Зміст |
Автори: Сторінки: 278-289 Мова: Англійська DOI: https://doi.org/10.21272/mmi.2021.1-21 Отримано: 17.01.2020 Прийнято: 05.12.2020 Опубліковано: 30.03.2021
Розширена анотація українською мовою У статті систематизовано аргументи та контраргументи щодо оцінки конкурентоспроможності підприємства. Автори зазначили, що оцінка конкурентоспроможності підприємства є складним багатофакторним завданням, яке зводиться до виявлення найбільш значущих числових показників конкурентоспроможності та їх інтеграції. Встановлено, що при оцінці конкурентоспроможності підприємств застосовуються окремі коефіцієнти для аналізу виробничої діяльності, фінансового стану, ефективності капіталовкладень, тощо. Систематизація наукових напрацювань свідчить про те, що для оцінки конкурентоспроможності підприємств, більшість науковців використовують фінансові показники. Однак, незважаючи на нормальні фінансові показники, низка підприємств опинялися на межі банкрутства та ліквідації. Виходячи із зазначеного вище, головною метою дослідження є аналіз сучасних методологічних підходів до оцінки конкурентоспроможності підприємств, враховуючи показники ефективності використання внутрішніх ресурсів, функціональні аспекти діяльності підприємства та сучасні умови функціонування суб’єкта господарювання на відповідному сегменті ринку. Методологія даного дослідження заснована на методі таксономічного аналізу з додатковим врахуванням питомої ваги впливу кожного з факторів на інтегральний показник конкурентоспроможності підприємства. При визначенні питомої ваги впливу факторів було враховано експертні думки зовнішніх фахівців у галузі та рівень їх кваліфікаційних компетентностей. Результати розрахунку інтегрального показника конкурентоспроможності досліджуваного підприємства свідчать про суттєве зниження ефективності та конкурентоспроможності протягом 2015-2017 років порівняно до 2014 року. Враховуючи отримані результати, діяльність підприємства зазнала негативного впливу від втрати ринків постачання сировини та збуту продукції внаслідок анексії АР Крим та військових конфліктів на Сході України. При цьому запровадження безвізового режиму із країнами ЄС спричинило зростання коефіцієнту плинності кадрів та мало негативний вплив на ефективність залучення персоналу до виробничого процесу. У ході дослідження автори прийшли до висновку, що існування підприємства можна вважати об’єктивно обґрунтованим у випадку виробництва необхідних для суспільства товарів та використання ресурсів якісно та кількісно визначених суспільством межах. За результатами дослідження рекомендовано виділяти вісім рівнів конкурентоспроможності, враховуючи технологічне та ресурсне забезпечення, для проведення градації конкурентоспроможності підприємств легкої промисловості. Ключові слова: інновації, інтегральний показник, конкурентоспроможність, менеджмент, трудові ресурси.. Класифікація JEL: M11, M12, M21. Цитувати як: Tyukhtenko, N., Makarenko, S., Oliinyk, N., & Portugal, E. . (2021). Innovative approaches to enterprise competitiveness assessment Marketing and Management of Innovations, 1, 278-289. https://doi.org/10.21272/mmi.2021.1-21 Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International LicenseСписок використаних джерел
|
Контакти
Сумський державний університет
вул. Харківська, 116,
м. Суми, Україна, 40007
e-mail: mmi@fem.sumdu.edu.ua