Розширена анотація українською мовою

Стаття присвячена дослідженню взаємозв’язку між менеджментом спорту та забезпеченням здоров’я населення. Дослідження актуальних напрямків розвитку менеджменту спортивної індустрії було проведено за допомогою бібліометричного аналізу. Його результати засвідчили, що сучасна система менеджменту спорту має враховувати якість надання спортивних послуг та можливості їх комерціалізації, вплив спору на життя та здоров’я людей, роль спорту в забезпеченні сталого розвитку, фінансове забезпечення спортивної індустрії. Для оцінювання впливу спортивної галузі на громадське здоров’я та якість життя населення було сформовано набір статистичних індикаторів, що характеризують функціонування спортивної галузі (кількість спортивних споруд, залучення населення до занять спортом та оздоровчою діяльністю) та стан здоров’я населення (параметри очікуваної тривалості життя, захворюваності та смертності) України за 2000-2021 роки. Розрахунки було проведено за допомогою регресійного моделювання за методом Прайса-Вінстена з урахуванням часового лагу від 0 до 4 років. Отримані результати засвідчили, що на сучасному етапі розвиток спортивної галузі має обмежений вплив на показники здоров’я населення. Зокрема, було виявлено, що заняття фізкультурно-оздоровчою активністю населення сприяє скороченню рівня його смертності, а заняття населення такою активністю на підприємствах, в установах та організаціях сприяє також скороченню частки населення, що має надмірну вагу. До того, зафіксовано прямий зв’язок між зростанням спортивної активності населення та погіршенням окремих параметрів громадського здоров’я (зокрема, захворюваності на туберкульоз, гіпертонію, смертності від деяких хвороб). При цьому було підтверджено, що активність населення у заняттях спортом значною мірою залежить від кількості спортивних споруд. Це дозволило оцінити трансмісійні ефекти впливу наявності спортивних споруд на здоров’я населення. Розрахунки засвідчили, що зростання кількості спортивних споруд для занять професійним спортом переважно має негативний вплив на показники здоров’я та життя населення, у той час, як вплив майданчиків з тренажерним обладнанням є переважно позитивним. Це дозволяє обґрунтувати напрямки, на розвиток яких має бути зосереджений менеджмент спортивної галузі для забезпечення максимізації її позитивного впливу на здоров’я населення.

Ключові слова: спорт, менеджмент, громадське здоров’я, моделювання, інновації, фізкультурно-оздоровча діяльність, спортивні споруди, тривалість життя, смертність.

Класифікація JEL: I18, L83, O31, P36, Z2.

Цитувати як: Lyeonov, S., Samusevych, Y., Gurmach, A., & Juscius, V (2022). Management of the Sports Industry for Ensuring the Public Health: Prospect of Implementing the Innovations Marketing and Management of Innovations, 4, 109-119. https://doi.org/10.21272/mmi.2022.4-11

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Chen, L. (2022). Analysis of the Effect of the Integration Development of Sports Economy and Health Industry in the Context of Public Health Based on Big Data Analysis Technology. Journal of Environmental and Public Health, 2022. [Google Scholar] [CrossRef]
2. Chen, L., & Wang, L. (2022). Exploring the role of resource endowment and environmental regulations towards the efficiency of China’s sports industry ecosystem. Environmental Science and Pollution Research, 1-13. [Google Scholar] [CrossRef]
3. SSSU. (2021). Complex Statistical publications. State Statistics Service of Ukraine. Retrieved from [Link]
4. Finch, D. J., O’Reilly, N., Legg, D., Levallet, N., & Fody, E. (2021). So you want to work in sports? An exploratory study of sport business employability. Sport, Business and Management: An International Journal, 12(2), 117-134. [Google Scholar] [CrossRef]
5. Flint, S. W., & Peake, R. (2016). Lead by example: should sport take a stand against brands of unhealthy consumption?. Public Health, 134, 117-119. [Google Scholar]
6. The World Bank. (n.d.). Health Nutrition and Population Statistics. Retrieved from [Link]
7. Moyo, T., Duffett, R., & Knott, B. (2022). An Analysis of Cause-Related and Social Marketing Strategies in the South African Sport Management Industry. SAGE Open, 12(2), 21582440221108181. [Google Scholar]
8. Patchett, A. D., Yeatman, H. R., & Johnson, K. M. (2016). Obesity framing for health policy development in Australia, France and Switzerland. Health promotion international, 31(1), 83-92. [Google Scholar] [CrossRef]
9. Pumsanguan, C., & Thithathan, S. (2022). Causal Factors Related to Management of eSport Clubs in Thailand. Annals of Applied Sport Science, 10(1). [Google Scholar]
10. Sinha, J. I., Chitturi, R., & Contractor, S. H. (2022). The Indian Premier League: The creation and management of a global sports branding phenomenon. Journal of Brand Strategy, 10(4), 311-327. [Google Scholar]
11. Sustarsic, A., VidemSek, M., Karpljuk, D., Miloloža, I., & MeSko, M. (2022). Big Data in Sports: A Bibliometric and Topic Study. Business Systems Research: International journal of the Society for Advancing Innovation and Research in Economy, 13(1), 19-34. [Google Scholar]
12. Tan, J., Sun, X. T., & Peng, D. R. (2022). Current research progress on health problems and health management of E-sports players. Chinese journal of industrial hygiene and occupational diseases, 40(5), 392-395. [Google Scholar] [CrossRef]