Розширена анотація українською мовою

У статті узагальнено аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії про вплив фіскальної децентралізації на управління інноваційним розвитком місцевої громади та країни в цілому. Основна мета дослідження – перевірити гіпотезу про те, що децентралізація витрат та децентралізація доходів позитивно впливають на ефективність управління інноваційним розвитком країни. Тестування гіпотези передбачає реалізацію регресійного аналізу панельних даних і складається з декількох етапів, таких як: 1) усунення мультиколінеарності змінних управління на основі кореляційного аналізу; 2) ідентифікація специфікації регресійної моделі (модель з фіксованими чи випадковими ефектами) за допомогою тесту Хаусмана; 3) реалізація регресійного аналізу та характеристика його результатів (підтвердження або відхилення гіпотези). Вибірку дослідження сформовано з 12 унітарних європейських країн (Чехія, Данія, Естонія, Франція, Угорщина, Італія, Латвія, Литва, Польща, Словаччина, Словенія та Україна). Часовий горизонт – 2008-2018. Глобальний індекс інновацій обрано як кількісна характеристика інноваційного розвитку країни, тоді як відношення доходів місцевого бюджету до доходів консолідованого бюджету, відношення витрат місцевих бюджетів до витрат консолідованого бюджету, відношення податкових надходжень місцевих бюджетів до валових доходів місцевих бюджетів є вимірниками фінансової децентралізації у даному дослідженні. Також у роботі обрано набір контрольних змінних, які часто використовуються в моделях економічного зростання та відображають макроекономічні перспективи розвитку країни, що імплементуються задля посилення точності результатів моделювання. Практична реалізація вищезазначених етапів дозволила визначити, що специфікація моделі з фіксованими ефектами є більш доцільною (за тестом Хаусмана) для всіх трьох вимірників фінансової децентралізації. Реалізований регресійний аналіз панельних даних дозволив підтвердити гіпотезу про позитивний вплив децентралізації доходів на інноваційний розвиток країни та негативний вплив децентралізації видатків на неї. У свою чергу, не існує статистично значимого зв’язку між співвідношенням доходів місцевого бюджету до доходів консолідованого бюджету та Глобальним індексом інновацій. Ці висновки з точки зору реалізації реформи фінансової децентралізації можуть бути застосовані з позиції забезпечення балансу між перерозподілом владних повноважень (видатків) від центральних до місцевих органів влади та фінансовими можливостями місцевого бюджету. У свою чергу, з точки зору інноваційного розвитку країни отримані результати слід враховувати наступним чином: відсутність фінансових ресурсів місцевого бюджету для покриття всіх перерозподілених повноважень центрального уряду робить неможливим вкладення коштів у розвиток інновацій, однак збільшення фінансових можливостей місцевого самоврядування створює можливості не лише для фінансування основних функцій, а також фінансування розширених функцій, таких як інноваційний розвиток.

Ключові слова: видатки місцевого бюджету, доходи місцевого бюджету, інноваційний розвиток, територіальна громада, фінансова децентралізація.

Класифікація JEL: H30, H72, E62, O47.

Цитувати як: Molotok, I. (2020). Does Fiscal Decentralization Influence on Management Efficiency of Country Innovative Development? Marketing and Management of Innovations, 1, 54-62. https://doi.org/10.21272/mmi.2020.1-04

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Abdalla, M. (2018). The Role of Regional Planning in Achieving Economic Development and Social Justice In Sudan. SocioEconomic Challenges, 4(2), 101-113. [Google Scholar] [CrossRef]
2. Aghasiev, I., Pavlikha, N., & Riabushenko, N. (2018). Gender-oriented Budgeting as a Democratic Practice during a Self-Government Reform: Ukrainian Experience. Business Ethics and Leadership, 2(3), 21-33. [Google Scholar] [CrossRef]
3. Agnihotri, An., & Arora, S. (2019). Study of Linkages Between Outward Foreign Direct Investment (OFDI) and Domestic Economic Growth: an Indian Perspective. Financial Markets, Institutions and Risks, 3(1), 43-49. [Google Scholar] [CrossRef]
4. Am Marcel, D. T. (2019). Impact of the Foreign Direct Investment on Economic growth on the Re-public of Benin. Financial Markets, Institutions and Risks, 3(2), 69-78. [Google Scholar][CrossRef]
5. Chygryn, O., Petrushenko, Y., Vysochyna, A. & Vorontsova, A. (2018). Assessment of Fiscal Decentralization Influence on Social and Economic Development. Montenegrin Journal of Economics, 14 (4), 69-84. [Google Scholar] [CrossRef]
6. Colombo, D. G.; Martinez-Vazquez, J. (2019). Fiscal Decentralization and Public Investment in Innovation: A Country Panel Analysis. Publius: The Journal of Federalism. [Google Scholar][CrossRef]
7. Global Innovation Index Reports (2019). Retrieved from https://www.globalinnovationindex.org/about-gii#reports
8. Kamara, R. D., Leonard, S., & Haines, R. (2017). Enhancing the capabilities of municipalities for local economic development through skills training. SocioEconomic Challenges, 1(4), 35-44. [Google Scholar]
9. Kouassi, K. B. (2018). Public Spending and Economic Growth in Developing Countries: a Synthesis. Financial Markets, Institutions and Risks, 2(2), 22-30. [Google Scholar] [CrossRef]
10. Kuzior, A., Sobotka, B., Filipenko, А., & Kuzior, P. (2019). Marketing communications of administrative organs of local governance and local community. Marketing and Management of Innovations, 2, 314-325. [Google Scholar] [CrossRef]
11. Liu, J.; Hu, X.; & Tang, H. (2016). Fiscal decentralization and regional financial efficiency: An empirical analysis of spatial Durbin model. Discrete Dynamics in Nature and Society, 2016, 1-14. [Google Scholar] [CrossRef]
12. OECD Fiscal Decentralisation Database (2020). Retrieved from http://www.oecd.org/ctp/federalism/oecdfiscaldecentralisationdatabase.htm#C_Title. 
13. Pilia, G. (2017). Estonia and Lithuania in transition: A compared analysis of the change and its costs and benefits. Business Ethics and Leadership, 1(2), 12-19. [Google Scholar] [CrossRef]
14. Strumpf, K. S. (1999). Does Government Decentralization Increase Policy Innovation? Available atSSRN 168210. [Google Scholar] [CrossRef]
15. Taylor, M. Z. (2007). Political decentralization and technological innovation: testing the innovative advantages of decentralized states. Review of Policy Research, 24(3), 231-257. [Google Scholar] [CrossRef]
16. Tinghua, Yu. (2011). Innovation and Fiscal Decentralization in Transitional Economies. Retrieved from https://pdfs.semanticscholar.org/2447/53b7c5864129a916b4556b5d2bf1a91f7541.pdf
17. Vasylieva, T. A., Harust, Y. V., Vinnichenko, N. V., & Vysochyna, A. V. (2018). Optimization of the financial decentralization level as an instrument for the country’s innovative economic development regulation. Marketing and Management of Innovations, 4, 382-391. [Google Scholar]
18. World Bank DataBank (2020) Retrieved from https://databank.worldbank.org/source/world-development-indicators#
19. Yang, S., Li, Z., & Li, J. (2020). Fiscal decentralization, preference for government innovation and city innovation. Chinese Management Studies. [Google Scholar] [CrossRef]
20. Yushkov, A. (2015). Fiscal decentralization and regional economic growth: Theory, empirics, and the Russian experience. Russian Journal of Economics, 1(4), 404-418. [Google Scholar][CrossRef]