Бар’єри вуправлінні інтелектуальним капіталом організації відповідно до цілей сталого розвитку

Бар’єри в управлінні інтелектуальним капіталом організації відповідно до цілей сталого розвитку

Ельвіра Гросс-Голацька ^1,, Анна Бжозовська ^2,, Роберт Балцерзик ^3,, Ібрагім М.М. Ель Емарі ^{4, ,}

факультет управління, Варшавський університет, Варшава, Польща
факультет управління, Технічний університет Ченстохови, Польща
Військовий університет сухопутних військ імені Тадеуша Костюшка, Вроцлав, Польща
Королівський університет Абдулазіза, Джидда, Саудівська Аравія

* Corresponding author

DOI: https://doi.org/10.21272/mmi.2024.1-19

Pages: 252-263

Received: 10 November 2023

Revised: 14 February 2024

Accepted: 17 March 2024

Abstract

У глобальному економічному контексті управління інтелектуальним капіталом виступає як стратегічно значущий ресурс, що істотно впливає на ринкову вартість організацій. Ефективне управління цим капіталом передбачає впровадження інноваційних методів і технік. Серед таких методів особливе місце займає управління знаннями, спрямоване переважно на подолання бар’єрів їх обміну. У рамках статті проведено опитування серед працівників польських повітів Глогув, Явор і Тшебніца. Головною метою дослідження було проаналізувати та оцінити процес управління персоналом у зазначених повітах, використовуючи різноманітні методи дослідження для досягнення поставлених цілей. Опитування слугувало основним інструментом дослідження, доповненим аналізом наукового ландшафту з даної проблематики, дослідницьких та аналітичних звітів. Результати дослідження та статистичні дані свідчать про існування в компаніях Нижньої Сілезії потреби у програмах розвитку персоналу, пов’язаних з придбанням, зберіганням та розповсюдженням знань. У ході дослідження авторами ідентифіковано низку факторів, які ускладнюють розвиток компетенцій співробітників опитаних компаній, та встановлено зв’язок між цими бар’єрами до навчання та впливом розміру компанії на них. У статті перевірено взаємозв’язок між бар’єрами інтелектуального розвитку, що становлять найбільшу загрозу для компанії, та факторами, що ускладнюють прийняття співробітників з високим рівнем інтелектуального капіталу. Отримані дані свідчать, що забезпечення управлінський персонал цінною інформацією в аспектах управління талантами та знаннями, можуть слугувати основою для формування стратегій розвитку співробітників та програм їх навчання. Додатково, ці результати можуть бути використана рекрутерам під час створення профілів кандидатів з затребуваними компетенціями.

Keywords: людський капітал; інтелектуальний капітал; управління знаннями; відносний капітал; структурний капітал; сталий розвиток; управління талантами.

How to Cite: Gross-Golacka, E., Brzozowska, A., Balcerzyk, R., & El Emary, I. M. M. (2024). Barriers to Sustainable Management of Organizational Intellectual Capital.Marketing and Management of Innovations, 15(1), 252–263. https://doi.org/10.21272/mmi.2024.1-19

Abstract Views

PDF Downloads

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

References

Antal, A.B., Lendhardt, U. & Rosenbrock, R., (2001). Barriers to Organizational Learning, Oxford University Press, London.
Ardito, L., D’Angelo, V., Petruzzelli, A. M., & Peruffo, E. (2021). The role of human capital in the foreign market performance of US SMEs: does owner ethnicity matter?. Journal of Intellectual Capital, 22(7), 24–42. [Google Scholar] [CrossRef]
Armstrong, M. (2016). Zarządzanie zasobami ludzkimi, Wolters Kluwer, Warszawa.
Aryanto, R., Fontana, A., & Afiff, A. Z. (2015). Strategic human resource management, innovation capability and performance: An empirical study in Indonesia software industry. Procedia-Social and Behavioral Sciences, 211, 874–879. [Google Scholar] [CrossRef]
Balcerzyk, D. (2021). The Role of a Leader in Contemporary Organizations. European Research Studies Journal, 24(1), 226–240. [Google Scholar]
Bayraktaroglu, A. E., Calisir, F., & Baskak, M. (2019). Intellectual capital and firm performance: an extended VAIC model. Journal of intellectual capital, 20(3), 406–425. [Google Scholar] [CrossRef]
Beasley, T. M., & Schumacker, R. E. (1995). Multiple regression approach to analysing contingency tables: Post hoc and planned comparison procedures. The Journal of Experimental Education, 64(1), 79–93. [Google Scholar] [CrossRef]
Bernat, P., & Kulas, Z. (2011). Racjonalnośc w funkcjonowaniu organizacji, Oficyna Wydawnicza PWSZ, Nysa, 78.
Berzkalne, I., & Zelgalve, E. (2014). Intellectual capital and company value. Procedia-Social and Behavioral Sciences, 110, 887–896. [Google Scholar] [CrossRef]
Beyer, A. (2013). Conservatism and aggregation: The effect on cost of equity capital and the efficiency of debt contracts. Rock Center for Corporate Governance at Stanford University Working Paper, 120. [Google Scholar] [CrossRef]
Bombiak, E. (2013). Kapital intelektualny przedsiębiorstwa-kluczowy majątek wspólczesnych organizacji. Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Przyrodniczo-Humanistycznego w Siedlcach. Seria: Administracja i Zarządzanie, 23. [Google Scholar]
Brzozowska, A., Pabian, A., & Pabian, B. (2021). Sustainability in project management: a functional approach. CRC Press. [Google Scholar]
Cabello-Medina, C., López-Cabrales, Á., & Valle-Cabrera, R. (2011). Leveraging the innovative performance of human capital through HRM and social capital in Spanish firms. The International Journal of Human Resource Management, 22(04), 807–828. [Google Scholar][CrossRef]
Chen, J., & Yang, Y. J. (2012). Theoretical basis and content for collaborative innovation. Studies in Science of Science, 30(2), 161–164. [Google Scholar]
Cortes, E. C., Manchón, H. M., & Sáez, P. D. C. Z. (2013). El efecto dinamizador del capital intelectual en la innovación de las empresas familiares. Economía industrial, (388), 121–128. [Google Scholar]
Czainska, K. (2013). Czynniki ksztaltujące kulturę organizacyjną przedsiębiorstw wielonarodowościowych. Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu im. Adama Mickiewicza w Poznaniu. [Google Scholar]
Czainska, K. (2020). Competencies of Managers of Deep Organizational Changes. European Research Studies Journal, 23(Special 3), 466–485. [Google Scholar]
Czerniak, A., & Stefanski, M. (2015). Small and medium enterprises in Poland–Obstacles and development. Polityka Insight Research, 186. [Google Scholar]
Dabic, M., Vlačic, B., Guerrero, M., & Daim, T. U. (2022). University spin-offs: the past, the present, and the future. Studies in Higher Education, 47(10), 2007–2021. [Google Scholar] [CrossRef]
De Villiers, C., & Sharma, U. (2020). A critical reflection on the future of financial, intellectual capital, sustainability and integrated reporting. Critical Perspectives on Accounting, 70, 101999. [Google Scholar] [CrossRef]
Dumay, J. (2016). A critical reflection on the future of intellectual capital: from reporting to disclosure. Journal of Intellectual capital, 17(1), 168–184. [Google Scholar] [CrossRef]
Edvinsson, L., & Malone, M. S. (2001). Kapital intelektualny. Wydawnictwo Naukowe PWN. [Google Scholar]
Gates, S., & Langevin, P. (2010). Human capital measures, strategy, and performance: HR managers’ perceptions. Accounting, Auditing & Accountability Journal, 23(1), 111–132. [Google Scholar] [CrossRef]
Gross-Golacka, E., Kupczyk, T., & Wiktorowicz, J. (2022). Towards a Better Workplace Environment – Empirical Measurement to Manage Diversity in the Workplace. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(23), 15851. [Google Scholar] [CrossRef]
Gross-Golacka, E., Kusterka-Jefmanska, M., & Jefmanski, B. (2020). Can elements of intellectual capital improve business sustainability? The perspective of managers of SMEs in Poland. Sustainability, 12(4), 1545. [Google Scholar] [CrossRef]
Hajro, A., Gibson, C. B., & Pudelko, M. (2017). Knowledge exchange processes in multicultural teams: Linking organizational diversity climates to teams’ effectiveness. Academy of Management Journal, 60(1), 345–372. [Google Scholar] [CrossRef]
Kaczmarek, B. (2005). Kapital intelektualny (wiedza) a kreowanie wizji przedsiębiorstwa. Nierówności Spoleczne a Wzrost Gospodarczy, 7, 319–329. [Google Scholar]
Kalkan, A., Bozkurt, Ö. Ç., & Arman, M. (2014). The impacts of intellectual capital, innovation and organizational strategy on firm performance. Procedia-social and behavioral sciences, 150, 700–707.
Kozuch, B., & Kozuch, A. (2008). Kapital intelektualny i ludzki–istota i znaczenie. Studia i Prace Wydzialu Nauk Ekonomicznych i Zarządzania Uniwersytetu Szczecinskiego, 8, 177–182. [Google Scholar]
Kucera, M., & Dvorakova, D. (2023). Analysis of determinants influencing the level of intellectual capital disclosure: The case of FTSE 100 entities. Intangible Capital, 19(2), 296–315. [Google Scholar] [CrossRef]
Kutzner, I. M. (2020). Kapital ludzki w tworzeniu kapitalu intelektualnego organizacji. Wybrane problemy, 45. [Google Scholar]
Li, F., Shao, H. Z., & Chen, J. (2017). An empirical study on the impact of university–industry collaboration on enterprise intellectual capital. Research of Science, 35(2), 282–301. [Google Scholar]
Longo, M., Mariani, M. M., & Mura, M. (2009). The effect of intellectual capital attributes on organizational performance. The case of the Bologna Opera House. Knowledge Management Research & Practice, 7, 365–376. [Google Scholar] [CrossRef]
Madsen, T. L., & Leiblein, M. J. (2015). What factors affect the persistence of an innovation advantage?. Journal of management Studies, 52(8), 1097–1127. [Google Scholar] [CrossRef]
Mura, M., & Longo, M. (2013). Developing a tool for intellectual capital assessment: an individual‐level perspective. Expert Systems, 30(5), 436–450. [Google Scholar] [CrossRef]
Mura, M., Lettieri, E., Spiller, N., & Radaelli, G. (2012). Intellectual capital and innovative work behaviour: Opening the black box. International Journal of Engineering Business Management, 4, 39. [Google Scholar] [CrossRef]
Nonaka, I., & Takeuchi, H. (2000). Kreowanie wiedzy w organizacji: jak spólki japonskie dynamizują procesy innowacyjne. Poltext. [Google Scholar]
Perkmann, M., & Walsh, K. (2007). University–industry relationships and open innovation: Towards a research agenda. International journal of management reviews, 9(4), 259–280. [Google Scholar] [CrossRef]
Pobrotyn, A. (2012). Znaczenie kapitalu intelektualnego w zarządzaniu przedsiębiorstwem. Acta Scientifica Academiae Ostroviensis. Sectio A, Nauki Humanistyczne, Spoleczne i Techniczne, 1, 121–134. [Google Scholar]
Radaelli, G., Mura, M., Spiller, N., & Lettieri, E. (2011). Intellectual capital and knowledge sharing: the mediating role of organisational knowledge-sharing climate. Knowledge Management Research & Practice, 9, 342–352. [Google Scholar] [CrossRef]
Serrano Cinca, C., Mar Molinero, C., & Bossi Queiroz, A. (2003). The measurement of intangible assets in public sector using scaling techniques. Journal of Intellectual Capital, 4(2), 249–275. [Google Scholar] [CrossRef]
Skowronska, A. (2023). Raport o Stanie Sektora Malych i Średnich Przedsiębiorstw w Polsce. Polska Agencja Rozwoju Przedsiębiorczości: Warszawa, Poland.
Skrzypek, E., & Sokól, A. (Eds.). (2009). Zarządzanie kapitalem ludzkim w gospodarce opartej na wiedzy. Instytut Wiedzy i Innowacji. [Google Scholar]
Sokolowska, A. (2005). Zarządzanie Kapitalem Intelektualnym w Malym Przedsiębiorstwie; Polskie Towarzystwo Ekonomiczne: Warszawa, Poland. [Google Scholar]
Sopinska, A. (2005). Przewaga konkurencyjna. In: P. Wachowiak (ed.), Pomiar kapitalu intelektualnego przedsiębiorstwa, Szkola Glówna Handlowa, Warszawa, 34.
Steinmo, M., & Rasmussen, E. (2018). The interplay of cognitive and relational social capital dimensions in university-industry collaboration: Overcoming the experience barrier. Research Policy, 47(10), 1964–1974. [Google Scholar] [CrossRef]
Subramaniam, M., & Youndt, M. A. (2005). The influence of intellectual capital on the types of innovative capabilities. Academy of Management journal, 48(3), 450–463. [Google Scholar] [CrossRef]
Sus, A. (2017). Mikro-i otwarta strategia. Kontekst ekosystemu. Organizacja i Kierowanie, 176(2), 79–91. [Google Scholar]
Tian, M., Su, Y., & Yang, Z. (2022). University–industry collaboration and firm innovation: an empirical study of the biopharmaceutical industry. The Journal of Technology Transfer, 47(5), 1488–1505. [Google Scholar] [CrossRef]
Todericiu, R., & Stanit, A. (2015). Intellectual capital–The key for sustainable competitive advantage for the SME’s sector. Procedia Economics and Finance, 27, 676–681. [Google Scholarf]
Wijaya, A., & Utama, C. A. (2023). The impact of busy director on the relationship between intellectual capital and performance of manufacturing companies: Evidence from Indonesia. Intangible Capital, 19(2), 328–342. [Google Scholar]
Wu, X. B., Wei, Y., & Du, J. (2004). Analysis of the role of social capital in the enterprise’s industry, universities and research collaboration. Research of Science, 22(6), 630–633.