Розширена анотація українською мовою

Європейська політика енергоефективності має ключову роль при формуванні нової моделі енергетичного ринку та вуглецево-нейтральної економіки в Україні. У цій статті виконано огляд актуальних дискурсивних питань на шляху до реалізації європейської політики енергетичної ефективності та зелених інновацій, наведені pro et contra таких реформ. Результативність національних політик може обмежуватися ринковими інструментами, рівнем забезпеченості розумними технологіями та сприйняттям інновацій у секторах енергетики, інституційного розвитку загалом. Тому основною метою дослідження було пояснення політики сталого розвитку та стимулювання зелених інновацій в Україні через економіко-математичне моделювання факторів енергоефективності за 2000-2019 роки. Для інтегрального оцінювання ефективності енергетичної політики в Україні авторами роботи була обрана OLS модель, що містить дев’ять субіндикаторів з чотирьох цілей сталого розвитку в ЄС (а саме: Доступна та чиста енергія, Гідна праця та економічне зростання, Відповідальне споживання та виробництво та Боротьба зі зміною клімату), а також – показник інноваційних витрат промислових підприємств в енергетичній сфері в Україні. Методичним інструментарієм для проведення дослідження стало використання пакету statsmodels в Python 3.6.11, з допомогою якого були виконані розрахунки та перевірка гіпотез моделі. При використанні стратегії розрахунків від загальної до конкретної моделі, була знайдена значима функція за сім раундів оптимізації. Відповідно до результатів OLS моделювання, на показник ефективності енергетичної політики в Україні мають вплив такі змінні, як: залежність від імпорту енергії за продуктами, реальний ВВП на душу населення, та кінцеве споживання енергії. Оцінка останньої змінної має значно менший ефект на результати регресії, та показує негативний зв’язок з показником енергоефективності. Результати моделей були перевірені за допомогою RESET та тестів Jarque-Bera, та показали коректність запропонованої моделі.

Ключові слова: енергетична політика, цілі сталого розвитку, зелені інновації, енергоефективність. .

Класифікація JEL: O40, Q43, Q48.

Цитувати як: Kolosok, S., Pimonenko, T., Yevdokymova, A., Nazim, O. H., Palienko, M., & Prasol, L.. (2020). Energy efficiency policy: impact of green innovations Marketing and Management of Innovations, 4, 50-60. https://doi.org/10.21272/mmi.2020.4-04

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Abeelen, C. J., Harmsen, R., & Worrell, E. (2019). Disentangling industrial energy efficiency policy results in the Netherlands. Energy Efficiency, 12(5), 1313-1328. [Google Scholar] [CrossRef]
2. Barbier, E. B. (2020). Greening the post-pandemic recovery in the G20. Environmental and Resource Economics, 76(4), 685-703. [Google Scholar] [CrossRef]
3. Bertoldi, P., & Mosconi, R. (2020). Do energy efficiency policies save energy? A new approach based on energy policy indicators (in the EU member states). Energy Policy, 139. [Google Scholar] [CrossRef]
4. Boichenko, K. S., Tepliuk, M. A., Rekova, N. Y., Stashkevych, I. I., & Morkunas, M. (2019). Management of fluctuation of financial and economic integrated development of innovative enterprise. Financial and credit activity: problems of theory and practice, 3(30), 62-69. [Google Scholar] [CrossRef]
5. Brown, M. (2015). Innovative energy-efficiency policies: An international review. Wiley Interdisciplinary Reviews: Energy and Environment, 4(1), 1-25. [Google Scholar] [CrossRef]
6. Bukarica, V., & Tomsic, Ž. (2017). Energy efficiency policy evaluation by moving from techno-economic towards whole society perspective on energy efficiency market. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 70, 968-975. [Google Scholar] [CrossRef]
7. Dhakouani, A., Znouda, E., & Bouden, C. (2019). Impacts of energy efficiency policies on the integration of renewable energy. Energy Policy, 133, 110922. [Google Scholar] [CrossRef]
8. Dupont, C. (2016). Climate policy integration into EU energy policy : progress and prospects. London: Routledge. [Google Scholar]
9. Dupont, C. (2020). Defusing contested authority: EU energy efficiency policymaking. Journal of European Integration, 42(1), 95-110. [Google Scholar] [CrossRef]
10. European Parliament, & Council (2012). Directive 2012/27/EU of the European Parliament and of the Council of 25 October 2012 on energy efficiency, amending Directives 2009/125/EC and 2010/30/EU and repealing Directives 2004/8/EC and 2006/32/EC (Text with EEA relevance; version: 26/10/2020). Retrieved from [Link]
11. European Parliament, & Council. (2006). Directive 2006/32/EC of the European Parliament and of the Council of 5 April 2006 on energy end-use efficiency and energy services and repealing Council Directive 93/76/EEC (Text with EEA relevance; version: 11/12/2008). Retrieved from [Link]
12. Freire-González, J., & Puig-Ventosa, I. (2015). Energy efficiency policies and the Jevons paradox. International Journal of Energy Economics and Policy, 5(1), 69. [Google Scholar]
13. Gkonis, N., Arsenopoulos, A., Stamatiou, A., & Doukas, H. (2020). Multi-perspective design of energy efficiency policies under the framework of national energy and climate action plans. Energy Policy, 140, 111401. [Google Scholar] [CrossRef]
14. Hajiyev, N., Smoląg, K., Abbasov, A., & Prasolov, V. (2020). Energy War Strategies: The 21st Century Experience. Energies, 13(21), 5797. [Google Scholar] [CrossRef]
15. Hartwig, J., Kockat, J., Schade, W., & Braungardt, S. (2017). The macroeconomic effects of ambitious energy efficiency policy in Germany–Combining bottom-up energy modelling with a non-equilibrium macroeconomic model. Energy, 124, 510-520. [Google Scholar] [CrossRef]
16. Hrytsenko, L. L., Roienko, V. V., & Boiarko, I. M. (2018). Institutional background of the role of state in investment processes activation. Financial and credit activity: problems of theory and practice, 1(24), 338-344. [Google Scholar] [CrossRef]
17. Ibragimov, Z., Lyeonov, S., & Pimonenko, T. (2019). Green investing for SDGS: EU experience for developing countries. Economic and Social Development: Book of Proceedings, 867-876. [Google Scholar]
18. Ibragimov, Z., Vasylieva, T., & Lyulyov, O. (2019). The national economy competitiveness: effect of macroeconomic stability, renewable energy on economic growth. Economic and Social Development: Book of Proceedings, 877-886. [Google Scholar]
19. Ince, R. (2019). Local variations in implementing energy-efficiency policy: How third sector organisations influenced cities’ responses to the green deal. Social policy review 31: Analysis and debate in social policy,197-220. Retrieved from [Link]
20. Karintseva, O., & Benetyte, R. (2018). Estimation of Efficiency of State Regulation in Economic Restructuring Based on the Environmental Factor. SocioEconomic Challenges, 2(1), 91-102. [Google Scholar]
21. Kern, F., Kivimaa, P., & Martiskainen, M. (2017). Policy packaging or policy patching? The development of complex energy efficiency policy mixes. Energy Research & Social Science, 23, 11-25. [Google Scholar] [CrossRef]
22. Kim, Y. J., & Brown, M. (2019). Impact of domestic energy-efficiency policies on foreign innovation: The case of lighting technologies. Energy Policy, 128, 539-552. [Google Scholar] [CrossRef]
23. Kolosok, S., Dementov, V., Korol, S., & Panchenko, O. (2018). Public policy and international investment position in european integration of ukraine. Journal of Applied Economic Sciences, 13(8), 2375-2384. [Google Scholar]
24. Kolosok, S., Myroshnychenko, I., & Zakharkina, L. (2020). Open data in electrical energy balancing of ukraine: Green deal and security aspects. Paper presented at the CEUR Workshop Proceedings, , 2732 270-281. Retrieved from [Link]
25. Kotenko, N. V., Serdiuk, S. G., & Saltykova, A. V. (2015). Marketing management tools of funding and promotion services of non-governmental organizations. Marketing and Management of Innovations, (4), 20-33. Retrieved from [Link]
26. Labandeira, X., Labeaga, J. M., Linares, P., & López-Otero, X. (2020). The impacts of energy efficiency policies: Meta-analysis. Energy Policy, 147, 111790. [Google Scholar] [CrossRef]
27. Lupenko, Y. O., Gutorov, A. O., & Gutorov, O. I. (2018). Investment ensuring for development of integration relations in the agricultural sector of Ukrainian economy. Financial and credit activity: problems of theory and practice, 4(27), 381-389. [Google Scholar] [CrossRef]
28. Makarenko, I., & Sirkovska, N. (2017). Transition to sustainability reporting: evidence from EU and Ukraine. Business Ethics and Leadership, 1(1), 16-24. [Google Scholar] [CrossRef]
29. Mentel, G., Vasilyeva, T., Samusevych, Y., & Pryymenko, S. (2018). Regional differentiation of electricity prices: Social-equitable approach. International Journal of Environmental Technology and Management, 21(5-6), 354-372. [Google Scholar] [CrossRef]
30. Morton, C., Wilson, C., & Anable, J. (2018). The diffusion of domestic energy efficiency policies: A spatial perspective. Energy Policy, 114, 77-88. [Google Scholar] [CrossRef]
31. Muradov, A.J., Hasanli, Y. H., & Hajiyev, N.O. (2019). World Market Price of Oil: Impacting Factors and Forecasting. Springer International Publishing. XVI, 184. [Google Scholar] [CrossRef]
32. Panchenko, V., Harust, Yu., Us, Ya., Korobets, O., & Pavlyk, V. (2020). Energy-Efficient Innovations: Marketing, Management and Law Supporting. Marketing and Management of Innovations, 1, 256-264. [Google Scholar] [CrossRef]
33. Pavlyk, V. (2020a). Assessment of green investment impact on the energy efficiency gap of the national economy. Financial Markets, Institutions and Risks, 4(1), 117-123. [Google Scholar][CrossRef]
34. Pavlyk, V. (2020b). Institutional Determinants Of Assessing Energy Efficiency Gaps In The National Economy. SocioEconomic Challenges, 4(1), 122-128. [Google Scholar] [CrossRef]
35. Realini, A., Maggiore, S., Zagano, C., Oikonomou, V., & Hofman, E. (2019). The need of harmonization in energy efficiency policies: Building a taxonomy for european industry. Paper presented at the Eceee Summer Study Proceedings, 643-648. Retrieved from [Link]
36. Reuter, M., Patel, M. K., & Eichhammer, W. (2019). Applying ex post index decomposition analysis to final energy consumption for evaluating european energy efficiency policies and targets. Energy Efficiency, 12(5), 1329-1357. [Google Scholar] [CrossRef]
37. Salihaj, T., & Pryimenko, S. (2017). Modification of the International Energy Agency Model (the IEA Model of Short-term Energy Security) for Assessing the Energy Security of Ukraine. SocioEconomic Challenges, 1(4), 95-103. [Google Scholar] [CrossRef]
38. Scholten, D., Criekemans, D., & Van de Graaf, T. (2019). An energy transition amidst great power rivalry. Journal of International Affairs, 73(1), 195-204. [Google Scholar]
39. Shkarupa O. V., & Chasnyk, O. M. (2014). Sustainable energy management in a «green» economy – the case of Ukraine. Marketing and Management of Innovations, 4, 192-199. [Google Scholar]f
40. SSSU. (2020). Statistical Information. The official website of the State Statistics Service of Ukraine. Retrieved from [Link]
41. Sun, H., Edziah, B. K., Sun, C., & Kporsu, A. K. (2019). Institutional quality, green innovation and energy efficiency. Energy policy, 135, 111002. [Google Scholar] [CrossRef]
42. Wiese, C., Larsen, A., & Pade, L. L. (2018). Interaction effects of energy efficiency policies: a review. Energy Efficiency, 11(8), 2137-2156. [Google Scholar] [CrossRef]
43. Yatsenko, О. М., Yatsenko, O. V., Nitsenko, V. S., Butova, D. V., & Reva, O. V. (2019). Asymmetry of the development of the world agricultural market. Financial and credit activity: problems of theory and practice, 3(30), 423-434. [CrossRef]