Зміст |
Автори:
М. Ш. Алам, Даккський університет (Бангладеш) М. О. Фарук, Університет Джаганнатх (Бангладеш) М. З. Алам, Університет підвищення кваліфікації (Бангладеш) М. О. Гані, Університет Хіросіми (Японія)|Університет підвищення кваліфікації (Бангладеш)
Сторінки: 34-45
Мова: Англійська
DOI: https://doi.org/10.21272/mmi.2019.1-03
Завантажити: |
Перегляди: |
Завантаження: |
|
|
|
Розширена анотація українською мовою
В основу статті покладено гіпотезу, що протягом останніх декількох років брендинг відіграє значну роль у діяльності не лише компаній, а й закладів вищої освіти (ЗВО). Зміна середовища, включаючи соціальні, правові та економічні умови, зумовлює необхідність постійних змін у способах діяльності університету, що забезпечить їх функціонування в довгостроковій перспективі. У статті систематизовано та охарактеризовано сучасні концепції брендингу університетів Бангладеш державної та приватної форми власності, які сприяють їх популяризації. У рамках даного дослідження автори зазначають, що брендинг ЗВО Бангладеш є складним процесом, що пояснюється його безсистемністю та розгалуженістю основних стейкхолдерів ЗВО. Об’єктом дослідження обрано десять провідних ЗВО Бангладеш різних форм власності. Базу даних для аналізу склали результати опитування 400 респондентів (200 студентів, які наразі навчаються та 200 потенційних студентів ЗВО). При цьому вибірку сформовано методом випадкового відбору. У статті визначено силу та статистичну значимість впливу семи змінних (імідж університету, якість освіти, рейтинг ЗВО, репутація, місце розташування, політична ситуація та якість підготовки викладачів) на суб’єктивну думку респондентів. Результати даного дослідження свідчать про наявність широкого спектру критеріїв, згідно яких студенти обирають між приватними та державними університетами Бангладеш. При цьому отримані результати засвідчили невідповідність вибору респондентами ЗВО для навчання та очікуваними особистісним критеріями відбору. Аналіз результатів опитування підтвердив гіпотезу, що студенти обирають університети за якістю освіти та рівнем популярності його бренду. Окрім цього, автори встановили, що роботодавці зацікавленні у рекрутингу випускників топ-брендових ЗВО з метою підвищення ефективності діяльності своїх компаній. У майбутньому отримані емпіричні результати дослідження можуть бути корисними для науковців та менеджменту ЗВО державної та приватної форми власності.
Ключові слова: брендинг, заклади вищої освіти, напрями досліджень, Бангладеш, студент.
Класифікація JEL: A22, A23, H52.
Цитувати як: Alam, M. I, Faruq, M. O., Alam, M. Z., & Gani, M. O. (2019). Branding initiatives in Higher Educational Institutions: current issues and research agenda Marketing and Management of Innovations, 1, 34-45. https://doi.org/10.21272/mmi.2019.1-03
Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License
Список використаних джерел
- Aaker, D., A. & Joachimsthaler, E. (2000). Brand Leadership,New York, the Free.
- Aaker, D., A. (2004), Leveraging the Corporate Brand, California Management Review,4, 6-18.
- Alessandri, S., W. (2001), Modeling Corporate Identity: A Concept Explication and Theoretical Explanation. Corporate Communications: An International Journal, 6, 173-182.
- Bangladesh University Grants Commission (2006). Strategic Plan for Higher Education in Bangladesh: 2006-2026, Dhaka.
- Bangladesh University Grants Commission (2010). Annual Report-2010
- Bangladesh University Grants Commission (2011). Annual Report-2011
- Black, D. J. (2008). The Brandingof Higher Education. Greensboro, NC: SEM Works.
- Bonnema, J., & Van der Waldt, D. R. (2008). Information and Source Preferences of a Student Market High Education. International Journal of Educational Management, 22, 314–327.
- Brandi A. Watkins el al., (2013), «Assessing University Brand Personality through Logos: An Analysis of the Use of Academics and Athletics in University Branding».Published Online: 16 July2013.
- Chris Chapleo (2005) Do Universities Have “Successful” Brands? International Journal of Educational Advancement,54–64; doi:10.1057/ Palgrave. ijea.2140233, University of Portsmouth, Richmond Building, Portland Street, UK.
- Donald, E. (2003). Trendsfrom the UNESCO Regional Consultation on Higher Education – A Concept Paper.
- Jim Black (2005), «Branding of Higher Education»,the Great Awakening in the Hallowed Halls of Academia Elizabeth Scarborough, President and Partner, May 2007.
-
Joseph, Mathew, and Deborah F Spake (2009) Summary Brief: University Branding Initiatives: What Do Private University Students Want to Know about a Prospective Institution and How Do They Get Information? Society for Marketing Advance Proceedings, p.142.
- Judson, K. M., Aurand, T. W., Gorchels, L., & Gordon, G. L (2009). Building a University Brand from within:University Administrators‟Perspectives of Internal Branding, Services Marketing Quarterly, 30 (1), (2009), 54-68
- Kathleen Dawley (2000), «Successful Branding is Critical to Colleges and Universities Seeking to Prosper in Challenging Times»,UK.
- Keller, K.L. (2003). Strategic Branding Management: Building, Measuring, and Managing Brand Equity, 8–9. Prentice Hall.
- Kotler, P, & Fox, K. F. A. (1995). Strategic Marketing for Education Institutions, (2nd Ed.). New Jersey: Prentice Hall.
- Lockwood, R., & Hadd, J. (2008). Building a Brand in Higher Education.Gallup Management Journal, 1-7.
- Morrison, M. (2013) «Why Higher Education Needs Marketing More Than Ever».Advertising Age.
- Riege, A., M (2003). Validity and Reliability Tests in Case Study Research: A Literature Review with Hands on Applications for Each Research Phase. Qualitative Market Research – An International Journal, Vol.6,pp. 75-86.
- Robert A. Sevier (2000), «Brand as Relevance», www.stamats.com/whitepapers.
- Rony, M.E. and Rashid, S.M.A. (2009). «Perspective of Teaching-Learning Practices in Private Universities of Bangladesh» NAEM Journal, 5 (9), 67-77.
- Rosenthal, G. (2003). A Name by any other Name: Responding to the Increasing Role ofMarketing in Higher Education (Unpublished Doctoral Dissertation), Universityof Pennsylvania, Philadelphia.
- Saunders, M., Lewis, P. & Thornhill, A. (2007). Research Methods for Business Students,Harlow, UK, Pearson.
- Scarborough, Elizabeth (2007). Branding the Higher Education: The Great Awakening in the Hallowed of Academia.
- Schultz, D., E. & Schultz, H., F. (2004). Brand Babble: Sense and Nonsense AboutBranding, London, Thomson.
- Schultz, M., Hatch, M., J. & Larsen, M. H. (2000). The Expressive Organization: LinkingIdentity, Reputation andthe Corporate Brand. Oxford University Press.
- Shamma, H., & Hassan, S. (2009), Customer and Non-Customer Perspectives for Examining Corporate Reputation. Journal of Product and Brand Management,18(5), 326-337.
- Shampeny, Renelle (2003), «Colleges Turn Attention to Branding in Competition for New Students», The Business Review (Albany), Retrieved 5 June2008 from [http://bizjournals.com/albany/stories/2003/10/27/ focus5.html? t=printable].
- Simoes, C., Dibb, S. & Fisk, R., P. (2005). Managing Corporate Identity: An Internal Perspective.Journal of the Academy of Marketing Science,33, 153-168
- Stensaker, B. (2005). Strategy, Identity, andBranding – Re-Inventing Higher Education Institutions. A paper presented to the City Higher Education SeminarSeries.
- Wæraas, A. and Solbakk, M.N. (2009), Defining the Essence of a University: Lessons from Higher Education Branding. Higher Education 57, 449-462.
- Why higher education needs marketing more than ever (2013) http://adage.com/article/cmo‐strategy/higher‐education‐marketing/244820/
- «Higher Education and the Challenges of Communication». Noir SurBlanc White Paper.
|