Розширена анотація українською мовою

Завдяки цифровим технологіям соціальні сфери стають все більш мобільними та стійкими до трансформаційних процесів. Сучасне суспільство потребує отримання якісних соціальних послуг у цілодобовому форматі. Важливо розуміти, що цифровізація має бути більш соціально нейтральною. З одного боку, цифрові технології надають суспільству нові перспективи, можливості та рішення, а з іншого – можуть спричинити виникнення різноманітних ризиків. Управління процесами цифровізації соціальних послуг передбачає не лише впровадження цифрових інновацій, а й оцінку наслідків для суспільства та держави. Таким чином, дана стаття має на меті проаналізувати сучасні тенденції цифровізації у сфері соціальних послуг та розробити науково-методичний підхід, який дозволить формалізувати функціональні зв’язки цифровізації зі сферами освіти, охорони здоров’я та соціального захисту. У статті ці твердження підтверджуються бібліометричним аналізом співпоширеності ключових слів. Це дало змогу виділити ключові вектори серед досліджень цифровізації у сфері соціальних послуг: освіта, охорона здоров’я та соціальний захист, які передбачають зміну самої суті цифровізації через призму різних наукових підходів. У зв’язку з цим дана стаття присвячена вивченню взаємозв’язку цифровізації та критичних показників освіти, охорони здоров’я та соціального захисту за допомогою методу головних компонент, канонічного кореляційного аналізу та множинного регресійного моделювання. Дослідження здійснювалось на основі вибірки з 35 європейських країн у 2020-2022 роках. Було побудовано три канонічні моделі, кожна з яких тестувала функціональний зв’язок між показниками цифровізації досліджуваних країн (відсоток сектору ІКТ у ВВП, відсоток персоналу ІКТ у загальній зайнятості, відсоток зміни доданої вартості на сектор ІКТ у поточних цінах) та обрані показники освіти, охорони здоров’я та соціального захисту. У результаті було виявлено, що в цілому розвиток цифрових технологій позитивно впливає на соціальні послуги. Та все ж найсуттєвіший зв’язок спостерігається між показниками цифровізації та сферою освіти та охорони здоров’я.

Ключові слова: цифровізація, інновації, соціальні послуги, освіта, охорона здоров’я, соціальний захист, канонічний кореляційний аналіз.

Класифікація JEL: L91, R40.

Цитувати як: Rahmanov, F., Salahov, R., & Hashimova, A. (2023). Management of Digitisation Processes in the Field of Social Services. Marketing and Management of Innovations, 14(2), 174-184. https://doi.org/10.21272/mmi.2023.2-16

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Abadie, A., Roux, M., Chowdhury, S., & Dey, P. (2023). Interlinking organisational resources, AI adoption and omnichannel integration quality in Ghana’s healthcare supply chain. Journal of Business Research, 162, 113866.[Google Scholar] [CrossRef]
2. Anton-Sancho, A., Vergara, D., Medina, E., & Sanchez-Calvo, M. (2022). Digital Pandemic Stress in Higher Education in VenezEuropean Journal of Investigation in Health, Psychology and Education, 12(12), 1878-1900. [Google Scholar] [CrossRef]
3. Backstrom, C., Knez, R., Fahlgren, M., Synnergren, M., & Larsson, V. (2022). In need of a digital cicerone in healthcare?–Guidance for parents. BMC Pregnancy and Childbirth, 22(1), 1-11. [CrossRef]
4. Biurrun, A. (2022). New evidence toward solving the puzzle of innovation and inequality. The role of institutions. Economics of Innovation and New Technology, 31(8), 729-750. [Google Scholar] [CrossRef]
5. Bjorkquist, C., & Hansen, G. V. (2022). Digitalisation and Client-Orientated Services: Examples from Norway. Nordic Journal of Social Research, 13(2), 1-15. [Google Scholar] [CrossRef]
6. Cheng, Y. H., Hsu, T. H., Fried, J. H., & Chao, P. J. (2022). Are we Ready to be e-Social Service Practitioners for Older Adults? The potential of Taiwanese Social Service College Students. Ieee Access, 10, 52451-52461. [Google Scholar] [CrossRef]
7. Choroszewicz, M., & Alastalo, M. (2021). Organisational and professional hierarchies in a data management system: public–private collaborative building of public healthcare and social services in Finland. Information, Communication & Society, 1-19. [Google Scholar] [CrossRef]
8. Dobson, R., Whittaker, R., Wihongi, H., Andrew, P., Armstrong, D., Bartholomew, K., . . . Wells, S. (2021). Patient perspectives on the use of health information.New Zealand Medical Journal, 134(1547), 48-62. [Google Scholar]
9. Dziubaniuk, O., Ivanova-Gongne, M., & Nyholm, M. (2023). Learning and teaching sustainable business in the digital era: a connectivism theory approach. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 20(1), 1-23. [CrossRef]
10. Engel, O., Zimmer, L. M., Lorz, M., & Mayweg-Paus, E. (2023). Digital studying during COVID-19: teacher-and student-related aspects of learning success in German higher education. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 20(1), 12. [Google Scholar] [CrossRef]
11. Eton, M., & Chance, R. (2022). University e-learning methodologies and their financial implications: evidence from Uganda. Asian Association of Open Universities Journal, (ahead-of-print). [Google Scholar] [CrossRef]
12. Eurostat. Data Browser. Retrieved from [Link]
13. Leite, H., Hodgkinson, I. R., & Volochtchuk, A. V. (2022). New development: Digital social care—the ‘high-tech and low-touch transformation in public services. Public Money & Management, 1-4. [Google Scholar] [CrossRef]
14. Mikkelsen, J. G., Sorensen, N. L., Merrild, C. H., Jensen, M. B., & Thomsen, J. L. (2023). Patient perspectives on data sharing regarding implementing and using artificial intelligence in general practice–a qualitative study. BMC Health Services Research, 23(1), 1-10. [Google Scholar] [CrossRef]
15. Mitchuk, O., Penchuk, I., Podluzhna, N., Malovichko, O., Shirobokova, O., & Tregub, A. (2021). Changes in social communication as a tool of social work under the influence of digitalisation. Studies of Applied Economics, 39(3). [Google Scholar] [CrossRef]
16. Rasiah, R., Khuan, W. S., Manimaran, J., & Serammoorthy, D. (2022). Digitalisation in transforming student learning experience: instructor presence and learner interaction in online learning environments. [Google Scholar] [CrossRef]
17. Ridde, V., Ba, M. F., Guyot, M., Kane, B., Mbow, N. B., Senghor, I., & Faye, A. (2022). Factors that foster and challenge the sustainability of Departmental health insurance units in Senegal. International Social Security Review, 75(2), 97-117. [Google Scholar] [CrossRef]
18. Scopus. Retrieved from [Link]
19. Sibilla, M., & Gorgoni, A. (2022). Smart welfare and slow digital poverty: the new face of social work. European Journal of Social Work, 1-13. [Google Scholar] [CrossRef]
20. Wang, K., Li, B., Tian, T., Zakuan, N., & Rani, P. (2023). Evaluate the drivers for digital transformation in higher education institutions in the era of Industry 4.0 based on decision-making methods. Journal of Innovation & Knowledge, 8(3), 100364. [Google Scholar] [CrossRef]
21. Web of Science. Retrieved from [Link]
22. Li, W., Klietsova, N. V., Volchenko, N. V., Petrova, N. O., & Kharchenko, T. M. (2022). Teacher Competency Model in Human Resource Management: International Economic and Legal Experience in Chinese Universities under Digitalization. [Google Scholar] [CrossRef]
23. Zenarolla, A. (2023). National Plan of Recovery and Resilience and Digitalization of Public Administrations: New Opportunities for Old Challenges for Social Work. Italian Sociological Review, 13(1), 51-68. [Google Scholar]
24. Zhao, X., Xie, C., Huang, L., Wang, Y., & Han, T. (2023). How digitalisation promotes the sustainable integration of culture and tourism for economic recovery.Economic Analysis and Policy, 77, 988-1000. [Google Scholar] [CrossRef]