Розширена анотація українською мовою

Ця стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії щодо визначення оптимального рівня децентралізації, який би сприяв забезпеченню інноваційного розвитку країни, адже ключовим завданням децентралізації має бути не лише розширення дохідних та видаткових повноважень субнаціональних утворень, а й розуміння фінальної мети цього процесу – якісної трансформації економічної системи країни у напрямку поліпшення її інноваційності та конкурентоспроможності. Таким чином, реформа децентралізації повинна виступати драйвером інноваційного економічного розвитку, що є закономірним результатом збільшення свободи прийняття управлінських рішень на локальному рівні, зростання фінансової самодостатності субнаціональних утворень та більш ефективної видаткової політики (розширення обсягів фінансування інноваційних проектів, що сприятиме сталому економічному зростанню). Систематизація наукових напрацювань з означеної проблематики засвідчила, що серед науковців не існує одностайності щодо впливу децентралізації на економічний та інноваційний розвиток країни, а тому актуальності набуває продовження емпіричних пошуків у даному напрямку, що дозволили б врахувати дуальну природу наслідків активізації децентралізаційних процесів. Емпіричне дослідження проведено з використання інструментарію аналізу нелінійної форми залежності (GLM регресія, яка дозволяє ідентифікувати як лінійний, так і нелінійних характер взаємозв’язку між змінними) на основі панельних даних, сформованих для вибірки 23 держав-членів ОЕСР (Австрія, Бельгія, Канада, Чеська Республіка, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Великобританія та США) за 2002-2015 рр. У якості факторної змінної моделі було обрано показник децентралізації витрат, який розраховується як співвідношення обсягу консолідованих витрат на субнаціональному рівні до обсягу консолідованих витрат держави, вираженого у частинах цілого. Результативна змінна (традиційна для моделей економічного росту) – ВВП на душу населення (дол. США). Крім того, до даної регресійної моделі було введено набір контрольних змінних (що пояснюють закономірності зміни результативної ознаки та мають сильний зв’язок з нею). Вибір контрольних змінних було проведено на основі використанням кореляційного аналізу. Практична реалізація усіх етапів даного дослідження була здійснена з використання програмного продукту Stata 12/SE. За результатами дослідження було підтверджено нелінійний характер залежності (форма оберненої параболи) зміни ВВП на душу населення від зміни рівня децентралізації витрат, а також досягнення максимального екстремуму функції у точці з рівнем децентралізації витрат 1,35, тобто надмірне видаткове навантаження (понад означений поріг) на місцеві бюджети супроводжуватиметься пригніченням інноваційної та економічної динаміки, що має бути враховано відповідними уповноваженими органами виконавчої гілки влади при розробці конкретних заходів щодо реформування міжбюджетних відносин у напрямку їх децентралізації, а також при побудові виваженої економічної та інноваційної політик.

Ключові слова: аналіз панельних даних, державний менеджмент інновацій, децентралізація, інноваційне економічне зростання, міжбюджетні відносини, тестування гіпотези щодо квадратичної форми залежності.

Класифікація JEL: H30, H72, E62, O47.

Цитувати як: Vasylieva, T., Harust, Yu., Vynnychenko, N., & Vysochyna, A. (2018). Optimization of the financial decentralization level as an instrument for the country’s innovative economic development regulation Marketing and Management of Innovations, 4, 382-391. https://doi.org/10.21272/mmi.2018.4-33

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Andrejovská, A., & Puliková, V. (2018). Tax Revenues in the Context of Economic Determinants. Montenegrin Journal of Economics, 14 (1),133-141. DOI: 10.14254/1800-5845/2018.14-1.10
2. Bach, S., Blochliger, H., & Wallau, D. (2009). The spending power of sub-central governments: a pilot study. Retrieved from https://www.oecd.org/tax/federalism/42783063.pdf
3. Bhowmik, D. (2018). Financial Crises and Nexus Between Economic Growth and Foreign Direct Investment. Financial Markets, Institutions and Risks, 2(1), 58-74.DOI: 10.21272/fmir.2(1).58-74.2018
4. Bilan, Y., Lyeonov, S., Vasylieva, T., Samusevych, Y. (2018). Does tax competition for capital define entrepreneurship trends in Eastern Europe? On-line Journal Modelling the New Europe, 27, 34-66. DOI: 10.24193/OJMNE.2018.27.02
5. Blochliger, H., & King, D. (2006) Fiscal autonomy of sub-central governments. Retrieved from https://www.oecd.org/ctp/federalism/37388375.pdf
6. Capuno, J. J. (2011). Incumbents and innovations under decentralization: An empirical exploration of selected local governments in the Philippines. Asian Journal of Political Science, 19 (1), 48-73.
7. Chygryn, O., Petrushenko, Y., Vysochyna, A. & Vorontsova, A. (2018). Assessment of Fiscal Decentralization Influence on Social and Economic Development. Montenegrin Journal of Economics, 14 (4),069-084. DOI: 10.14254/1800-5845/2018.14-3.5
8. Davoodi, H., & Zou, H. F. (1998). Fiscal decentralization and economic growth: A cross-country study. Journal of Urban Economic, 43, 244-257.
9. Dziobek, C., Gutierrez Mangas, C., & Kufa, P. (2011). Measuring Fiscal Decentralization – Exploring the IMF’s Databases. USA, Washington, DC: International Monetary Fund.
10. Hanh, N., Diep, P., & Shin, H. (2014). The Optimal Point for Fiscal Decentralization. European Journal of Business and Management, 6 (20),182-189.
11. Harold, N. Ng. Yan. (2018). Econometric analysis of long and short-run effects of exports on economic growth in Cameroon (1980-2016). Financial Markets, Institutions and Risks, 2(1), 50-57. DOI: 10.21272/fmir.2(1).50-57.2018
12. Hüseyni, I., Eren, M., & Çelik, A. K. (2017). Examining the Relationship Among Economic Growth, Exports and Total Productivity for OECD Countries Using Data Envelopment Analysis and Panel Data Analyses. Montenegrin Journal of Economics, 13 (3), 63-73. DOI: 10.14254/1800-5845/2017.13-3.6
13. Ilvento, T. (2005). Using Statistical Data to Make Decisions: Multiple Regression Analysis.  Retrieved from http://www.udel.edu/FREC/ ilvento/BUAD820/MOD504.pdf.
14. Lind, J. T., & Mehlum, H. (2007). With or Without U? – The appropriate test for a U shaped relationship. MPRA, 4823,1-12.
15. Lyeonov, S., Vasylieva, T., and Lyulyov O. (2018). Macroeconomic stability evaluation in countries of lower-middle income. Bulletin of the National Mining University, 1,138-146.
16. Martinez-Vazquez, J., & McNab, R. (2003). Fiscal Decentralization and Economic Growth. World Development, 31(9), 1597-1616.
17. Nguedie, Y. H. N. (2018). Corruption, Investment and Economic Growth in Developing Countries: A Panel Smooth Transition Regression Approach. SocioEconomic Challenges, 2(1),63-68. DOI: 10.21272/sec.2(1).63-68.2018
18. OECD Fiscal Decentralisation Database (2018). Retrieved from http://www.oecd.org/ctp/federalism/oecdfiscaldecentralisationdatabase.htm#C_Title.
19. Rodden, J. (2003). Reviving Leviathan: Fiscal federalism and the growth of government. International Organization,  57, 695-729.
20. Rodriguez, P. A., & Gill, N. (2005) On the economic dividend of devolution. Regional Studies, 39 (4), 405-420.
21. Rodríguez-Pose, A., &  Krøijer, A. (2009) Fiscal Decentralization and Economic Growth in Central and Eastern Europe. Retrieved from http://www.lse.ac.uk/europeanInstitute/LEQS%20Discussion%20Paper%20Series/LEQSPaper12.pdf
22. Salmon, P. (1987). Decentralizations as an Incentive Scheme. Oxford Review of Economic Policy, 3 (2), 24-43.
23. Salo, T. V. (2013). Decentralizatsiia finansovoii systemy: stan ta otsinka rivnia v Ukraini [Decentralization of financial system: state and assessment in Ukraine]. Efektyvnist derzhavnoho upravlinnia – Efficiency of public administration, 35,324-330[in Ukrainian].
24. Singh, S.N. (2018). Regional Disparity and Sustainable Development in NorthEastern States of India: A Policy Perspective. SocioEconomic Challenges, 2(2), 41-48. DOI: 10.21272/sec.2(2).41-48.2018
25. Slavinskaitė, N. (2017). Fiscal decentralization and economic growth in selected European countries Journal of Business Economics and Management, 18(4), 745–757. doi:10.3846/16111699.2017.1292312
26. Szarowská, I., (2017). Does public R&D expenditure matter for economic growth? GMM approach. Journal of International Studies, 10(2), 90-103. doi:10.14254/2071-8330.2017/10-2/6
27. Tung, L. T. (2018). The effect of fiscal deficit on economic growth in an emerging economy: Evidence from Vietnam. Journal of International Studies, 11(3),191-203. doi:10.14254/2071-8330.2018/11-3/16
28. Vasylieva, T. & Kasyanenko, V. (2013). Integral assessment of innovation potential of Ukraine’s national economy: A scientific methodological approach and practical calculations. Actual Problems of Economics, 144 (6), 50-59.
29. Vasylieva, T., Lyeonov, S., Lyulyov O., and Kyrychenko K. (2018). Macroeconomic Stability and Its Impact on the Economic Growth of the Country. Montenegrin Journal of Economics, 14 (1),159-170. DOI: 10.14254/1800-5845/2018.14-1.12
30. Woller, G., & Phillips, K. (1998). Fiscal decentralization and LDC economic growth: An empirical investigation. Journal of Development Studies, 34 (4), 139-148.
31. World DataBank (2018) Retrieved from http://databank.worldbank.org/data/home.aspx
32. Zupan, B., Pustovrh, A., & Cankar S. S. (2017). Does Decentralized Governance Lead to Less Scientific Output? A Fuzzy Set Analysis of Fiscal Decentralization and Determinants of National Innovation Capacity. Journal of Local Self-Government, 15 (3), 647-668. DOI: https://doi.org/10.4335/15.3.647-668(2017).