Зміст |
Автори:
Інна Тютюник, ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5883-2940 Сумський державний університет (Україна) Анжела Кузнєцова, ORCID: https://orcid.org/0000-0003-3590-7625 ДВНЗ «Університет Банківської справи» (Україна) Яна Спанкова, ORCID: https://orcid.org/0000-0002-9951-4890 Університет Александра Дубчека в Тренчін (Словаччина)
Сторінки: 165-174
Мова: Англійська
DOI: https://doi.org/10.21272/mmi.2022.3-14
Отримано: 20.03.2021
Прийнято: 03.08.2021
Опубліковано: 13.09.2021
Завантажити: |
Перегляди: |
Завантаження: |
|
|
|
Розширена анотація українською мовою
Стаття присвячена дослідженню причинно-наслідкового зв’язку між рівнем тіньової економіки та показниками її соціального розвитку на прикладі 13 європейських країн. У роботі на основі аналізу результатів емпіричних досліджень науковців висунуто та здійснено перевірку трьох гіпотез щодо зв’язку між аналізованими показниками: наявність одностороннього впливу показників соціального розвитку країни на рівень тінізації економіки; наявність одностороннього впливу рівня тінізації економіки на показники соціального розвитку країни; наявність двостороннього зв’язку між аналізованими показниками. На основі причинно-наслідкового аналізу обґрунтована та підтверджена гіпотеза про те, що зростання рівня тіньової економіки супроводжується зниженням рівня соціального розвитку країни. Метою статті є аналіз кореляції між рівнями тінізації економіки та показниками суспільного розвитку країни з використанням методів причинно-наслідкового аналізу та панельних даних з 2010 по 2019 роки. На основі порівняльного аналізу рівнів тіньової економіки, частки населення, що знаходиться на рівні бідності та частки населення, що перебуває у скрутному фінансовому становищі доведено статистично значущу непряму залежність між показниками. Аналіз взаємозв’язку між рівнем тіньової економіки та часткою надходжень податку на доходи фізичних осіб та соціального внеску у ВВП країни проводився за допомогою критерію Грейнджера. Надійність отриманих результатів, достовірність підтвердженої гіпотези та характер взаємозв’язку між показниками перевірено шляхом побудови рівняння наскрізної регресії (тест Вальда), регресії з фіксованими індивідуальними ефектами (тест Бруша-Пегана) та регресії з випадковими індивідуальними ефектами (тест Хаусмана). Емпіричні розрахунки засвідчують доцільність використання моделі з фіксованими індивідуальними ефектами для формалізації взаємозв’язку між рівнем тіньової економіки та обсягами єдиного соціального внеску, податку на доходи фізичних осіб та індексу соціального розвитку. Більшість індексів є статистично значущими на рівні 5%.
Ключові слова: тіньова економіка, соціальний розвиток, податок на доходи фізичних осіб, макроекономічна стабільність, причинно-наслідковий зв’язок. .
Класифікація JEL: H20, H71, F49, K34.
Цитувати як: Tiutiunyk, I., Kuznetsova, A. & Spankova, J. (2022). Innovative approaches to the assessment of the impact of the shadow economy on social development: an analysis of causation Marketing and Management of Innovations, 3, 165-174. https://doi.org/10.21272/mmi.2022.3-14
Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License
Список використаних джерел
- Antonyuk, N., Plikus, I., & Jammal, M. (2021). Sustainable business development vision under the COVID-19 pandemic. Health Economics and Management Review, 2(1), 37-43. [CrossRef]
- Chreneková, M., Melichová, K., Marišová, E., Moroz, S. (2016). Informal employment and quality of life in rural areas of Ukraine. European Country, 2, 135–146.
- Eddassi, H. (2020). Fiscal Regime and Tax Policy in Resource-Rich Countries In The Process Of Globalization: Literature Review. SocioEconomic Challenges, 4(2), 67-77. [CrossRef]
- Gicuku, S. (2017). The role of the informal sector in social development in Kenya. Campinas, sp: [s.n.], 70.
- Kachere, W. (2011). Informal cross border trading and poverty reduction in the Southern Africa Development Community: the case of Zimbabwe, 253.
-
Kireenko, A., & Nevzorova, E. (2015). Impact of shadow economy on quality of life: indicators and model selection. Procedia Economics and Finance, 25, 559–568. [Google Scholar]
- Kucera, D., & Galli, R. (2003). Informal Employment in Latin America: Movements Over Business Cycles and the Effects of Worker Rights. International Institute for Labour Studies Working Paper No. 145/2003. [Link]
- Miller, A. D. (2019). Current Mining Taxation Policy Implemented by both Mongolia and Kazakhstan: The Development Comparatives between Ulaanbaatar and Astana. Business Ethics and Leadership, 3(2), 39-52. [CrossRef]
- Minchenko, M., & Demchuk, K. (2021). Pandemic consequences and crisis recovery scenarios. Health Economics and Management Review, 2(1), 67-75. [CrossRef]
- Mukherjee, S. (2018). Cross Country Tax Competition and its Impact on Multinational Corporations – a Theoretical Re-examination. Financial Markets, Institutions and Risks, 2(1), 97-104.[Google Scholar]
- Palienko M., Lyulyov O., Denysenko P. (2017). Fiscal Decentralisation as a Factor of Macroeconomic Stability of the Country. Financial Markets, Institutions and Risks, 1(4), 74-86. [CrossRef]
- Palienko, M., Lyulyov, O. (2018). The Impact of Social Factors on Macroeconomic Stability: Empirical Evidence for Ukraine and European Union Countries. SocioEconomic Challenges, 2(1), 103-116. [CrossRef]
- Ray, A. (2021). Pre-Tax Wage and Salary Income Inequalities in Largest Metropolitan Areas in the United States. Business Ethics and Leadership, 5(2), 59-65. [CrossRef]
- Salé, M.J., Muharremi, O., Hoxhaj, M. (2021). Albanian Individual Taxpayers Perceptions and Determinants on Ethical Behavior Regarding Tax Compliance. Business Ethics and Leadership, 5(1), 66-80. [CrossRef]
- Singh, S.N. (2019). Impact of Value Added Tax on Business Enterprises: A Case of Mettu Town. Financial Markets, Institutions and Risks, 3(4), 62-73. [CrossRef]
- Tiutiunyk I. V. (2018). Determination of Priority Financial Instruments of Regional Sustainable Development. International Journal of Ecology & Development, 33(3), 11-18. [Google Scholar]
- Tiutiunyk, I., Humenna, Yu., & Flaumer, A. (2021). Covid-19 impact on business sector activity in the EU countries: digital issues. Health Economics and Management Review, 2(1), 54-66. [Google Scholar] [CrossRef]
- Tiutiunyk, I., Vasylieva, T., Bilan, Y., Kovalenko, E. (2020). The Impact of Industry 4.0 On The Level of Shadow Employment. The Impact Of Industry 4.0 On Job Creation 2019: Proceedings of scientific papers from the international scientific conference. Slovak Republic: Publishing House Alexander Dubček University in Trenčín, 405-413.
- World Data Bank (2020) [Link]
- Zolkover, A. & Renkas, J. (2020). Assessing the level of macroeconomic stability of EU Countries. SocioEconomic Challenges, 4(4), 175-182 [Google Scholar] [CrossRef]
|