розглядати наступні два сценарії розвитку подій: 1) бажаний – введення жорстких обмежень у міжнародне законодавство, що регулює економічні відносини в цифрову епоху; 2) не бажаний – перетворення цифрових технологій з інтеграційного чинника на деструктивний, виникнення прямого (не обов’язково військового) протистояння економік Сполучених Штатів Америки та Китаю.

Ключові слова: інвестиції, венчурний капітал, валовий внутрішній продукт, прибуток, продуктивність, індекс оцифрування.

Класифікація JEL: F50.

Цитувати як: Rios, R., Lopez, J. B. L., & Veiga, J. G. (2018). The fifth global Kondratiev. Low economic performance, instability and monopolization in the digital age Marketing and Management of Innovations, 2, 270-291. https://doi.org/10.21272/mmi.2018.2-22

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

Arrieta, I., Goff, L., Jiménez, D., Lainier, J., Weyl, G. E. (2017). “Should We Treat Data as Labor? Moving From `Free´”.American Economic Association. Papers &Proceedings.5.
Bell, Daniel, (2015). The China Model. Political Meritocracy and the Limits of Democracy, Princeton: Princeton University Press.
Black; Sandra, J. Furman, E. Rackstraw y N. Rao.(2017). “The Long Term Decline in US Prime-Age Labour Force Participation”, VOX CEPR´s Portal, 4 de mayo.
Brybjolfsson, E. y Mcafee, A. (2014).The Second Machine Age: Work, Progress, and Prosperity in a Time of Brilliant Technologies.New York: W W Norton & Co Inc.
Breznitz, D. y Murphree, M. (2011).Run of the Red Queen: Government, Innovation, Globalization, and Economic Growth in China.Yale University Press.
Carlsson, B. (2004). The Digital Economy: what is new and what is not?, Structural Change and Economic Dynamics, pp. 245-264.
Casiddy, John (2002). DotCom: The Greatest Story Ever Sold, PerfectBound, Chanhassen.
Chen, L. y Naughton, B. (2016).An institutionalized policy-making mechanism: China´s return to techno-industrial policy.Research Policy,45(10), pp. 2138-2152.
China Academy of Information and Communications Technology (2017). White Paperon Digital EconomyDevelopment, Julio.
David, P.A. (1990). The Dynamo and the Computer: An Historical Perspective on the Modern Productivity Paradox. American Economic Review, 80 (2), Mayo, pp. 355-361.
Dicken, P. (2015). Global Shift.Mapping the Changing Contours of the World Economy.Nueva York: The Guilford Press.
Dumas, C. (2010). Globalisation Fractures. How major nations´ interests are now in conflict. London: Profile Books.
Duncan, R. (2012). The New Depression.The Breakdown of the Paper Money Economy.Singapur: John Wiley & Son.
Ernst, Dieter (2013) Dieter Ernst, “Why does China Still Ply a Limited Role in Semiconductor Innovation, 24 de Julio de 2013, Honolulu: East West, Honolulu Center.
Ernst, Dieter (2014). From Catching Up to Forging Ahead? Chinas´s Prospects in Semiconductors, Innovation and Economic Growth Series, Núm. 1, noviembre.
Financial Times. (2017). China Next Generation Artificial Intelligence Development Plan, 13 de octubre.
Financial Times. (2018). The AI Race: China and US Compete to Dominate Big Data, 1 de mayo
Freeman, C. (2001). A Hard Landing for the ‘New Economy’?Information Technology and the United States National System of Innovation.StructuralChange and Economic Dynamics, 12(2), Julio, pp. 115-139.
Freeman, C., y Louca, F. (2001). El Tiempo pasa: Desde la revolución industrial a la revolución de la información. Oxford: Oxford University Press.
Freeman, C., y Pérez, C. (1988). Structural crises of Adjustment, Business Cycles and Investment Behavior, Technical Change and Economic Theory. pp. 38-66.
Gawer, A.  y Cusumano, M. (2013). Industrial Platforms and Ecosystem Innovation.The Journal of Product Innovation Management, pp. 417-433.
Goldstein, J. (1988). Long Cycles.Prosperity and War in the Modern Age. Ann Harbor: Yale University Press.
Gordon, R. (2016). The Rise and Fall of American Growth. Nueva Jersey: Princeton University Press.
(2014). The Turtle’s Progress: Secular Stagnation Meets the Headwinds. En C. Teulings, & R. Baldwin (eds.), Secular Stagnation: Facts, Causes and Cures. Londres: Centre for Economic Policy Research Press.
Helpman,  E., y Trajtenberg, M. (1998). The Diffusion of General Purpose Technologies.En Helpman, E. (Ed.), General Purpose Technologies and Economic Growth.Cambridge: MIT Press, pp. 85–119.
Hirschhorn, L. (1986). Beyond Mechanization, Cambridge: The MIT Press.
Kondartieff, N.D. (1979 [1925]). Los ciclos económicos largos,Madrid: Akal.
Kondratiev, N. D. (2008 [1928]). Los ciclos largos de la coyuntura económica Trad. por Luis Sandoval Ramírez. México: UNAM-IIEc-Del Lirio, 2a edición.
Krugman, P. (2012).Detengamos esta crisis ya, México: Editorial Crítica.
Kuznets, S. (1973). Crecimiento económico moderno.Madrid: Aguilar.
Kuznets, S. (1996). “Schumpeter´s Business Cycles”, en C. Freeman (ed.), Long Waves Theory, Cheltenham: An Elgar Reference Collection.
Lanier, J. (2014). ¿Quién controla el futuro?, Madrid: Debate.
Liebowitz, S., yMargolis, S. (2001). Winners, Losers & Microsoft; Competition and Antitrust in High Technology, Oakland IndependentInstitute.
Mandel, E. (1986). Las ondas largas del desarrollo capitalista. La interpretación marxista.Madrid: Siglo XXI.
McKinsey Global Institute (2013). Disruptive technologies: Advances that Will Transform Life, Business, and the Global Economy,Mayo.
(2015a). Digital America: A Tale of the Haves and Haves Mores. Diciembre.
(2015b).Playing to Win.The New Global Competition for Corporate Profits, Septiembre.
(2017a).A Future That Work: Automation, Employment, and Productivity, enero.
(2017b), The Great Re-Make: Manufacturing for Modern Times, junio.
(2017c).China´s digital economy: a leading global force, agosto.
Marx, Carlos (1946), El Capital, México: Fondo de Cultura Económica.
Mensch, G. (1979). Stalemate in Technology: Innovations Overcome the Depression. Cambridge: Mass.
Modelski, G. (1987). The Study of Long Cycles.En G. Modelski, Exploring Long Cycles. Londres: Frances Pinter.
Modelski, G.y Thompson, W. (1996). Leading Sectors and World Powers: the Coevolution of Global Economics and Politics, Columbia: University of South Carolina Press.
Piketty, T. (2014). El capital en el siglo XXI, México: Fondo de Cultura Económica.
People Republic of China. State Council. (2015). Made in China 2025, 7 de Julio.
Roberts, M. (2016). La larga depresión. Cómo ocurrió, por qué ocurrió y qué ocurrirá a continuación.Madrid: El Viejo Topo.
Rosenberg, N. (1976). Perspectives on Technology. Cambridge: Cambridge University Press.
Rosenberg, N., Frischtak, C. (1996). Long Waves and Economic Growth: A Critical Appraisal. A.E.R., pp. 146-151.
Sachs, D. J. (2017). Building the New American Economy.Nueva York: Columbia University Press.
Schumpeter, J. ([1939] 2012). Teoría del desenvolvimiento económico: una investigación sobre ganancias, capital, crédito, interés y ciclo económico. México: Fondo de Cultura Económica, 2ª edición.
Solomou, S. (1988). Phases of EconomicGrowth, 1850-1973. New York: Cambridge University Press.
Stiglitz, J. (2016). Re-Writing the Rules of the American Economy.New York: W. W. Norton & Co.
Summers, L. (2014). Reflections on the ´New Secular Stagnation Hypothesis´, en C. Teulings, & R. Baldwin (eds.),Secular Stagnation: Facts, Causes and Cures (págs. 27-38). Londres: Centre forEconomicPolicyResearchPress.
The Economist. (2013). “Changing the Economy. The Long Week”, 3 de noviembre.
Trotsky, L. (1979 [1923]). La curva del desarrollo capitalista.En Los ciclos económicos largos, O.C. Madrid: Akal.
Tylecote, A. (1992). The Long Wave in the World Economy: The Present Crisis in Historical Perspective. Londres: Routledge.
UNCTAD (2017). Informe sobre la Economía de la Información. Digitalización, comercio y desarrollo. Nueva York y Génova: Naciones Unidas.
US Chamber of Commerce (2017). Made in China 2025. Global Ambitions on Local Protections, Washington, D. C.
Van Gelderen (1996). Springtide: Reflections on Industrial Development and Price Movements. En Christopher Freeman (ed.). Long Wave Theory, Cheltenham: An Elgar Reference Collection.
Willcocks, L. (2015). Robotic Process Automation at X Changing. The Outsourcing Unit Working Research Paper Serie, 15/03. Londres: Department of Management, The London School of Economics and Political Science.