Розширена анотація українською мовою

У статті авторами систематизовано основні проблеми при дотриманні норм техніки безпеки, що спричиняють смертельні та несмертельні випадки виробничого травматизму. Метою статті є формування низки рекомендацій щодо скорочення кількості випадків виробничого травматизму на основі аналізу інноваційних та економічних факторів, які впливають на дотримання норм техніки безпеки. Об’єктом дослідження є 29 країн ОЕСР. Для досягнення поставленої мети, дослідження здійснено в наступній логічній послідовності: проаналізовано науковий доробок з досліджуваної тематики; обґрунтовано методологічний інструментарій та описано вихідні дані дослідження; представлено результати емпіричних розрахунків; сформовано відповідні висновки та рекомендації. Емпіричний аналіз базується на даних досліджуваних країн ОЕСР з 2010 по 2015 рік, а саме: показник смертельних та несмертельних виробничих травм на 100000 працівників; рівень достатку; показник енергоефективності; валовий приріст основного капіталу; запити на видачу патентів; експорт високотехнологічної продукції; додана вартість в переробній промисловості. Практичну реалізацію дослідження здійснено з використанням методу оцінювання випадкових ефектів за допомогою програмного забезпечення Stata. На основі емпіричних результатів встановлено, що в окремих країнах ОЕСР, зростання ВВП на душу населення на 1000 дол. США сприяло зниженню рівня смертності від виробничого травматизму на 100000 працівників на 0,039. При цьому підвищення ВВП на душу населення на 1000 дол. США спричинило зростання показника несмертельних виробничих травм на 100000 працівників на 7,8. Окрім цього, у ході дослідження встановлено, що високотехнологічний експорт та кількість запитів на патенти сприяють зниженню рівня несмертельного травматизму. Результати аналізу наукового доробку та підходів до розв’язання проблеми дотримання техніки безпеки свідчать про те, що для зниження кількості смертельних та несмертельних випадків виробничого травматизму, необхідно враховувати інноваційні та економічні параметри. Отримані результати дослідження мають практичне значення для політичних діячів, відповідальних за управління знаннями та дотримання вимог техніки безпеки.

Ключові слова: управління знаннями, дотримання норм технічної безпеки, країни ОЕСР, інновації, виробничий травматизм..

Класифікація JEL: D80, J28, J88, M15.

Цитувати як: Pi, Sh.-M., & Al-Zu’bi, Gh. (2020). The knowledge management and safety compliance in OECD economies: some experience for Jordan industrial sector Marketing and Management of Innovations, 4, 255-265. https://doi.org/10.21272/mmi.2020.4-21

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Amponsah-Tawiah, K., & Mensah, J. (2016). Occupational health and safety and organizational commitment: Evidence from the Ghanaian mining industry. Safety and health at work, 7(3), 225-230. [Google Scholar] [CrossRef]
2. Clarke, S. (2006). The relationship between safety climate and safety performance: a meta-analytic review. Journal of occupational health psychology, 11(4), 315. [Google Scholar] [CrossRef]
3. Cox, S., & Cox, T. (1991). The structure of employee attitudes to safety: A European example. Work and stress, 5(2), 93-106. [Google Scholar] [CrossRef]
4. Griffin, M. A., & Hu, X. (2013). How leaders differentially motivate safety compliance and safety participation: The role of monitoring, inspiring, and learning. Safety science, 60, 196-202.[Google Scholar] [CrossRef]
5. Griffin, M. A., & Neal, A. (2000). Perceptions of safety at work: a framework for linking safety climate to safety performance, knowledge, and motivation. Journal of occupational health psychology, 5(3), 347. [Google Scholar] [CrossRef]
6. International Labour Organization. (2009). ILO Standards on Occupational Safety and Health: Promoting a safe and healthy working environment. International Labour Conference, 98th Session. Retrieved from [Link]
7. International Labour Organization. (2020). ILOSTAT database. Retrieved from [Link]
8. International Monetary Fund. (2020). IMF database [database]. Retrieved from [Link]
9. Janz, B. D., & Prasarnphanich, P. (2003). Understanding the antecedents of effective knowledge management: The importance of a knowledge‐centered culture. Decision sciences, 34(2), 351-384. [Google Scholar] [CrossRef]
10. Kaynak, R., Toklu, A. T., Elci, M., & Toklu, I. T. (2016). Effects of occupational health and safety practices on organizational commitment, work alienation, and job performance: Using the PLS-SEM approach. International Journal of Business and Management, 11(5), 146-166. [Google Scholar] [CrossRef]
11. Kelloway, E. K., Nielsen, K., & Dimoff, J. K. (Eds.). (2017). Leading to occupational health and safety: How leadership behaviours impact organizational safety and well-being. John Wiley and Sons. [Google Scholar]
12. Mei, Q., Wang, Q., Liu, S., Zhou, Q., & Zhang, J. (2020). Effects of organizational safety on employees’ proactivity safety behaviors and occupational health and safety management systems in Chinese high-risk small-scale enterprises. International Journal of Occupational Safety and Ergonomics, 26(1), 101-111. [Google Scholar] [CrossRef]
13. Mullen, J., Kelloway, E. K., & Teed, M. (2017). Employer safety obligations, transformational leadership and their interactive effects on employee safety performance. Safety science, 91, 405-412. [Google Scholar] [CrossRef]
14. Nejad, A. D., Gholamnia, R., & Alibabaee, A. (2017). A new framework to model and analyze organizational aspect of safety control structure. International Journal of System Assurance Engineering and Management, 8(2), 1008-1025. [Google Scholar] [CrossRef]
15. Nonaka, I. (1994). A dynamic theory of organizational knowledge creation. Organization science, 5(1), 14-37. [Google Scholar] [CrossRef]
16. Paul, J. (2016). Organizational Safety Strategies: Which Management Practices are Most Effective in Reducing Employee Injury Rates. Business Journal for Entrepreneurs, 2016(3). [Google Scholar]
17. Petitta, L., Probst, T. M., & Barbaranelli, C. (2017). Safety culture, moral disengagement, and accident underreporting. Journal of Business Ethics, 141(3), 489-504. [Google Scholar] [CrossRef]
18. Pidgeon, N., & O’Leary, M. (1994). Organizational safety culture: Implications for aviation practice. Aviation psychology in practice, 21-43. [Google Scholar]
19. Pilbeam, C., Doherty, N., Davidson, R., & Denyer, D. (2016). Safety leadership practices for organizational safety compliance: Developing a research agenda from a review of the literature. Safety science, 86, 110-121. [Google Scholar] [CrossRef]
20. Podgorski, D. (2010). The use of tacit knowledge in occupational safety and health management systems. International Journal of Occupational Safety and Ergonomics, 16(3), 283-310. [Google Scholar] [CrossRef]
21. Reason, J. (2016). Managing the risks of organizational accidents. Routledge. [Google Scholar]
22. Ringel‐Bickelmaier, C., & Ringel, M. (2010). Knowledge management in international organisations. Journal of Knowledge Management. 14(4), 524-539 [Google Scholar] [CrossRef]
23. Smibert, D., & Fleming, M. (2017). Is It Me or Is It You? Assessing the Influence of Individual and Organizational Factors on Safety Performance in the North American Railway Industry. In Advances in Human Aspects of Transportation (pp. 45-55). Springer, Cham. [Google Scholar] [CrossRef]
24. Tucker, S., Ogunfowora, B., & Ehr, D. (2016). Safety in the c-suite: How chief executive officers influence organizational safety climate and employee injuries. Journal of applied psychology, 101(9), 1228. [Google Scholar] [CrossRef]
25. Wang, B., & Wu, C. (2019). The evolution of organizational safety culture: A theoretical study. Chemical Engineering Transactions, 77, 301-306. [Google Scholar] [CrossRef]
26. World Health Organization. (2016). Definitions of health. International Medical Conference. Retrieved from [Link]
27. WPRO. (2015). Occupation of health. International Health Conference. Retrieved from [Link]