Зміст |
Автори:
І. Дегтярьова, Ризький технічний університет (Рига, Латвія) І. Лапіна, Ризький технічний університет (Рига, Латвія) Д. Фрейденфельдс, Студентський союз Латвії (Рига, Латвія)
Сторінки: 388-398
Мова: Англійська
DOI: https://doi.org/10.21272/mmi.2018.2-30
Завантажити: |
Перегляди: |
Завантаження: |
|
|
|
Розширена анотація українською мовою
Відповідно до принципів безперервного вдосконалення менеджменту якості освіти, всі вищі навчальні заклади зосереджуються на необхідності вдосконалення організаційних процесів та досягнення якості, створюючи додаткові переваги та задовольняючи потреби стейкхолдерів. Метою даного дослідження є аналіз поняття “якість у вищій освіті”, визначення зацікавлених сторін у системі вищої освіти та аналіз студентської думки про важливість та ефективність факторів, які є визначальними детермінантами якості вищої освіти. У рамках даного дослідження використовувались наступні методи: огляд літератури, аналіз та синтез, логічний та порівняльний аналіз, а також аналіз важливості/ефективності (IPA). Результати дослідження засвідчили, що існують дві глобальні стратегії в менеджменті якості вищої освіти: перша орієнтована на процес, друга аналізує конкретні показники (адміністративний устрій, підтримку студентів, навчальну якість, успішність студентів, можливості працевлаштування тощо). Результати проведеного дослідження показали, що базовими детермінантами, які формують концепцію менеджменту якості вищої освіти, є цілі організації (університету) та особистий досвід. Серед широкого кола стейкхолдерів менеджменту якості вищої освіти найважливішими є студенти, а серед кола елементів цієї системи – якість навчального персоналу, організація навчального процесу та структура навчальних програм. Фактори, вплив яких на якість вищої освіти є значним та які потребують більш глибокого формалізованого дослідження, – це методологія та методичний інструментарій оцінювання досягнень студентів, організація зворотного зв’язку зі стейкхолдерами, методи навчання, студентоорієнтоване навчання, фінансування вищої освіти. Важливим напрямком подальшого удосконалення менеджменту якості вищої освіти є також пошук причин, за яких цілий ряд факторів, що формально мають низький вплив на якість освіти, все ж таки визначаються самими студентами як такі, які суттєво вплинули на їх вибір вищого навчального закладу (зокрема – наявна базу для позанавчальної діяльності (спорт, мистецтво тощо) та репутація вищого навчального закладу).
Ключові слова: якість вищої освіти, зацікавлені сторони, теорія зацікавлених сторін, додана вартість.
Класифікація JEL: A20, H75, I23
.
Цитувати як: Degtjarjova, I., Lapina, I., & Freidenfelds, D. (2018). Student as stakeholder: “voice of customer” in higher education quality development Marketing and Management of Innovations, 2, 388-398. https://doi.org/10.21272/mmi.2018.2-30
Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License
Список використаних джерел
- Angappapillai, A. B.; Annapoorani, C. K. (2012). Quality in higher education: an empirical investigation, Afro Asian Journal of Social Sciences 3(3.4). ISSN: 2229 – 5313: 11.
- Ādamsone, L. (2010). Some Aspects of Improvement of the Quality of Higher Education in Latvia, Management and Sustainable Development 26(2): 60–66. ISSN 1311-4506.
- Bank, CM van der, Bank, Marjoné van der (2014). Quality Assurance in Higher Education: A Case Study of the Vaal University of Technology, Journal of Educational and Social Research Vol. 4(1), pp. 395–406.
- Bogue, E. G. (1998). Quality assurance in higher education: The evolution of systems and design ideals, New Directions for Institutional Research (99), pp. 7–18.
- Cernajeva, S. (2011). Provision of the Quality of Engineering Education in the Studies of Mathematics at the University, Scientific Journal of Riga Technical University, Computer Science. Boundary Field Problems and Computer Simulation 50, pp. 56–60.
- Chapleo, C., Sims, C. (2017). Stakeholder analysis in higher education: a case study of the University of Portsmouth, Perspectives: Policy and Practice in Higher Education 14(1), pp. 12–20.
- Choon, L. K., Teck, C. L., Hoi, P. T. (2010). Education Quality Process Model and Its Influence on Students’ Perceived Service Quality, International Journal of Business and Management 5(8), pp. 154-165.
- Cullen, J., Joyce, J., Hassall, T., Broadbent, M. (2003). Quality in higher education: From monitoring to management, Quality Assurance in Education 11(1), pp. 5-14.
- Doherty, G. D. (2008). On quality in education, Quality Assurance in Education 16(3), pp. 255–265.
- Dosbergs, D. (2011). Studiju programmas kvalitātes novērtēšana [Quality assessment of study programme]: Doctoral Thesis. University of Latvia (in Latvian).
- Dobni, C., Luffman, G. (2003). Determining the scope and impact of market orientation profiles on strategy implementation and performance, Strategic Management Journal 24(6), pp. 577–585.
- European University Association. (2006). Quality culture in European universities: a bottom-up approach. Report on the three rounds of the Quality Culture Project 2002-2006. Brussels, Belgium: EUA.
- Findlow, S. (2008). Accountability and innovation in higher education: a disabling tension?, Studies in Higher Education 33(3), pp. 313–329.
- Frolova, I., Lapiņa, I. (2015). Integration of CSR principles in quality management, International Journal of Quality and Service Sciences 7(2-3): 260–273.
- Garvin, D. (1984). What Does Product Quality Really Mean? Sloan Management Review 26(1), pp. 25–43.
- Geryk, M. (2018). Universities of the Future: Universities in Transition Under the Influence of Stakeholders’ Changing Requirements, Advances in Human Factors, Business Management and Leadership, Proceedings of the AHFE 2017 International Conference on Human Factors in Management and Leadership, and Business Management and Society, Springer International Publishing, pp. 116-124.
- Harvey, L., Green, D. (1993). Defining quality, Assessment and Evaluation in Higher Education 18(1), pp. 9–34.
- Harvey, L., Newton, J. (2004). Transforming quality evaluation, Quality in Higher Education 10(2), pp. 149–165.
- Kavosa M., Lapiņa I., Briņķis, K. (2017), Certification of Persons: Empirical study in the field of energy construction in Latvia, Cogent Business & Management 4 (1), Article Number 1334407.
- Kavosa M., Lapiņa I. (2018): Risk analysis in certification process in the field of energy construction: case in Latvia, Total Quality Management & Business Excellence 29 (9-10), pp. 1129-1142.
- Koslowski, F. A. (2006). Quality and assessment in context: A brief review, Quality Assurance in Education 14(3), pp. 277–288.
- Lagrosen, S., Seyyed-Hashemi, R., Leitner, M. (2004). Examination of the dimensions of quality in higher education, Quality Assurance in Education 12(2), pp. 61–69.
- Lapina, I., Aramina, D. (2011). Cilvēkkapitāla attīstība, balstīta uz kompetencēm un izglītības kvalitāti [Development of human capital based on competencies and quality of education], Scientific Journal of Riga Technical University Economics and Business. Economy 21, pp. 60–66 (in Latvian).
- Lapiņa, I., Kairiša, I., Aramina, D. (2015). Role of Organizational Culture in the Quality Management of University, Social and Behavioral Sciences 213; 770–774.
- Lapiņa, I., Maurāne, G., Stariņeca, O. (2013). Sociālās atbildības un kopīgās vērtības radīšanas aspekti: iesaistītās puses un cilvēkresursi [Aspects of Corporate Social Responsibility and Creating Shared Value: Stakeholders and Human Resources], Economics and Business 2013/24, pp. 46–56 (in Latvian).
- Lapiņa, I., Roga, R., Müürsepp, P. (2016). Quality of higher education: International students’ satisfaction and learning experience, International Journal of Quality and Service Sciences 8(3), pp. 263–278.
- Lapiņa, I., Scheulovs, D., Gaile-Sarkane, E., Dubickis, M., Nikitina, T. (2017). Contemporary Study Process for Enhancement of Employability in the Dynamic Environment, Proceedings of the 21st World Multi-Conference on Systemics, Cybernetics and Informatics (WMSCI 2017), pp. 49–55.
- Lentjušenkova, O., Lapina, I. (2016). The transformation of the organization’s intellectual capital: from resource to capital, Journal of Intellectual Capital, Vol. 17 Issue: 4, pp.610-631
- Mainardes, E. W., Alves, H., Raposo, M. (2010). An Exploratory Research on the Stakeholders of a University, Journal of Management and Strategy 1(1), pp. 76–88.
- Marić, I. (2013). Stakeholder analysis of higher education institutions, Interdisciplinary Description of Complex Systems 11(2), pp. 217–226.
- Mazais, J., Lapiņa, I., Liepiņa, R. (2012). Process Management for Quality Assurance: Case of Universities, Proceedings of the 8th European Conference on Management, Leadership and Governance, pp. 522–530.
- National quality management and organisational values in higher education. (2012). Chapter 2, in Quality in Higher Education. Research School of Health Professions Education of Maastricht University, pp. 23–42.
- Newton, J. (2007). What is quality?, Embedding quality culture in higher education. A selection of papers from the 1st European Forum for Quality Assurance. Brussels, Belgium: EUA, pp. 14-20.
- Nicholson, K. (2011). Quality assurance in higher education. A review of literature [online], [viewed 12 March 2018]. Available from Internet: http://cll.mcmaster.ca/COU/pdf/Quality%20Assurance%20Literature%20Review.pdf
- Nikitina, T., Lapiņa, I. (2017). Overview of trends and developments in business education, Proceedings of The 21st World Multi-Conference on Systemics, Cybernetics and Informatics (WMSCI 2017), pp. 56–61.
- Pounder, J. (1999). Institutional performance in higher education: is quality a relevant concept, Quality Assurance in Education 7(3), pp. 14–22.
- Rivža, B., Bikse, V., Brence, I. (2015). Evaluation of higher education study programmes and their development trends as drivers of regional growth, Procedia Economics and Finance 26, pp. 643–650.
- Rossouw, D.; Goldman, G.A. (2014). Strategic drivers for higher education, Contemporary Management in Theory and Practice: 568-579. ISBN: 978-0-86970-784-5.
- Sallis, E. (1996, 2002). Total quality management in education, 2nd, 3rd ed. London: Kogan Page, pp. 14–15.
- Shah, M., Nair, ChS. (2010). Enrolling in higher education: the perceptions of stakeholders, J. Inst. Res. 15(1), pp. 9–15.
- Schindler, L., Puls-Elvidge, S., Welzant, H., Crawford, L. (2015). Definitions of Quality in Higher Education: A Synthesis of the Literature, Higher Learning Research Communications (5)3, pp. 3–13.
- Straujuma, A., Lapiņa, I., Gaile-Sarkane, E., Ozoliņš, M. (2017). Policies, Legislation and Regulatory Compliance Governance Impact on Strategic Management of Higher Education and Research Institutions in Latvia, Proceedings of the 21st World Multi-Conference on Systemics, Cybernetics and Informatics (WMSCI 2017) (vol.2), pp. 69–74.
- Støren, L. A., Aamodt, P. O. (2010). The Quality of Higher Education and Employability of Graduates, Quality in Higher Education (16)3, pp. 297–313.
- Thanassoulis, E., Dey, P. K., Petridis, K., Goniadis, I., Georgiou, A. C. (2017). Evaluating higner education teaching performance using combined analytic hierarchy process and data envelopment analysis, Journal of the Operational Research Society 68, pp. 431–445.
- Tudor, I. (2006). Teacher training and ‘quality’ in higher education language teaching: strategies and options, European Journal of Teacher Education 29(4), pp. 519–532.
- Watty, K. (2003). When will Academics Learn about Quality?, Quality in Higher Education (9) 3.
- Woodhouse, D. (1999). Quality and quality assurance. In Wit, H.; Knight, J. Organisation for Economic Co-operation and Development. Secretary-General. Programme on Institutional Management in Higher Education (Eds.), Quality and internationalisation in higher education. Paris: Organisation for Economic Co-operation and Development, pp. 29–43.
|