Зміст |
Автори:
Ганімат Сафаров, ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7291-8572 Dr.Sc., професор, Азербайджанська академія праці та соціальних відносин, Азербайджанська Республіка Сабіна Садигова, ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0752-5630 Ph.D., асистент, Азербайджанський державний університет нафти й промисловості, Азербайджанська Республіка Мілянат Уразаєва, ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3951-5015 Ph.D., заступник декана, Азербайджанський державний університет нафти й промисловості, Азербайджанська Республіка Нарміна Аббасова, ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6283-5765 Ph.D., доцент, Азербайджанський державний університет нафти й промисловості, Азербайджанська Республіка
Сторінки: 184-197
Мова: Англійська
DOI: https://doi.org/10.21272/mmi.2022.4-17
Отримано: 12.06.2022
Прийнято: 02.12.2022
Опубліковано: 30.12.2022
Завантажити: |
Перегляди: |
Завантаження: |
|
|
|
Розширена анотація українською мовою
Ця стаття узагальнює аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії з питань визначення основних теоретичних та практичних засад функціонування інноваційно-промислових кластерів у різних країнах світу, а також формалізації впливу цифровізації на їх діяльність. У статті узагальнено наукові підходи до визначення основних характеристик та особливостей функціонування інноваційно-промислових кластерів. З метою обґрунтування теоретичних закономірностей взаємозв’язку між діяльністю інноваційно-промислових кластерів та процесами цифровізації, у роботі здійснено бібілометричний аналіз основних публікацій Scopus за означеним напрямком з використанням інструментарію Vosviewer. У ході дослідження визначено головні змістовно-контекстуальні кластери наукових досліджень з релевантної тематики, охарактеризовано еволюційні закономірності їх зміни за досліджуваний період. З метою визначення емпіричних закономірностей впливу цифровізації на інноваційно-промисловий розвиток, авторами розроблено інтегральний показник інноваційно-промислового розвитку. Індекс враховує основні параметри та регіональні особливості промислового, підприємницького та інноваційного розвитку. Інтегрування індикаторів проведено з використанням методу головних компонент та адитивної згортки. У роботі здійснено моделювання впливу параметрів цифровізації економіки на інтегральний показник інноваційно-промислового розвитку з використанням інструментарію регресійного моделювання панельних даних у програмному продукті Stata 14.2/SE. У дослідженні застосовано однофакторні регресійні моделі для визначення детермінант цифрового розвитку держави, які найбільшою мірою залежать від волатильності інноваційно-промислового розвитку країни. Обʼєктом дослідження є 10 країн, серед яких Азербайджан, Естонія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Латвія, Литва, Польща, Румунія та Україна. Періодом дослідження обрано 2009-2021 рр. (чи останній доступний період). Результати проведеного дослідження можуть бути корисними науковцям, органам державної влади та місцевого самоврядування.
Ключові слова: інноваційно-промислові кластери, діджиталізація, панельні дані, регресійне моделювання.
Класифікація JEL: C33, E24, J01, O15, O30.
Цитувати як: Safarov, G., Sadiqova, S., Urazayeva, M., & Abbasova, N (2022). Theoretical and Methodological Aspects of Innovative-Industrial Cluster Development in the Era of Digitalization Marketing and Management of Innovations, 4, 184-197. https://doi.org/10.21272/mmi.2022.4-17
Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License
Список використаних джерел
- Andreoni, A., Barnes, J., Black, A., & Sturgeon, T. (2021). Digitalization, Industrialization, and Skills Development: Opportunities and Challenges for Middle-Income Countries. Retrieved from [Link]
- Caniëls, M. C., & Romijn, H. A. (2005). What drives innovativeness in industrial clusters? Transcending the debate. Cambridge Journal of Economics, 29(4), 497-515. [Google Scholar] [CrossRef]
- Danieles, A. (2019). Cluster programs in Europe and beyond. Retrieved from [Link]
- Doumbia, D. (2016). Financial development and economic growth in 43 advanced and developing economies over the period 1975–2009: Evidence of non-linearity. Applied Econometrics and International Development, 16(1), 13-22. [Google Scholar]
- Gaglio, C., Kraemer-Mbula, E., & Lorenz, E. (2022). The effects of digital transformation on innovation and productivity: Firm-level evidence of South African manufacturing micro and small enterprises. Technological Forecasting and Social Change, 182, 121785. [Google Scholar] [CrossRef].
- Global Innovation Index Reports (2022). Retrieved from [Link]
- Kotarba, M. (2017). Measuring digitalization: Key metrics. Foundations of Management, 9(1), 123-138. [Google Scholar]
- Lai, Y. L., Hsu, M. S., Lin, F. J., Chen, Y. M., & Lin, Y. H. (2014). The effects of industry cluster knowledge management on innovation performance. Journal of business research, 67(5), 734-739. [Google Scholar] [CrossRef]
- Lämmer-Gamp, T., Meier zu Köcker, G., & Nerger, M. (2014). Cluster Collaboration and Business Support Tools to Facilitate Entrepreneurship, Crosssectoral Collaboration and Growth. Retrieved from [Link]
- Lines,T., & Monypenny, R. (2006). Industry Clustering. Retrieved from [Link]
- Liu, L., Ding, T., & Wang, H. (2022). Digital Economy, Technological Innovation and Green High-Quality Development of Industry: A Study Case of China. Sustainability, 14(17), 11078. [Google Scholar] [CrossRef]
- Milosevic, N., Dobrota, M., & Rakočevic, S. B. (2018). Digital economy in Europe: Evaluation of countries’ performances. Zbornik Radova Ekonomski Fakultet u Rijeka, 36(2), 861-880. [Google Scholar]
- OECD. (2018). Toolkit for Measuring the Digital Economy. Retrieved from [Link]
- OECD. (2022). Going Digital Toolkit. Retrieved from [Link]
- Polder, M., Leeuwen, G. V., Mohnen, P., & Raymond, W. (2010). Product, process and organizational innovation: drivers, complementarity and productivity effects. CIRANO-scientific publications 2010s-28. [Google Scholar]
- Porter, M. (1998). Clusters and the new economics of competition. Harvard Business Review , 76(6), 77-90. [Google Scholar]
- Raghupathi, V., & Raghupathi, W. (2017). Innovation at country-level: association between economic development and patents. Journal of Innovation and Entrepreneurship, 6(1), 1-20. [Google Scholar] [CrossRef]
- Scopus (2022). Retrieved from [Link]
- Slaper, T., & Orturaz, G. (2015). Industry Clusters and Economic Development . Indiana Business Review . Retrieved from [Link]
- Tristão, H., Oprime, P. C., Jugend, D., & Da Silva, S. L. (2013). Innovation in industrial clusters: a survey of footwear companies in Brazil. Journal of technology management & innovation, 8(3), 45-56. [Google Scholar]
- Retrieved from [Link]
- UNIDO (2019). Statistical Indicators of Inclusive and Sustainable Industrialization. Retrieved from [Link]
- ). Composite measure of industrial performance for cross-country analysis. Retrieved from [Link]
- VOSviewer (2022). Retrieved from: [Link]
- World Bank DataBank (2022). Retrieved from [Link]
- Xu, J., & Li, W. (2022). The Impact of the Digital Economy on Innovation: New Evidence from Panel Threshold Model. Sustainability, 14(22), 15028. [Google Scholar] [CrossRef]
- Yamawaki, H. (2002). The evolution and structure of industrial clusters in Japan. Small Business Economics, 18(1), 121-140. [Google Scholar] [CrossRef]
- Yim, D. S., Kim, W., & Nam, Y. H. (2020). The strategic transformation from innovation cluster to digital innovation cluster during and after COVID-19. Asian Journal of Innovation and Policy, 9(2), 164-186. [Google Scholar] [CrossRef]
- Yoo, I., & Yi, C. G. (2022). Economic Innovation Caused by Digital Transformation and Impact on Social Systems. Sustainability, 14(5), 2600. [Google Scholar] [CrossRef
- Zhang, J., Zhao, W., Cheng, B., Li, A., Wang, Y., Yang, N., & Tian, Y. (2022). The Impact of Digital Economy on the Economic Growth and the Development Strategies in the post-COVID-19 Era: Evidence From Countries Along the «Belt and Road». Frontiers in public health, 10, 856142. [Google Scholar] [CrossRef]
|