Розширена анотація українською мовою

Ця стаття узагальнює досвід першого року експерименту Міністерства освіти і науки України щодо впровадження дуальної форми навчання у закладах вищої освіти. Систематизація літературних джерел засвідчила важливість впровадження інноваційних підходів для вирішення проблеми розриву між потребами ринку праці та змістом освіти, а також рівнем кваліфікацій, отриманих здобувачами протягом навчання у закладах вищої освіти, особливо в період переходу до економіки знань та підвищення попиту на спеціалістів із вищою освітою. Актуальність пошуку дієвих моделей організації здобуття освіти за дуальною формою в національному контексті продиктовано давно існуючою потребою економіки у висококваліфікованих кадрах, запитом на необхідність доопрацювання існуючої законодавчо-нормативної бази та потребою забезпечення методичного супроводу експерименту МОНУ. Основною метою дослідження є визначення специфіки організації дуальної форми навчання з урахуванням особливостей національного законодавства, системи освіти, спроможностей роботодавців та традицій співпраці між роботодавцями та закладами вищої освіти. У статті представлено результати кабінетного дослідження німецької системи дуальної вищої освіти у порівнянні до емпіричного аналізу результатів опитування 27 закладів вищої освіти. Опитування проводилось з квітня по липень 2019 року. Отримані результати свідчать відсутність значної кількості елементів німецької системи, зокрема, мереж кооперації, відповідних баз даних, достатнього об’єму методичних рекомендацій, традицій соціального партнерства в освітній сфері в умовах ринкових відносин. При цьому дуальна форма може застосовуватися до широкого кола спеціальностей на рівні здобуття ступеня бакалавра та магістра, а також може бути організована за різними моделями. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що дуальна форма навчання є затребуваною, можливою для реалізації та перспективною. Отримані результати можуть бути корисними для закладів вищої освіти, роботодавців та їх об’єднань, здобувачів освіти, що бажають впроваджувати чи здобувати освіту за дуальною формою, а також Міністерству освіти і науки України та іншим профільним міністерствам. 

Ключові слова: дуальна вища освіта, дуальна форма здобуття освіти, моделі організації здобуття освіти за дуальною формою, Duales Studium, роботодавці, заклади вищої освіти, людський капітал, Міністерство освіти і науки України, пілотний проєкт, здобувачі освіти, вища освіта..

Класифікація JEL: I2, I23, O30.

Цитувати як: Davlikanova, O., & Hofstetter, H. . (2020). The «duales studium» adaptation as an innovation in ukrainian tertiary education: management aspects and results Marketing and Management of Innovations, 3, 208-221. https://doi.org/10.21272/mmi.2020.3-15

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

BiBB. (2012). Memorandum on Cooperation in Vocational Education and Training in Europe. Vocational Education and Training in Europe – Perspectives for the Young Generation. Retrieved from https://www.bibb.de/dokumente/pdf/memorandumvocational_education_and_training_2012.pdf

Braun, G., & Schlüter, A. (2018). Erfolgsmodell Duales Studium. Leitfaden für Unternehmen. Retrieved from https://www.arbeitgeber.de/www/arbeitgeber.nsf/res/Duales-Studium.pdf/$file/Duales-Studium.pdf

Bundesinstitut für Berufsbildung (2016). Verzahnung beruflicher und akademischer Bildung. Retrieved from http://www.bibb.de/veroeffentlichungen

Bundesinstitut für Berufsbildung (2017). Empfehlung des Hauptausschusses des Bundesinstituts für Berufsbildung vom 21. Juni 2017 zum dualen Studium. Retrieved from https://www.bibb.de/dokumente/pdf/HA169.pdf

Bundesinstitut für Berufsbildung (2020). Duales Studium in Zahlen 2019. Retrieved from http://www.bibb.de/veroeffentlichungen

Bundesinstitut für Berufsbildung (2020a): BIBB-report Heft 1: Ausbildung in Deutschland, Investition gegen Fachkraeftemangel, Mai 2020. Retrieved from http://www.bibb.de/veroeffentlichungen

Del Carpio, X., Kupets, O., Muller, N., & Olefir, A. (2017). Skills for a modern Ukraine. The World Bank. [Google Scholar]

EU Benchmarks. Education and Training 2020. (2020). Eurostat. Retrieved from https://ec.europa.eu/eurostat/web/education-and-training/eu-benchmarks

Dźwigoł, H., & Dźwigoł-Barosz, M. (2018). Scientific Research Methodology in Management Sciences. Financial and Credit Activity: Problems of Theory and Practice, 2(25), 242-237.  [CrossRef] [Google Scholar]

Dzwigol, H., Dzwigol-Barosz, M., Miskiewicz, R., & Kwilinski, A. (2020). Manager Competency Assessment Model in the Conditions of Industry 4.0. Entrepreneurship and Sustainability Issues, 7(4), 2630-2644. [CrossRef] [Google Scholar]

European Commission. (2016). 2016 European Semester: Country Reports and Communication. Retrieved from https://ec.europa.eu/info/publications/2016-european-semester-country-reports_en

Eurostat. (2018). Tertiary educational attainment by sex, age group 30-34. Retrieved from https://ec.europa.eu/eurostat/tgm/refreshTableAction.do?tab=table&plugin=1&pcode=t2020_41&language=en

Graf, L., Powell, J. J., Fortwengel, J., & Bernhard, N. (2014). Dual study programmes in global context: Internationalization in Germany and transfer to Brazil, France, Qatar, Mexico and the US. [Google Scholar]

Gresham J. (2019). Study of the Sphere of Education in Ukraine. World Bank. Retrieved from http://documents.worldbank.org/curated/en/790931568661644788/pdf/Overview.pdf

Ivanova, V. V. (2011). Knowledge-based economy and knowledge economy: the adequacy of using categories. The mechanism of regulation of the economy, (3), 47-54. Retrieved from http://mer.fem.sumdu.edu.ua/content/acticles/issue_14/V_V_IvanovaKnowledge_based_economy_and_knowledge_economy_adequacy_of_categories_usage.pdf.

Kamata, H. (2016). A Segmentation Analysis of Japanese Spa Tourists. Journal of Tourism & Services, 7(12). [Google Scholar]

Kuznets, S. (1971). Modern economic growth: findings and reflections. Retrieved from https://www.nobelprize.org/prizes/economic-sciences/1971/kuznets/lecture/

Kuznets, S. (2013). Economic growth of nations: Total output and production structure. Harvard University Press. [Google Scholar]

Kuznyetsova A. Ya., Zherebylo I. V., Klipkova O. I., Kozmuk N. I. Creation of the value of national enterprises with the help of the innovation centers in the cluster formations. Financial and credit activities: problems of theory and practice. 2019. Vol. 2. No 29. P. 391-402. [Google Scholar] [CrossRef]

Kwilinski, A., Vyshnevskyi, O., & Dzwigol, H. (2020). Digitalization of the EU Economies and People at Risk of Poverty or Social Exclusion. Journal of Risk and Financial Management, 13(7), 142. [Google Scholar] [CrossRef]

OECD (2014). Education at a Glance 2014: OECD Indicators. [CrossRef]

Ranasinghe, R. (2019). Antecedents of Job Performance of Tourism Graduates: Evidence from State University-Graduated Employees in Sri Lanka. Journal of Tourism and Services, 10(18), 16-34 [CrossRef] [Google Scholar]

Romer, P. M. (1990). Endogenous technological change. Journal of political Economy, 98(5, Part 2), S71-S102. [Google Scholar]

Schultz, T. W. (1960). Capital formation by education. Journal of political economy, 68(6), 571-583. [Google Scholar]

The Ilko Kucheriv Democratic Initiatives Foundation. (2015). Higher Education in Ukraine: Students‘ Oppinion Survey. Retrieved from http://dif.org.ua/article/vishcha-osvita-v-ukraini-gromadska-dumka-studentiv

The Law of Ukraine “On Higher Education” № 392-IX as of 18.12.2019. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18

The Strategy of the Higher Education Reformation in Ukraine till 2020. (2016). Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/gromadske-obgovorennya/2016/18-strategiya-reformuvannya-vishhoi-osviti-20.doc

Toffler, A. (1990). Knowledge, Wealth, and Violence in the 21st Century. Barcelona: Plaza & Janes. [Google Scholar]

Vovchak O. D., Senyshch P. M., & Melnyk T. V. «Purging» Of The Banking System: Impacton The Key Performance Indicators Of Banks. Financial and credit activities: problems of theory and practice. 2019. Т. 1. № 28. С. 16-25. [Google Scholar] [CrossRef]