Розширена анотація українською мовою

Стаття присвячена аналізу особливостей та проблемам управління регіональним інноваційним розвитком. У 1979 році Європейською Спільнотою було впроваджено систему «Європейський механізм валютних курсів» з метою урегулювання коливань валютних курсів у країнах-членах ЄС. Автори зазначили, що підписання Договору про вступ Словаччини та дев’яти інших країн до ЄС відбулось 16 квітня 2003 року в Афінах. Своєю чергою, підписання договору передбачало прийняття єдиної валюти (євро). У рамках статті автори проаналізували фактори, які сприяли економічному відновленню Словаччини її інноваційному розвитку за 10 років після введення єдиної валюти. У роботі представлено стислу характеристику єврозони та хронологічний порядок вступу країн до ЄС. У статті підлягають розгляду питання щодо загальних умов управління інноваційним розвитком країни та їх змін з введенням євро валюти в ЄС, та, зокрема, в Словаччині. Для перевірки тісноти зв’язку між середніми значеннями інфляції та дефіцитом державного бюджету, середнім значенням інфляції та державним боргом використано коефіцієнт кореляції Пірсона. Джерелом статистичних даних є веб-сайт Eurostat. Дане дослідження має низку обмежень. Зокрема, статистичні дані, представлені у базі даних Eurostat є орієнтовними, тоді як, розглядаючи можливість приєднання окремої країни до ЄС, відповідальні органи використовують більш надійні дані. При цьому через відсутність статистичних даних щодо вартості словацької крони після вступу країни до ЄС, критерій ERM II, який відповідає за вступ країни до єврозони не може бути детально проаналізований. Наступним критерієм обмеженням є можливі внесення коректив при обчисленні інфляції та середніх номінальних довгострокових процентних ставок. Опускаючи критерії обмеження, автори прийшли до висновку, що Словаччина вчасно прийняла рішення щодо введення єдиної валюти євро до 1 січня 2009 року. Отримані результати засвідчили, що виходячи з рівня інфляції 2018 року, введення євро валюти у Словаччині було б неможливим, оскільки реальний рівень інфляції (2,5 відсотка) перевищує гранично допустимий (2,23 відсотка). Однак, опускаючи орієнтовний характер дослідження та не враховуючи значення ERM II, отримані результати можна вважати практично значущими.

Ключові слова: інноваційний розвиток, Словаччина, єдина валюта, рівень інфляції, дефіцит державного бюджету, державний борг.

Класифікація JEL: E00, E42, G00.

Цитувати як: Korcsmaros, E., Machova, R., Seben, Z., & Zsigmond, T. . (2021). The regional innovations governance: Slovakia with regard to convergence criteria Marketing and Management of Innovations, 1, 170-180. https://doi.org/10.21272/mmi.2021.1-13

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Bacik, R., Kloudova, J., Gonos, J., & Ivankova, V. (2019). Management of Competitiveness and Economic Performance Based in the V4 countries. Marketing and Management of Innovations, 3, 73-88. [Google Scholar] [CrossRef]
2. Baranovskyi, О. І. (2018). Quality of the transformational processes in the financial sector of the national economy: vectors of the measurement. Financial and credit activity: problems of theory and practice, 3(26), 350-367. [Google Scholar] [CrossRef]
3. Belas, J., Kocisova, K., & Gavurova, B. (2019). Determinants of Cost Efficincy: Evidence from Banking Sectors in EU Countires. Acta Polytechnica Hungarica, 15(5), 101-123. [Google Scholar] [CrossRef]
4. Bielik, P. (2010). Economics, Social Policy and Citizenship in the European Union–evidence of V4 Countries and Perspectives for Ukraine. Visegrad Fund. [Google Scholar]
5. Bilan, Y., Mishchuk, H., Roshchyk, I., & Kmecova, I. (2020). An Analysis of Intellecutal Potential and its Impact on the Social and Economic Development of European Countries. Journal of Competitiveness, 12(1), 22–38. [Google Scholar] [CrossRef]
6. Bilan, Y., Rubanov, P., Vasylieva, T., & Lyeonov, S. (2019). The Influence of Industry 4.0 on Financial Services: Determinants of Alternative Finance Development. Polish Journal of Management Studies, 19(1), 70-93. [Google Scholar] [CrossRef]
7. Dzwigol, H., & Wolniak, R. (2018). Controlling w procesie zarządzania chemicznym przedsiębiorstwem produkcyjnym [Controlling in the management process of a chemical industry production company]. Przemysl Chemiczny, 97(7), 1114–1116. [CrossRef]
8. EUR-Lex. (2006). Document 32006X0325(01). Megallapodas (2006. marcius 16.) az Európai Központi Bank es az euroövezeten kívüli tagallamok nemzeti központi bankjai között a gazdasagi es monetaris unió harmadik szakaszaban az arfolyam-mechanizmus eljarasi szabalyainak meghatarozasaról.. Retrieved from [Link]
9. European Central Bank. (2021). Economic and Monetary Union (EMU). Retrieved from [Link]
10. European Commission (2014a). Convergence Report 2014. Retrieved from [Link]
11. European Commission .(2013). European integration and enlargement of the European Union. Retrieved from [Link]
12. European Commission. (2011). Monetary Agreement between the European Union and the Principality of Andorra. Retrieved from [Link]
13. European Commission. (2014b). Economic and monetary union and the euro. Luxembourg: Publication Office of the European Union. Retrieved from [Link]
14. European Commission. (2017). European Neighbourhood Policy and Enlargement Negotiations. Iceland. Retrieved from [Link]
15. European Commission. (n.d.) EU ENLARGEMENT FACTSHEET. Retrieved from [Link]
16. Eurostat (2019c). HICP – inflation rate. Annual average rate of change (%). Retrieved 15 May, 2020. Retrieved from [Link]
17. Eurostat (2019d). EMU convergence criterion series – annual data. Retrieved from [Link]
18. Eurostat. (2019a). General government deficit (-) and surplus (+) – annual data. Retrieved from [Link]
19. Eurostat. (2019b). General government gross debt – annual data. Retrieved from [Link]
20. Gavurova, B., Belas, J., Kocisova, K., Dapkus, R., & Bartkute, R. (2017). Revenue and Cost Efficiency of Banking Sectors in The European Union Countries: Do They Depend on Size, Location or Crisis Period?. Transformations in business & economics, 16(2). [Google Scholar]
21. Harust, Yu., Melnyk, V. Palienko, M., & Prasol, L. (2019). Economic Security of the Country: Marketing, Institutional and Political Determinants. Marketing and Management of Innovations, 4, 373-382. [Google Scholar] [Cross Ref]
22. Helísek, M. (2019). Exchange Rate Mechanism II and the Risk of Currency Crisis – Empiricism and Theory. Journal of International Studies, 12(1), 297-312. [Google Scholar] [CrossRef]
23. Jenei, M. (2010). Egyre tavolabb a magyar eurótól. Retrieved from [Link]
24. JurсiSinova, A. (2012). Zavedenie eura na Slovensku. 8. Studentska vedecka konferencia. Zborník plných príspevkov, 743-755. [Google Scholar]
25. Kljucnikov, A., Belas, J., & Smrcka, L. (2016). The Role of Risk-taking and Competitive Aggressiveness in Management of SMEs. Polish Journal of Management Studies, 14(1), 129-139. [Google Scholar] [CrossRef]
26. Kljucnikov, A., Civelek, M., Krajcik, V., & Kmeco, L. (2020). Innovations in Tourism Marketing: Sharing Economy Platform. Marketing and Management of Innovations, 1, 11-25. [Google Scholar] [CrossRef]
27. Korcsmaros, E., Machova, R., Seben, Z., & Feher, L. (2018). Slovakia after the Introduction of the Euro (overview of the period 2009-2011). Hradec Economic Days: Double-Blind Peer-Reviewed Proceedings Part I. of the International Scientific Conference: January 30-31, 2018. Hradec Kralove: Univerzita Hradec Kralove, 439-446. [Google Scholar] [CrossRef]
28. Maastrichti kriteriumok es teljesülesük. Retrieved from: [Link]
29. Machova, R., Veghova, K. (2013). Az Euró bevezetesenek hatasa a gazdasag versenykepessegere Szlovakiaban. Zborník medzinarodnej vedeckej konferencie UJS – 2013: «Nove výzvy vo vede a vo vzdelavaní» Sekcia ekonomických vied. Komarno: Univerzita J. Selyeho, 391-422.
30. Mihalcova, B., Gallo, P., & Lukac., J. (2020). Management of Innovations in Finance Education: Cluster Analysis for OECD Countries. Marketing and Management of Innovations, 1, 235-244. [Google Scholar] [CrossRef]
31. MNB. (2001). A Magyar Nemzeti Bank 2001. evrol szóló üzleti jelentese es eves beszamolója. Retrieved from [Link]
32. MTI-Eco. (2011). Bulgaria elhalasztja az ERM-2 tagsagról szóló targyalasok megkezdeset. Retrieved from[Link]
33. NBS. Výmena slovenských bankoviek a slovenských pamätných mincí. Retrieved from [Link]
34. Origo. (2012). Bulgaria lemondott az euró bevezeteserol. Retrieved from [Link]
35. Papaspyrou, T. (2004). EMU strategies: Lessons from Greece in view of EU enlargement. Retrieved from [Link]
36. Polasek, W., & Amplatz, C. (2003). The Maastricht Criteria and the Euro: Has the Convergence Continued? Journal of Economic Integration, 18(4), 661-688. [Google Scholar]
37. Privatbankar. (2013). Majd akkor lesz roman euró, amikor magyar?. Retrieved from [Link]
38. Rajnoha, R., Merkova, M., Dobroviс, J., & Rózsa, Z. (2018). Business performance management and FDI: Key differences between foreign and domestic-owned firms-A case of Slovakia. Journal of Business Economics and Management, 19(1), 42-62. [Google Scholar] [CrossRef]
39. Treaty on European Union. (1992). Retrieved from [Link]
40. Verbeken, D., Rakiс, D. (2019). History of economic and monetary union. Retrieved from [Link]
41. Vovchak O. D., Rudevska V. I., Pohorila O. V. (2018). Challenges of inflation targeting in Ukraine: establishing the mega-regulator. Financial and credit activities: problems of theory and practice, 1(24), P. 305-311. [CrossRef]
42. Zestos, G. K., & Benedict, J. M. (2018). European Monetary Integration: A History. Encyclopedia of International Economics and Global Trade. [Google Scholar]