Розширена анотація українською мовою

У статті досліджено сучасний стан управління розвитком «зеленої» енергетики у приватному секторі України. Проаналізовано механізми інноваційного розвитку та економічного стимулювання, які застосовуються в країнах Європейського Союзу та Україні для розбудови сектору відновлювальної енергетики. На основі порівняння вітчизняного та зарубіжного інструментарію виявлено обмеженість економічних і фінансових важелів, що використовуються на державному рівні в Україні для мотивації домогосподарств до впровадження проектів відновлювальної енергетики, а також відсутність налагодженої співпраці між стейкхолдерами реального, фінансового та державного секторів. Основним стимулом інноваційного розвитку відновлювальної енергетики для приватного сектору є «зелений» тариф, а також спрощений порядок підключення «зелених» енергоустановок населення до загальної електромережі. Натомість для юридичних осіб додатково передбачено надбавки до «зеленого» тарифу, податкові та інші пільги. Зважаючи на низькі доходи домогосподарств України, авторами обґрунтовано необхідність розширення кола застосовуваних інструментів економічного стимулювання в частині збільшення державної фінансово-кредитної підтримки проектів з будівництва приватних об’єктів на відновлювальних джерелах енергії. На підтвердження цієї тези у статті проведено аналіз економічної доцільності залучення кредитних ресурсів у проекти з будівництва об’єктів на відновлювальних джерелах енергії у секторі домогосподарств. Розрахунки показників чистої поточної вартості та дисконтованих строків окупності залучених у «зелені» проекти кредитних ресурсів за кредитними програмами українських та американського банків показали, що цільові кредити, які надаються українськими банками, за своїми умовами не дозволяють позичальнику повернути кошти за рахунок надходжень домогосподарства від «зеленого» тарифу. Строки окупності кредитів набагато перевищують терміни їх надання. Єдиним прийнятним варіантом є кредитування в рамках програми Укргазбанку «Еко-енергія» на 5 років у сумі 50% від початкових інвестиційних вкладень, що передбачає застосування пільгової кредитної ставки у 0,001%. Розглядаючи програму «Clean Energy» американського банку American Savings Bank, в рамках 10-річного терміну кредитування прийнятними варіантами є залучення кредитних ресурсів на суму до 85% від обсягів необхідних інвестицій, тобто за умови щонайменше 15% власного внеску. Таким чином, клієнти американського банку мають більш сприятливі умови для впровадження проектів відновлювальної енергетики. З метою активізації інвестування населення в «зелені» енергооб’єкти авторами обґрунтовано напрями посилення державної фінансово-кредитної підтримки проектів «зеленої» енергетики у приватному секторі України.

Ключові слова: інноваційний розвиток, відновлювальна енергетика, домогосподарство, партнерство стейкхолдерів, кредитні ресурси, державна фінансова підтримка, управління.

Класифікація JEL: D13, E52, G28, Q28, Q42.

Цитувати як: Sotnyk, I., Shvets, I., Momotiuk, L., & Chortok, Y. (2018). Management of renewable energy innovative development in Ukrainian households: problems of financial support Marketing and Management of Innovations, 4, 150-160. https://doi.org/10.21272/mmi.2018.4-14

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Abolhosseini, S., & Heshmati, A. (2014). Main support mechanisms to finance renewable energy development. Retrieved fromhttp://ftp.iza.org/dp8182.pdf.
2. American Savings Bank (2018). Consumer loan interest rates. Retrieved fromhttps://www.asbhawaii.com/files/documents/rates/LoansAndLinesRatesTables.pdf?dt=20181010105758.
3. Bashynska, Y. (2015). Why is it reasonable to invest in renewable energy in Ukraine? Baltic Journal of Economic Studies, 1: 17-23, Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/v/why-is-it-reasonable-to-invest-in-renewable-energy-in-ukraine.
4. Blank, Y. A. (2001). Fundamentals of investment management: (Vols. 1-2): Kyiv, Nyka-Tsentr (in Russian).
5. CMU (2014). National renewable energy action plan for the period up to 2020: the decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine (CMU) No. 902-р, 01.10.2014. Retrieved from http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/902-2014-%D1%80. (in Ukrainian).
6. CMU (2017). Energy strategy of Ukraine for the period up to 2035 “Safety, energy efficiency, competitiveness”: approved by decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine (CMU), No. 605-p, 18.08.2017. Retrieved from http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/doccatalog/list?currDir=50358. (in Ukrainian).
7. Diachuk О., Chepeliev, М., Podolets, R., Trypolska, G., et al. (2017). Transition of Ukraine to the Renewable Energy by 2050, Y. Oharenko, O. Aliieva (Eds), Heinrich Boell Foundation Regional Office in Ukraine. Kyiv, Publishing house “Art Book” Ltd.
8. Haas, R., Panzer, C., Resch, G. et al. (2011). A historical review of promotion strategies for electricity from renewable energy sources in EU countries. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 15: 1003–1034. 
9. Hens, L., Karintseva, O., Kharchenko, M., & Matsenko, O. (2018). The state’s structural policy innovations influenced by the ecological transformations. Marketing and Management of Innovations, 3: 290-301. http://doi.org/10.21272/mmi.2018.3-26.
10. Jacobs D., & Sovacool B. (2012). Feed-in tariffs and other support mechanisms for solar PV promotion. Renewable Energy, 1: 73–109.
11. Kubatko, O. (2016). Ecological innovations as a source of fluctuations of national economy energy efficient development. Marketing and Management of Innovations, 4: 365–376.
12. Kurbatova, T., & Khlyap, H. (2015). State and economic prospects of developing potential of non-renewable and renewable energy resources in Ukraine. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 52: 217–226.
13. Kurbatova, T., Sotnyk, I., & Khlyap, H. (2014). Economical mechanisms for renewable energy stimulation in Ukraine. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 31: 486-491. 
14. Liu, S., Colson, G.,Hao, N.,& Wetzstein, M.(2018). Toward an optimal household solar subsidy: a social-technical approach. Energy, 147: 377-387.
15. Liutak, O., Savosh, L., & Baula, O. (2017). Features of the use of alternative energy sources in Ukraine and the world. Baltic Journal of Economic Studies, 3(4): 151-156, Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/v/features-of-the-use-of-alternative-energy-sources-in-ukraine-and-the-world.
16. Maissner, F., & Ukerdt, F. (2010). Renewable energy development in Ukraine: potential, obstacles and recommendations for economic policy, BE Berlin Economics GmbH. Retrieved from http://www.kiew.diplo.de/contentblob/2968224/Daten/958255/studie_erneubarer_energie_download.pdf. (in Ukrainian).
17. Masharsky, A., Azarenkova, G., Oryekhova, K., & Yavorsky, S. (2018). Anti-crisis financial management on energy enterprises as a precondition of innovative conversion of the energy industry: case of Ukraine. Marketing and Management of Innovations, 3: 345-354, http://doi.org/10.21272/mmi.2018.3-31.
18. NCSREPU (2018). Report on results of the activities of the National Commission for State Regulation of Energy and Public Utilities (NCSREPU) in 2017: approved by decree of NCSREPU, No. 360, 23.03.2018. Retrieved from http://www.nerc.gov.ua/data/filearch/Catalog3/Richnyi_zvit_2017.pdf. (in Ukrainian).
19. NCSREPU (2018а). Letter of the National Commission for State Regulation of Energy and Public Utilities (NCSREPU) No. 3671/17.3.2/7-18 from 16.04.2018. (in Ukrainian).
20. Oschadbank (2018). Lending to “green energy” generation equipment. Retrieved from https://www.oschadbank.ua/ua/private/loans/kredituvannya-na-obladnannya-shcho-viroblya-zelenu-energ-yu/. (in Ukrainian).
21. Prokip, A., Dudyuk, V., & Kolisnyk R. (2015). Organisational and ecological and economic bases of renewable energy resources use; A. Prokip (Ed.). Lviv, ZUKC. (In Ukrainian).
22. SAEEESU (2018). Head of the State Agency on Energy Efficiency and Energy Saving of Ukraine (SAEEESU) – 4 years in office: achievements and plans for the development of energy efficiency and clean energy. Retrieved from http://saee.gov.ua/sites/default/files/PR_EE_RE_4_years_30_08_2018.pdf. (in Ukrainian).
23. SAEEESU (2018a). Letter of the State Agency on Energy Efficiency and Energy Saving of Ukraine (SAEEESU) No. 19-01/17/31-18, 19.04.2018. (in Ukrainian).
24. Sinevičienė, L., Sotnyk, I., Kubatko, O., & Lakstutiene, A. (2017). What makes countries to be energy efficient: case of Lithuania and Ukraine? Proceedings of the 2017 International Conference “Economic Science FOR Rural Development” No 45. Jelgava, LLU ESAF, 27-28 April 2017: 213-220. 
25. Sumyoblenergo (2018). Information on “feed-in” tariff for electricity for private households. Retrieved from https://www.soe.com.ua/spozhivacham/fizichnim-osobam/zeleni-tarifi. (in Ukrainian).
26. The Verkhovna Rada of Ukraine (2015). On amendments to some laws of Ukraine on ensuring competitive conditions for the production of electricity from alternative energy sources: law of Ukraine No. 514-VIII,04.06.2015. Retrieved from http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/514-19. (in Ukrainian).
27. The Verkhovna Rada of Ukraine (2017). On electric power industry: law of Ukraine No. 575/97-ВР, 16.10.1997 (updated 11.06.2017), Retrieved from http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/575/97-%D0%B2%D1%80. (in Ukrainian).
28. The Verkhovna Rada of Ukraine (2018). On electricity market: law of Ukraine No. 2019-VIII, 10.06.2018. Retrieved from http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19. (in Ukrainian).
29. Ukrgasbank (2018). Credits for purchasing solar power plants and heat pumps. Retrieved from http://www.ukrgasbank.com/private/credits/eco_energy/. (in Ukrainian).