Розширена анотація українською мовою

У даній статті проаналізовано перспективи використання форсайт-прогнозування при формуванні візії інноваційного розвитку країни її стейкхолдерами. Автор зазначає, що використання «досвіду кращих практик» є найбільш ефективним способом формування візії з урахуванням інноваційної складової. Однак, асиметрія інформації, низький рівень зацікавленості щодо участі у прийнятті рішень, наявність різних точок зору щодо формування місії та стратегії інноваційної переорієнтації призводить до ускладнення процесу формування сценаріїв розвитку країни. Окрім цього у статті згруповані фактори, що стимулюють та стримують процес формування загальної візії інноваційного розвитку. Автори зазначають, що grassroot підхід дає можливості залучити широке коло стейкхолдерів до прийняття рішень. Даний підхід відповідає вимогам, визначеним у міжнародних документах, стратегіях та нормативних актах. У статті визначено роль  державних і місцевих органів влади щодо підтримки ініціативності зацікавлених сторін у формуванні стратегії переорієнтації на інноваційний розвиток. При цьому автори наголошують, що зниження комунікаційних бар’єрів між органами влади та стейкхолдерами можливе лише за умови інтеграції дій у поєднанні з форсайт-прогнозуванням. Автори виокремлюють основні принципи та механізми використання форсайт-прогнозування. На основі аналізу наукової літератури автори систематизували п’ять невід’ємних складових форсайт-прогнозування: орієнтація на технології та промисловість, залучення громадськості, висвітлення тенденцій інноваційного розвитку, пріоритетність міждисциплінарних досліджень інноваційного розвитку з деталізацією наукових, технологічних, економічних та соціальних перспектив. У рамках дослідження встановлено, що опортуністична поведінка стейкхолдерів стримує розвиток комунікацій та поширення нових знань, що в свою чергу гальмує процес інноваційного розвитку.

Ключові слова: форсайт, спільне бачення, комунікація з групами інтересів, інтеграція.

Класифікація JEL: J26, J32, J55.

Цитувати як: Wyrwicka, M. K., & Erdeli, O. (2018). Strategic foresight as the methodology of preparing innovation activities Marketing and Management of Innovations, 2, 339-350. https://doi.org/10.21272/mmi.2018.2-26

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Badzińska E., Siewczyńska M., 2013. Foresight przedsiębiorstw tom 3 Wydawnictwo Politechniki Poznańskiej, Poznań
2. Baecker D., 1998. Zum Problem des Wissens in Organisationen, Organisationsentwicklung No 3
3. Becker P., 2002. Organisational foresight in Europe: a first overview. European Commission Community Research Working Paper, Luxembourg.
4. Borodako K., 2009. Foresight w zarządzaniu strategicznym, Wyd. C.H. Beck, Warszawa
5. Burmeister K., Neef A., Beyers N., 2004. Corporate Foresight: Unternehmen gestalten Zukunft, Murmann Verlag, Hamburg
6. Cuhls K., 2003. From forecasting to foresight processes—new participative foresight activities in Germany in: Journal for Forecasting Vol. 22, Issue 2‐3, Special Issue on Technology Foresight
7. Daheim C., Uerz G., 2008. Corporate Foresight in Europe: From Trend Based Logics to Open Foresight. In: Journal Technology Analysis & Strategic Management Vol. 20, Issue 3
8. Europa 2020 https://ec.europa.eu/info/business-economy-euro/economic-and-fiscal-policy-coordination/eu-economic-governance-monitoring-prevention-correction/european-semester/framework/europe-2020-strategy_pl
9. Foresight jako narzędzie zarządzania wiedzą i innowacją, 2010. Polska Agencja Rozwoju Przedsiębiorczości (PARP)
10. Georghiou L., 2007. Future of Foresighting for Economic Development, UNIDO Technology Foresight Summit, Budapest
11. Informacja o współpracy województwa wielkopolskiego z zagranicą w 2017 roku, 2018. Biuro Współpracy Międzynarodowej Urzędu Marszałkowskiego Województwa Wielkopolskiego (UMWW)
12. Kanoniuk A., Nazarko J., 2014. Scenariusze w antycypowaniu i kształtowaniu przyszłości. Wolters Kluwer, Warszawa
13. Kanoniuk A., 2016. Strategic foresight in SME companies, materiały Międzynarodowej Konferencji Inżynieria Przyszłości
14. Luhmann N., 1997. Die Geselschaft der Geselschaft; Suhrkamp, Frankfurt am Main
15. Matusiak K. B. (red.), 2010. Ośrodki innowacji i przedsiębiorczości w Polsce. Raport 2010, Polska Agencja Rozwoju Przedsiębiorczości, Warszawa
16. Pachciarek H., Rudawska A., 2012. Foresight jako koncepcja wspomagająca rozwój regionalny, Management and Business Administration. Central Europe” 2/2012 (115): s. 11–25, ISSN 2084–3356, Copyright by Akademia Leona Koźmińskiego
17. Rohbeck R., Batttistella C., Huizingh E., 2015. Corporate foresight: An emerging field with rich tradition In: Technological Forecasting & Social Change, Vol. 101
18. Senge P., 1998. Piąta dyscyplina. Teoria i praktyka organizacji uczących się, Oficyna Ekonomiczna, Warszawa.
19. Slaughter, R. A. ,1995. The Foresight Principle: Cultural Recovery in the 21st Century, Adamantine Press, London
20. Vision 2050. The new agenda for business, http://docs.wbcsd.org/2018/02/Vision2050.pdf
21. Wyrwicka M.K., 2003. Endogenne przesłanki organizacyjne rozwoju przedsiębiorstwa, Rozprawy nr 374, Wydawnictwo Politechniki Poznańskiej, Poznań
22. Tendencje rozwojowe Wielkopolski w kontekście transformacji wiedzy w sieciach gospodarczych, M. K. Wyrwicka.(red.), Wyd. Politechniki Poznańskiej, Poznań 2010.