Розширена анотація українською мовою

Стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання впливу державного управління на інновації в управлінні енергоефективністю національної економіки. Основною метою проведеного дослідження є формування та доведення гіпотези щодо ефективності методичного інструментарію оцінювання впливу рівня ефективності державного урядування на дивергентний субіндекс енергетичної ефективності національної економіки. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми ролі державного управління в контексті формування інновацій в управлінні енергоефективністю засвідчила, що на сьогоднішній день ведуться активні дискусії щодо цієї тематики. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, щоб розробити дієвий механізм пошуку додаткових детермінант впливу на рівень енергоефективності для подальшої можливості гармонізувати вітчизняну та європейську енергетичні політики. Дослідження питання ролі державного управління інноваційною складовою розвитку енергоефективності в статті здійснено в наступній логічній послідовності: на першому етапі сформовано вихідний масив даних, який на другому та третьому етапах з використанням інструментарію статистичного аналізу перевірено на мультиколінеарність (коефіцієнт кореляція Пірсона) та нормальність розподілу (графічний квантильний метод порівняння двох розподілів ймовірностей); на четвертому етапі побудовано квантильну регресійну OLS-модель, що дозволяє врахувати гетерогенність досліджуваних факторів. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи бібліометричного та компаративного аналізу, кореляційний та квантильний методи, періодом дослідження обрано роки з 2000 по 2020. Об’єктом дослідження обрана Україна та країни ЄС(27), оскільки саме вони дають змогу порівняти рівень енергоефективності країн та їх позиції в світовому рейтингу якості державного управління. В статті представлено результати емпіричного аналізу та встановлено, що для України дифузія зелених інновацій призводить до незначного збільшення рівня енергетичної ефективності національної економіки на 0,7 %, тоді як для країн Європейського Союзу – в середньому на 3 %. Досвід країн Європейського Союзу свідчить, що мультиплікативний ефект у підвищенні енергетичної ефективності національної економіки забезпечується зростанням обсягів зеленних інновацій та активізацією ринку зеленого інвестування. Підвищення ефективності державного управління до рівня еталонних країн дозволить підвищити дивергентний субіндекс енергетичної ефективності для України на 16,1 % для верховенства права, 18,9 % – здатність уряду відкрито реалізовувати політики та регуляторні заходи, та 10,7 % – контроль корупції. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для подальших досліджень в сфері енергоефективності національної економіки.

Ключові слова: інновації, енергоефективність, державне управління, енергозбереження, енергетичне управління, інновації процесів, національна економіка, безвуглецева економіка.

Класифікація JEL: O31, Q40, Q48.

Цитувати як: Ziabina, Y., & Navickas, V (2022). Innovations in Energy Efficiency Management: Role of Public Governance Marketing and Management of Innovations, 4, 218-227. https://doi.org/10.21272/mmi.2022.4-20

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Bilan, Y., Raišienė, A. G., Vasilyeva, T., Lyulyov, O., & Pimonenko, T. (2019). Public governance efficiency and macroeconomic stability: Examining convergence of social and political determinants. Public Policy and Administration, 18(2), 241-255. [CrossRef].
2. Chen, M., Sinha, A., Hu, K., & Shah, M. I. (2021). Impact of technological innovation on energy efficiency in industry 4.0 era: Moderation of shadow economy in sustainable development. Technological Forecasting and Social Change, 164, 120521. [CrossRef]
3. Chygrin, O. Yu., & Pimonenko, T. V. (2011). Ecological and economic aspects of the introduction of modern tools of ecopolitics in the corporate sector. Collection of scientific works of the National University of the State Tax Service of Ukraine, 1, 602–614.
4. Chygrin, O. Yu., & Shcherbak, A. S. (2011). Analysis of the problem of implementing ecologically clean production in Ukraine. Mechanism of regulation of the economy, 1, 235–241.
5. Costa-Campi, M. T., García-Quevedo, J., & Segarra, A. (2015). Energy efficiency determinants: An empirical analysis of Spanish innovative firms. Energy Policy, 83, 229–239. [CrossRef].
6. Dkhili, H., & Dhiab, L. B. (2019). Environmental management efficiency of GCC countries: linking between composite index of environmental performance, socio-political and economic dimensions. Marketing and Management of Innovations, 1, 57-69. [CrossRef]
7. European Statistical Office. Retrieved from [Link]
8. Gann, D. M., Wang, Y., & Hawkins, R. (1998). Do regulations encourage innovation? – the case of energy efficiency in housing. Building Research & Information, 26(5), 280–296. [CrossRef]
9. National Institute for Strategic Studies. [Link]
10. NationMaster is a statistics database. Retrieved from [Link]
11. Pan, X., Ai, B., Li, C., Pan, X., & Yan, Y. (2017). Dynamic relationship among environmental regulation, technological innovation and energy efficiency based on large scale provincial panel data in China. Technological Forecasting and Social Change, 144, 428-435 [CrossRef]
12. Panchenko, V., Harust, Yu., Us, Ya., Korobets, O., & Pavlyk, V. (2020). Energy-Efficient Innovations: Marketing, Management and Law Supporting. Marketing and Management of Innovations, 1, 256-264. [CrossRef]
13. Pavlyk, V. (2020). Institutional Determinants Of Assessing Energy Efficiency Gaps In The National Economy. SocioEconomic Challenges, 4(1), 122-128. [CrossRef].
14. Sotnyk, I., Shvets, I., Momotiuk, L., & Chortok, Y. (2018). Management of renewable energy innovative development in Ukrainian households: problems of financial support. Marketing and Management of Innovations, 4, 150-160. [CrossRef]
15. State Statistics Service of Ukraine. Retrieved from [Link]
16. Sun, H., Edziah, B. K., Kporsu, A. K., Sarkodie, S. A., & Taghizadeh-Hesary, F. (2021). Energy efficiency: The role of technological innovation and knowledge spillover. Technological Forecasting and Social Change, 167, 120659. [CrossRef]
17. Sun, H., Edziah, B. K., Sun, C., & Kporsu, A. K. (2019). Institutional quality, green innovation and energy efficiency. Energy Policy, 135, 111002. [CrossRef]
18. Tvaronavičienė, M. (2017). Clusters, innovations and energy efficiency: if relantionship could be traced. Marketing and Management of Innovations, 2, 382-391. [CrossRef]
19. Vanickova, R. (2020). Innovation corporate energy management: efficiency of green investment. Marketing and Management of Innovations, 2, 56-67. [CrossRef]
20. Worldwide Governance Indicators, WGI (2022) Retrieved from [Link]
21. Ziabina, Y.A. Determinants of Energy Efficiency of the National Economy. Doctoral Dissertation, Sumy State University, Sumy, Ukraine, 2021. [Google Scholar]
22. Ziabina, Ye., Pimonenko, T., Starchenko, L. (2020). Energy Efficiency Of National Economy: Social, Economic And Ecological Indicators. SocioEconomic Challenges, 4(4), 160-174. [CrossRef]