Розширена анотація українською мовою

У статті висвітлено особливості легалізації наркотиків як потенційний інноваційний підхід до попередження та запобігання злочинності та насильства, а також покращення системи охорони здоров’я. Автором наголошено, що сучасний підхід до кримінального правосуддя у сфері наркоманії є недостатньо ефективним, попри те, що криміналізація значно впливає на зменшення шкоди від незаконного обігу наркотиків. Вживання наркотичних засобів залишається широко розповсюдженим явищем, яке завдає значної шкоди суспільству та окремій особі. У рамках статті автором виділено низку короткострокових і довгострокових наслідків впливу злочинності та насильства на стан здоров’я. При цьому Всесвітня організація охорони здоров’я стверджує, що рівень вживання наркотиків не залежить від ефективності законодавства у сфері обігу наркотичних засобів. Таким чином, актуальним є пошук сучасних можливостей та розробка нових методів запобігання злочинності, зокрема, декриміналізації наркотиків. Метою статті є визначення впливу декриміналізації вживання наркотичних засобів на зменшення шкоди здоров’ю через учинення злочинів в контексті впровадження інноваційного менеджменту в секторі охорони здоров’я. Відповідно до мети дослідження автором проведено порівняльний аналіз низки політик у сфері легалізації наркотиків, зокрема: декриміналізація вживання та зберігання всіх незаконних наркотичних засобів (з контролем їх легального постачання), легалізація вживання та постачання канабісу тощо. Крім того, у роботі здійснено динамічний аналіз даних для різних видів злочинів, таких як незаконні дії, пов’язані з контрольованими наркотиками чи прекурсорами, умисне вбивство, напад, крадіжка, сексуальні домагання та інші насильницькі злочини у двох групах країн – із кримінально-правовим та інноваційним підходом до охорони здоров’я (включаючи декриміналізацію наркотиків). До країн другої групи, які декриміналізували вживання та зберігання наркотиків для особистого користування та інвестували в програми зменшення шкоди, входять Португалія, Швейцарія, Нідерланди, Чехія. Емпіричне дослідження проведено на основі панельних даних, сформованих для вибірки з 25 європейських країн за 2008-2018 рр. (термін, обмежений 2018 р., визначається наявними даними статистичної служби Європейського Союзу, Всесвітньої організації охорони здоров’я, Управління ООН з наркотиків, баз даних про злочинність тощо). За результатами кореляційно-регресійного аналізу доведено, що декриміналізація наркотиків є важливим фактором зменшення шкоди здоров’ю від злочинності.

Ключові слова: вплив злочинності на здоров’я, декриміналізація наркотиків, зниження злочинності, інноваційний підхід, кримінально-правовий підхід, легалізація наркотиків, менеджмент охорони здоров’я, насильство, підхід до охорони здоров’я, шкода здоров’ю від злочинів. .

Класифікація JEL: I10, O30.

Цитувати як: Aliyeva, Z. (2022). Innovation in healthcare management: drug decriminalization for reducing the health damage from crime Marketing and Management of Innovations, 1, 37-57. https://doi.org/10.21272/mmi.2022.1-03

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Akhter, S. T., & Humna, B. (2019). History of Childhood Oppression, Inter-Temporal Resentment and Compliance with Codes of Harassment at the Workplace: An Offender’s Perspective. Business Ethics and Leadership, 3(4), 6-14. [GoogleScholar] [CrossRef]
2. Anderson, S. (2012). European drug policy: the cases of Portugal, Germany, and The Netherlands. The Eastern Illinois University Political Science Review, 1(1), 2. [Google Scholar]
3. CityWide. (n.d.a). Comparing models of drug decriminalisation. Retrieved from [Link]
4. CityWide. (n.d.b). Which countries have decriminalised and how? Retrieved from [Link]
5. Data Logic Action. (2018). Estimating the impact of drug policy options. Moving from a criminal to a health-based approach. Final Report of Sense Partners.. Retrieved from [Link]
6. Degenhardt, L., Chiu, W. T., Sampson, N., Kessler, R. C., Anthony, J. C., Angermeyer, M., … & Wells, J. E. (2008). Toward a global view of alcohol, tobacco, cannabis, and cocaine use: findings from the WHO World Mental Health Surveys. PLoS medicine, 5(7), e141. [GoogleScholar] [CrossRef]
7. Drug Foundation. (n.d.). Drug Law Reform. Retrieved from [Link]
8. Drugs. WHO response. Retrieved from [Link]
9. Eastwood, N., Fox, E., & Rosmarin, A. (2016). A Quiet Revolution: Drugdecriminalisation Across the Globe (pp. 1-51). Release drugs the law and human rights. [Google Scholar]
10. EU Drugs Strategy 2013-2020 (2012/C 402/01). (2012). Official Journal of the European Union, 55, 1-11.
11. Evidence Overviews. CityWide Drugs Crisis Campaign. Retrieved from [Link]
12. Hammond, A. S., Dunn, K. E., & Strain, E. C. (2020). Drug legalization and decriminalization beliefs among substance-using and non-using individuals. Journal of addiction medicine, 14(1), 56. [GoogleScholar] [CrossRef]
13. Kaya, H. D., & Lumpkin-Sowers, N. L. (2020). The Global Crisis And Crime: A Look Into Manufacturing Firms. SocioEconomic Challenges, 4(3), 66-76. [GoogleScholar] [CrossRef]
14. Kreit, A. (2010). The Decriminalization Option: Should States Consider Moving from a Criminal to a Civil Drug Court Model? University of Chicago Legal Forum, Vol. 2010, Article 11. Retrieved from [Link]
15. Mujtaba, B. G., Williams, A. A., & Wardak, K. S. (2020). The Relationship of Suicides, Guns and Mass Shootings in the United States: An Ethical Dilemma. SocioEconomic Challenges, 4(3), 77-92. [GoogleScholar] [CrossRef]
16. Pearson, K. (1896). Mathematical contributions to the theory of evolution—III. Regression, heredity, and panmixia. Philosophical Transactions of the Royal Society of London, Series A 187, 253–318. [Google Scholar] [CrossRef]
17. Recorded offences by offence category – police data. Eurostat Data. Retrieved from [Link]
18. Rosse, J.G., Crown, D.F. & Feldman, H.D. (1991). Legalization of drugs: Effects on the workplace. Employ Respons Rights Journal, 4, 125–135 [GoogleScholar].[CrossRef]
19. Scheim, A. I., Maghsoudi, N., Marshall, Z., Churchill, S., Ziegler, C., & Werb, D. (2020). Impact evaluations of drug decriminalisation and legal regulation on drug use, health and social harms: a systematic review. BMJ open, 10(9), e035148. [GoogleScholar] [CrossRef]
20. Schmoke, K. L. (1990). An Argument in Favor of Decriminalization. Hofstra Law Review, 18 (3), 2. [Google Scholar]
21. Shapiro, S. S., & Wilk, M. B. (1965). An analysis of variance test for normality (complete samples). Biometrika, 52(3/4), 591-611. [Google Scholar] [CrossRef]
22. Spearman, C. E. (1904). The proof and measurement of association between two things. American Journal of Psychology, 15, 72–101. [Google Scholar] [CrossRef]
23. Talkingdrugs. (n.d.a). Glossary of Terms – Drug Decriminalisation Across the World. Retrieved from [Link]
24. Talkingdrugs. (n.d.b).Drug Decriminalisation Across the World. Retrieved from [Link]
25. UN. (2016). Perspectives on the development dimensions of drug control policy UNDP (2015). Retrieved from [Link]
26. United Nations Office on Drugs and Crime. Retrieved from [Link]
27. Us, Ya., Pimonenko, T., Tambovceva, T., & Segers, J. P. (2020). Green Transformations In The Healthcare System: The Covid-19 Impact. Health Economics and Management Review, 1(1), 48-59. [GoogleScholar] [CrossRef]
28. Van Het Loo, M., Van Beusekom, I., & Kahan, J. P. (2002). Decriminalization of drug use in Portugal: the development of a policy. The Annals of the American Academy of Political and Social Science, 582(1), 49-63. [GoogleScholar] [CrossRef]
29. Virani, H. N., & Haines-Saah, R. J. (2020). Drug Decriminalization: A Matter of Justice and Equity, Not Just Health. American journal of preventive medicine, 58(1), 161-164. [GoogleScholar][CrossRef]
30. World Drug Report – 2020. (2020). Retrieved from [Link]
31. Yelnikova, J., & Kwilinski, A. (2020). Impact-Investing in The Healthcare in Terms of the New Socially Responsible State Investment Policy. Business Ethics and Leadership, 4(3), 57-64.[GoogleScholar] [CrossRef]
32. Zolkover, A., & Terziev, V. (2020). The Shadow Economy: A Bibliometric Analysis. Business Ethics and Leadership, 4(3), 107-118. [GoogleScholar] [CrossRef]