Нерівність та асиметрія цифрового розвитку регіонів світу
, Олена Булатова 1,* 
, Анастасія Трофименко 1 , Олександр Вишняков 1 - Маріупольський державний університет, Україна
* Corresponding author
Pages: 215-229
Received: 15 January 2023
Revised: 20 July 2023
Accepted: 01 September 2023
Abstract
Стрімке поширення цифровізації впливає на розвиток країн і людства, на долю конкретної людини. Сучасний цифровий розрив, який досліджується у статті, посилює соціальну стратифікацію світового господарства, ускладнює досягнення Цілей сталого розвитку 2030. Нерівність (соціальна й технологічна) для пересічної людини обмежує доступ до технологій, можливостей їх використання і отримання корисності, для людства – гальмує соціально-економічний розвиток, поглиблюючи цифровий розрив. З іншого боку, новітні цифрові технології створюють принципово нові можливості прогресивного розвитку. Усунення причин цифрового розриву розширяє переваги цифрових технологій, що вимагає впровадження цифрових політик у відповідні політики сталого відновлення, узгоджених спільних дій всіх акторів цифрової екосистеми, залучення до міжнародних партнерств, застосування міжнародної допомоги тощо. У статті проведена комплексна оцінка асиметрії цифрового розвитку регіонів світу із використанням інтегральних показників, оскільки рівень нерівномірності при порівнянні за різними одиничними індикаторами цифрового розвитку суттєво відрізняться. Основними етапами (завданнями) дослідження стали: систематизація показників цифрового розвитку, їх аналіз з точки зору закономірностей зміни, нерівномірності та диференціації, розрахунок інтегральних індексів цифрового розвитку регіонів та їх рейтингування, розрахунок узагальнюючих оцінок нерівномірності та розриву. За інтегральним рівнем цифрового розвитку лідером серед інших регіонів світу залишається європейський регіон має найвищий рівень цифрового розвитку (82%), азійсько-тихоокеанський регіон займає випереджає американський, відповідно 74,56% та 67,67%. Середньосвітовий індекс цифрового розвитку складає 64,21%. Цифровий розрив залишається дуже високим (370,3 рази), що пов’язано зі збереженням відставанням країн африканського регіону у можливостях доступу та використання цифрових технологій.
Keyword: інноваційний розвиток; нерівність; цифровізація; цифрові технології; цифровий розрив; цифрова дипломатія; міжнародна допомога; регіони світу.
How to Cite: Trofymenko, M., Bulatova, O., Trofymenko, A., & Vyshniakov, O. (2023). Digital Development and Technological Innovations: Inequality and Asymmetry. Marketing and Management of Innovations, 14(3), 215–229. https://doi.org/10.21272/mmi.2023.3-19
Abstract Views
PDF Downloads
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License References
Frey, T. (2012). 2 Billion Jobs to Disappear by 2030. [Link]
GSMA (2022). The Mobile Economy 2022. [Link]
Heeks, R. (2022). Digital inequality beyond the digital divide: conceptualizing adverse digital incorporation in the global South. Information Technology for Development, 28(4), 688-704. [Google Scholar] [CrossRef]
Ho, C. C., & Tseng, S. F. (2006). From digital divide to digital inequality: The global perspective. International Journal of Internet and Enterprise Management, 4(3), 215-227. [Google Scholar] [CrossRef]
ITU (2023). Measuring digital development facts and figures 2022. [Link]
ITU DataHub. (n.d.). Official site. [Link]
Jun, S., Y., Park, J., & Kim, J. (2022). Digital Transformation Landscape in Asia and the Pacific: Aggravated Digital Divide and Widening Growth Gap. United Nations ESCAP, Information and Communications Technology and Disaster Risk Reduction Division, July 2022. Bangkok. [Link]
Knickrehm, M., Berthon, B., & Daugherty, P. (2016). Digital disruption: The growth multiplier. Accenture Strategy, 2016(1), 1-11. [Link]
Lechman, E. (2009). Development divide vs digital divide–cross country study. University Library of Munich, Germany. [Link]
Mlambo-Ngcuka, P. (2018). Reshaping the future: Women, girls and tech for development. ITU News, 9. [Link]
Oldekop, J. A., Horner, R., Hulme, D., Adhikari, R., Agarwal, B., Alford, M., … & Zhang, Y. F. (2020). COVID-19 and the case for global development. World development, 134, 105044. [Google Scholar] [CrossRef]
Panchenko, V., Reznikova, N., & Ivashenko, O. (2021). Development of Industry 4.0 and Digital Economy in the Focus of China and the USA Global Technological and Innovative Competition. Economics and State, 2, 4–10. [CrossRef]
Piketty, T. (2014). Capital in the twenty-first century. Harvard University Press. [Google Scholar]
Popovich, T. P., & Shavarin, A. T. (2020). Human Rights Concerned With the Development of Digital Technologies: Some Aspects. Constitutional-Juridical Academic Studies, 1, 30-36. [Google Scholar]
Ragnedda, M., & Muschert, G. W. (Eds.). (2013). The digital divide: The Internet and social inequality in international perspective. Routledge. [Google Scholar] [CrossRef]
Reznikova, N., Bulatova, O., & Ivashenko, О. (2023b). Competition Collisions on the Digitalized Markets in Conditions of Technoglobalism: Risks of Innovative and Information-Digital Neo-protectionism for International Business and Electronic Comerce. Investments: Practics and Expirience, 1 [CrossRef]
Reznikova, N., Bulatova, O., Ptashchenko, О., Ivashchenko, O. & Panchenko, V. (2023a). “Z-Owning” And “Z-Consumption”In The Conditions Of Movement From Shareholder To Stakeholder Capitalism: Values As The Basis Of Self-Identification. Investment, practice and experience, 5. [CrossRef]
Robinson, L., Cotten, S. R., Ono, H., Quan-Haase, A., Mesch, G., Chen, W., … & Stern, M. J. (2015). Digital inequalities and why they matter. Information, communication & society, 18(5), 569-582. [Google Scholar] [CrossRef]
Shkolnyk, I., Frolov, S., Orlov, V., Datsenko, V. & Kozmenko, Ye. (2022). The impact of financial digitalization on ensuring the economic security of a country at war: New measurement vectors. Investment Management and Financial Innovations, 19(3), 119-138. [Google Scholar] [CrossRef]
The United Nations Human Rights Council’s. (2012, 5 July). Resolution on “The promotion, protection and enjoyment of human rights on the Internet”. [Link]
UNCTAD. (2021a). Digital economy report 2021. Cross-border data flows and development: For whom the data flow. [Link]
UNCTAD. (2021b). The Bridgetown Covenant. From inequality and vulnerability to prosperity for all. [Link]
UNCTADstat. (n.d.a). International trade in digitally-deliverable services, value, shares and growth, annual. [Link]
UNCTADStat. (n.d.b). Official site. [Link]
United Nation, (2022). Aspirational targets for 2030. [Link]
Van Deursen, A. J., Helsper, E., Eynon, R., & Van Dijk, J. A. (2017). The compoundness and sequentiality of digital inequality. International Journal of Communication, 11, 452-473. [Google Scholar]
Van Dijk, J. A. G. M. (2020, August). Closing the digital divide: The role of digital technologies on social development, well-being of all and the approach of the Covid-19 pandemic. In Virtual Expert Group UN Meeting on “Socially just transition towards sustainable development: The role of digital technologies on social development and well-being of all. [Link]
World Bank. (2016). Digital Dividends. World Development Report. [Link]
Yeraliyeva, A., Dauliyeva, G., Andabayeva, G., & Nurmanova, B. (2023). Effectiveness of public administration of the digital economy in Kazakhstan. Problems and Perspectives in Management, 21(3), 125-137. [Google Scholar] [CrossRef]
Zavazava, C. L. (2022). The affordability of ICT services 2022. [Link]
Zephoria. (2021). The Top 10 Valuable Facebook Statistics – Q2 2021. [Link]
View articles in other formats
PDFLicense
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License
Coyright
Copyright (c) 2023 The Author(s).
Published by Sumy State University
Issue