Розширена анотація українською мовою

У статті систематизовано науковий доробок щодо використання краудфанднигу у країнах Європейського Союзу. Встановлено, що науковці визначають краудфандинг як альтернативний шлях залучення фінансових ресурсів на реалізацію інноваційних проєктів. Авторами наголошено, що краудфандиг почав стрімко розвиватись у розвинених країнах під час фінансової кризи 2008 року. Стрімке проникнення інформаційних технологій та мобільного Інтернету у всі економічні сфери суспільного життя обумовлюють поширення краудфандингу і у країнах, що розвиваються. З метою визначення рівня популярності краудфандингу серед країни ЄС-28 авторами застосовано кластерний підхід. Критеріями кластеризації обрано: обсяг коштів зібраних на краудфандинг-платформах, кількість вкладників та середній обсяг їх внесків. Емпіричні результати дослідження дозволили виокремити чотири кластери країн, що візуалізовано за допомогою дендрограми. Авторами зазначено, що інтерпретація результатів аналізу та їх подальше застосування залежить від вибору кількості основних кластерів. Попри інноваційність та висхідну тенденцію використання краудфандингу, виявлено, що рівень його популярності відрізняється за країнами ЄС. Сформовані кластери свідчать про різну кількість вкладників, їх середній обсяг внесків та загальний обсяг зібраних коштів для фінансування інноваційних проєктів за використанням краудфандингу. Враховуючи отримані результати, встановлено, що краудфандинг у фінансуванні інноваційних проєктів є найбільш популярним у Великобританії, Франції та Німеччині. Найменш розвинений – у країнах четвертого кластеру: Чехія, Греція, Ірландія, Португалія, Польща, Фінляндія, Словаччина, Бельгія, Австрія, Німеччина та Швеція. Це свідчить, що країнам четвертого кластеру доцільним є вивчення досвіду країн першого кластеру щодо практики його та переваг використання краудфандингу для фінансування інноваційних проєктів.   

Ключові слова: кластерний аналіз, краудфандинг, інновації, фінансування інноваційних проєктів..

Класифікація JEL: C23, D22, O30, O47.

Цитувати як: Loucanova, E., & Olsiakova, M. . (2021). Crowdfunding as a way of the monetary and financial ecologies Marketing and Management of Innovations, 1, 21-29. https://doi.org/10.21272/mmi.2021.1-02

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Bone, J., & Baeck, P. (2016). Crowdfunding good causes—Opportunities and challenges for charities, community groups and social entrepreneurs. NESTA. org. Retrieved March, 2, 2016.Retrieved from: [Link]
2. Buckingham, C. (2015). Crowdfunding Intelligence: The ultimate guide to raising investment funds on the Internet. LID Editorial.
3. Buyesere, K., Gajda, O., Kleverlaan, R. & Marom, D. (2012). A Framework for European Crowdfunding. [Google Scholar]
4. Crowdfunding. (2018). Retrieved from: [Link]
5. Dresner, S. (2014). Crowdfunding: a guide to raising capital on the Internet. John Wiley & Sons. [Google Scholar]
6. Dushnitsky, G., Guerini, M., Piva, E., & Rossi-Lamastra, C. (2016). Crowdfunding in Europe: Determinants of platform creation across countries. California management review, 58(2), 44-71.[CrossRef] [Google Scholar]
7. Kalamarova, M., Parobek, J., Loucanova, E., & Trebuňa, P. (2014, May). Competitiveness evaluation of the Slovak forest industry. In Proc. 7th Int. Scientific Conf. of Int. Assoc. for Economics and Management in Wood Processing and Furniture Manufacturing (WoodEMA), Zvolen (Slovakia) (pp. 58-62). [Google Scholar]
8. Kickstarter. (2018). Retrieved from: [Link]
9. Lambert, T., & Schwienbacher, A. (2010). An Empirical Analysis of Crowdfunding. Mimeo. Louvain School of Management, Belgium. Retrieved from [Link]
10. Langley, P., & Leyshon, A. (2017). Capitalizing on the crowd: The monetary and financial ecologies of crowdfunding. Environment and Planning A, 49(5), 1019-1039. [Google Scholar][CrossRef]
11. Leyshon, A., Burton, D., Knights, D., Alferoff, C., & Signoretta, P. (2004). Towards an ecology of retail financial services: understanding the persistence of door-to-door credit and insurance providers. Environment and planning A, 36(4), 625-645. [CrossRef] [Google Scholar]
12. Leyshon, A., Signoretta, P., Knights, D., Alferoff, C., & Burton, D. (2006). Walking with moneylenders: the ecology of the UK home-collected credit industry. Urban studies, 43(1), 161-186.[CrossRef] [Google Scholar]
13. Liu, Z., Min, Q., Zhai, Q., & Smyth, R. (2016). Self-disclosure in Chinese micro-blogging: A social exchange theory perspective. Information & Management, 53(1), 53-63. [CrossRef] [Google Scholar]
14. Loucanova, E., & Lackova, P. (2018). Crowdfunding ako inovatívny spôsob financovania inovacných projektov na Slovensku a v Cechach. Ekonomické spektrum: recenzovaný vedecko-odborný on-line casopis o ekonómii a ekonomike,2. Retrieved from [Link]
15. Loucanova, E., & Nosaľova, M. (2020). Eco-innovation Performance in Slovakia: Assessment Based on ABC Analysis of Eco-innovation Indicators. BioResources, 15(3), 5355-5365.[Google Scholar]
16. MacMillan, K., Money, K., Money, A., & Downing, S. (2005). Relationship marketing in the not-for-profit sector: an extension and application of the commitment–trust theory. Journal of business research, 58(6), 806-818. [CrossRef] [Google Scholar]
17. Massolution, C. L. (2015). 2015CF: The Crowdfunding Industry Report. Massolution. Retrieved from [Link]
18. Morgan, R. M., & Hunt, S. D. (1994). The commitment-trust theory of relationship marketing. Journal of marketing, 58(3), 20-38. [CrossRef] [Google Scholar]
19. NBS. (2017). Pozícia NBS ku crowdfundingu – požiciavaniu formou «lending». Retrieved from [Link]
20. Salajova, S. (2017). Crowdfunding. Bratislava: Creative Industry Forum. Retrieved from [Link]
21. Seyfi, M., Soydaş, A. U., & Güven, D. (2017). Evaluating crowdfunding from the perspective of Public Relations. Turkish Online Journal Of Design Art And Communication, 7(2), 150-162.[CrossRef] [Google Scholar]
22. Slavik, S., Bednar, R., Ljudvigova, I., Matuskova, R., Misún, J., Hudakova, I. M., … & Hvorecký, J. (2015). Podnikateľské modely a podnikateľské stratégie startupov I.: Recenzovaný zborník vedeckých prac. Vydavateľstvo EKONÓM.[Google Scholar]
23. Stanko, M. A., & Henard, D. H. (2017). Toward a better understanding of crowdfunding, openness and the consequences for innovation. Research Policy, 46(4), 784-798. [CrossRef] [Google Scholar]
24. Steinberg, S., & DeMaria, R. (2012). The Crowdfunding Bible: How to raise money for any start-up, video game or project. [google Scholar]
25. Van der Ploeg, J. D. (2009). The new peasantries: struggles for autonomy and sustainability in an era of empire and globalization. Routledge. [Google Scholar]
26. Young, T. E. (2012). The Everything Guide to Crowdfunding: Learn how to use social media for small-business funding. Simon and Schuster. [Google Scholar]
27. Zhao, Q., Chen, C. D., Wang, J. L., & Chen, P. C. (2017). Determinants of backers’ funding intention in crowdfunding: Social exchange theory and regulatory focus. Telematics and Informatics, 34(1), 370-384. [CrossRef] [Google Scholar]
28. Zheng, H., Li, D., Wu, J., & Xu, Y. (2014). The role of multidimensional social capital in crowdfunding: A comparative study in China and US. Information & Management, 51(4), 488-496. [CrossRef] [Google Scholar]