Одним із найважливіших завдань в управлінні діяльності державних органів є запобігання корупції серед працівників та забезпечення доброчесності при виконанні їх організаційно-розпорядчих чи адміністративних обов’язків. Центральне місце в протидії корупції посідає вивчення поведінкових патернів службових осіб, які ухвалюють рішення щодо здійснення корупційних дій при виконанні своїх професійних обов’язків. Систематизація літературних джерел та підходів до дослідження мотивів до корупції засвідчила, що основними рушійними силами корупційної поведінки є намір індивідуальних та колективних характеристик, а саме бажання отримати фінансову вигоду, незадоволеність роботою, корупційне середовище всередині організації, а також безкарність за вчинення корупційних правопорушень. У статті розроблено суб’єктно-орієнтований підхід до оцінювання схильності службової особи до корупційної практики. Особливістю розробленої методики є визначення поведінкових та особистісних характеристик службової особи під час здійснення нею професійної діяльності, а також врахування синергетичного ефекту, що виникає у випадку одночасної позитивної відповіді респондента на контрольні питання. Авторська методика для оцінювання схильності службової особи до корупційної практики містить 16 ключових запитань, які були включені до опитувальника. Важливим елементом запропонованої методика є формування «ідеальної матриці», яка містить комбінації факторів, які посилюють наміри службових осіб до корупційної практики. «Ідеальна матриця» була схвалена за результатами проведення мозкового штурму з групою експертів. Об’єктом дослідження виступили 50 службових осіб установ та організацій міста Суми (Україна) віком від 27 до 65 років. За результатами оцінювання встановлено, що третина респондентів мали високий та середній рівень схильності до корупційної діяльності. Емпіричні розрахунки засвідчили, що чоловіки є більш толерантними до корупції у порівняні з жінками та державні службовці у віці від 51-65 років мають найвищі показники схильності до корупції серед досліджуваних інших вікових груп Дана методика дозволяє латентно кількісно оцінити рівень схильності службової особи до корупційної діяльності, та відповідно запровадити комплекс заходів для раннього попередження злочинних корупційних діянь у сфері державного управління.