Розширена анотація українською мовою

Для сучасного суспільства характерний постійний розвиток та вдосконалення транспортної галузі, яка забезпечує якісну та швидку доставку вантажів. Для максимального збільшення експорту готової продукції та більш ефективного проникнення на міжнародні ринки організовуються глобальні логістичні системи. У статті узагальнено аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії щодо місця та перспектив управління транспортною інфраструктурою глобальної логістики. Основною метою дослідження є підтвердження гіпотези про існування глобальних логістичних кластерів, об’єднаних спільною транспортною інфраструктурою відповідно до геополітичних та економічних особливостей регіонів. Вхідні дані дослідження представлено у вигляді десяти індикаторів транспортної інфраструктури. Джерелами даних є Світовий банк та Організація економічного співробітництва та розвитку. Дослідження транспортної інфраструктури глобальної логістики здійснено у наступній логічній послідовності: формування масиву вхідних даних; нормалізація вхідних даних; визначення інтегрального показника рівня розвитку транспортної інфраструктури (метод головних компонент); кластеризація (метод k-середніх) та інтерпретація отриманих результатів. Об’єктом дослідження є 45 країн Європи та Азії за період з 2006 по 2020 роки. Проведене дослідження емпірично підтверджує вищезазначену гіпотезу, про що свідчить визначений інтегральний індекс рівня розвитку транспортної інфраструктури та якісний склад отриманих кластерів. Найбільш вагомий вплив на інтегральний індекс транспортної інфраструктури здійснює показник пасажирських перевезень автомобільним транспортом, на інтегральний індекс авіаційного транспорту – показник перевезень пасажирів, контейнерних портових перевезень, тоді як на інтегральний індекс залізничного транспорту – показник перевезень пасажирів. Загалом, протягом досліджуваного періоду країни групувалися в три та два кластери. Укрупнення кластерів у 2020 році свідчить про те, що транспортна інфраструктура країн із середнім рівнем економічного розвитку почала активно розвиватися. Зокрема, це стосується збільшення попиту на автомобільні перевезення. Результати дослідження можуть бути корисними органам державної влади та міжнародних організацій, які надають послуги з управління транспортною інфраструктурою глобальної логістики.

Ключові слова: транспортна інфраструктура, глобальна логістика, управління транспортною інфраструктурою, транспортна індустрія, міжнародна логістика, інтегральний індекс.

Класифікація JEL: L91, R40.

Цитувати як: Rahmanov, F., Neymatova, L., Aliyeva, R., & Hashimova, A (2022). Management of the Transport Infrastructure of Global Logistics: Cross-Country Analysis Marketing and Management of Innovations, 4, 65-75. https://doi.org/10.21272/mmi.2022.4-07

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Bensassi, S., Márquez-Ramos, L., Martínez-Zarzoso, I., & Suárez-Burguet, C. (2015). Relationship between logistics infrastructure and trade: Evidence from Spanish regional exports. Transportation research part A: policy and practice, 72, 47-61. [Google Scholar] [CrossRef]
2. Higgins, C. D., Ferguson, M., & Kanaroglou, P. S. (2012). Varieties of logistics centers: Developing standardized typology and hierarchy. Transportation research record, 2288(1), 9-18. [Google Scholar] [CrossRef]
3. Lean, H. H., Huang, W., & Hong, J. (2014). Logistics and economic development: Experience from China. Transport Policy, 32, 96-104. [Google Scholar] [CrossRef]
4. Kiel, J., Smith, R., & Ubbels, B. (2014). The impact of transport investments on competitiveness. Transportation Research Procedia, 1(1), 77-88. [Google Scholar] [CrossRef]
5. Lakshmanan, T. R. (2011). The broader economic consequences of transport infrastructure investments. Journal of transport geography, 19(1), 1-12. [Google Scholar] [CrossRef]
6. Lesik, I. (2020). Assessment of Transport Infrastructure Development Level of Ukraine. Modern Economics, 23, 95-101.
7. Liu, Z., Zeng, S., Sun, D., & Tam, C. M. (2020). How does transport infrastructure shape industrial competitiveness? A perspective from industry dynamics. IEEE Transactions on Engineering Management. [Google Scholar] [CrossRef]
8. Lom, M., Pribyl, O., & Svitek, M. (2016, May). Industry 4.0 as a part of smart cities. In 2016 Smart Cities Symposium Prague (SCSP) (pp. 1-6). IEEE. [Google Scholar] [CrossRef]
9. Lyfar, V. (2014). Organizational and legal aspects of regional transport cluster forming. Marketing and Management of Innovations, 2, 188-195. [CrossRef]
10. Matyushenko, I., Berenda, S., Shtal, T., & Grigorova-Berenda, L. (2019). Logistics and transport in industry 4.0: perspective for Ukraine. In SHS Web of Conferences (Vol. 67, p. 03008). EDP Sciences. [Google Scholar] [CrossRef]
11. Medyakova, E. M., Kislitskaya, N. A., Kudinova, S. G., & Gerba, V. A. (2020, September). COVID-19 as a trigger for global transport infrastructure digitalization. In IOP Conference Series: Materials Science and Engineering (Vol. 918, No. 1, p. 012227). IOP Publishing. [Google Scholar] [CrossRef]
12. Meersman, H., & Nazemzadeh, M. (2017). The contribution of transport infrastructure to economic activity: The case of Belgium. Case Studies on Transport Policy, 5(2), 316-324. [Google Scholar] [CrossRef]
13. Michniak, D. (2015). Main problems of transport infrastructure development in Slovakia and effects on regional development. Geographia Polonica, 88(1), 21-39. [Google Scholar] [CrossRef]
14. OECD. Transport Infrasturcture. Retrieved from [Link]
15. Paprocki, W. (2017). How transport and logistics operators can implement the solutions of “Industry 4.0”. In TranSopot Conference (pp. 185-196). Springer, Cham. [Google Scholar] [CrossRef]
16. Pindyck, R. S., & Rubinfeld, D. L. (1991). Econometric models and economic forecastsMcGraw-Hill International Editon. Economics series, third edition Singapore.
17. Purwanto, A. J., Heyndrickx, C., Kiel, J., Betancor, O., Socorro, M. P., Hernandez, A., … & Fiedler, R. (2017). Impact of transport infrastructure on international competitiveness of Europe. Transportation research procedia, 25, 2877-2888. [Google Scholar] [CrossRef]
18. Raimbekov, Z., Syzdykbayeva, B., Baimbetova, A., Rakhmetulina, Z. (2016). Evaluating the impact of logistics infrastructure on the functioning and development of regional economy. Economic Annals-ХХI, 160, 100-104. [Google Scholar]
19. Rodrigue, J.P., Comtois, C., & Slack, B. (2013). The geography of transport systems. New York: Routledge. [Google Scholar]
20. Saba, C. S., Ngepah, N., & Odhiambo, N. M. (2021). Analysis of convergence in transport infrastructure: a global evidence. European Journal of Transport and Infrastructure Research, 21(2), 137-160. [Google Scholar] [CrossRef]
21. Sheffi, Y. (2012). Logistics clusters: delivering value and driving growth. MIT press. [Google Scholar]
22. Skorobogatova, O., & Kuzmina-Merlino, I. (2017). Transport infrastructure development performance. Procedia Engineering, 178, 319-329. [Google Scholar] [CrossRef]
23. Statista (n.d.). The Statistics Portal. Retrived from [Link]
24. Sundberg, L., & Carlén, G. (1989). Allocation mechanisms in public provision of transport and communication infrastructure. The Annals of Regional Science, 23(4), 311-327. [Google Scholar] [CrossRef]
25. Sun, W., Bocchini, P., & Davison, B. D. (2020). Resilience metrics and measurement methods for transportation infrastructure: The state of the art. Sustainable and Resilient Infrastructure, 5(3), 168-199. [Google Scholar] [CrossRef]
26. World Bank. (n.d.). World Development Indicators. Retrieved from [Link]
27. Xu, Y., Li, J. P., Chu, C. C., & Dinca, G. (2022). Impact of COVID-19 on transportation and logistics: a case of China. Economic Research-Ekonomska Istraživanja, 35(1), 2386-2404. [Google Scholar] [CrossRef]