Зміст |
Автори:
Іхрак Хамму, Університет Каді Айяд (Марокко) Сабрін Абуду, Університет Каді Айяд (Марокко) Юсеф Маклоуль, Університет Каді Айяд (Марокко)
Сторінки: 121-127
Мова: Англійська
DOI: https://doi.org/10.21272/mmi.2020.1-09
Завантажити: |
Перегляди: |
Завантаження: |
|
|
|
Розширена анотація українською мовою
У статті проаналізовано культурну спадщину Марокко та визначено про зростання її популярності на світовому ринку, зокрема, за рахунок крафтового виробництва. Авторами наголошено, що роль нематеріальної культурної спадщини у Марракеш неухильно зростає. Результати аналізу наукової літератури засвідчили, що більшість маркетингових досліджень не враховують взаємозв’язок між цифровими комунікаціями через соціальні мережі та просуванням нематеріальної культурної спадщини країни, що, у свою чергу, породжує інформаційну асиметрію та обмеженість. У статті доведено, що сучасний розвиток технологій та суспільства обумовлює необхідність застосування інструментів цифрового маркетингу при формуванні стратегії промоції культурної спадщини країни. Авторами проаналізовано та систематизовано підходи до визначення сутності поняття нематеріальної культурної спадщини Марокко. У статті висунуто та емпірично підтверджено гіпотезу про наявність статистично значущого взаємозв’язку між нематеріальною культурною спадщиною та цифровими комунікаціями, а саме використанням соціальних мереж. Методологію дослідження засновано на міждисциплінарному аналізі наукової літератури та використанні статистичного аналізу. Авторами проаналізовано ефективність просування нематеріальної культурної спадщини через соціальні мережі, а також ефективність промоції крафтового виробництва Марракеш в соціальних мережах. Вихідні панельні дані для дослідження згенеровано на основі результатів опитування 14 працівників міністерств та департаментів, що відповідають за розвиток туризму, крафтового виробництва та збереження культурної спадщини в Марокко. При цьому отримані результати свідчать про наявність статистично значущого взаємозв’язку між застосуванням комунікацій у соціальних мережах та ефективністю просування нематеріальної культурної спадщини Марокко, зокрема, Марракешу, на основі популяризації та підвищенні якості продуктів крафтового виробництва. Авторами запропоновано посилити промоцію крафтового виробництва, як складової культурної спадщини Марокко через соціальні мережі.
Ключові слова: комунікації, нематеріальна культурна спадщина, Марракеш, Марокко, соціальні мережі.
Класифікація JEL: M31, Z10.
Цитувати як: Hammou, I., Aboudou, S., & Makloul, Y. (2020). Social Media and Intangible Cultural Heritage for Digital Marketing Communication: Case of Marrakech Crafts Marketing and Management of Innovations, 1, 121-127. https://doi.org/10.21272/mmi.2020.1-09
Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License
Список використаних джерел
- Ancrage en basse Andalousie, U (2006). Vues anthropologiques sur le patrimoine culturel immaterial. Anthropologie et Societes, 30(2), 107-127. [Google Scholar]
- Baumard, P., & Ibert, J. (2003). Methodes de recherche en Management, chapitre 9.
- Bortolotto, C. (2011). Le trouble du patrimoine culturel immateriel. Terrain, 26, 21-42. [Google Scholar]
- Bortolotto, C. (2008). Les enjeux de l’institution du patrimoine culturel immateriel. Compte rendu du seminaire organise au Lahic (2006-2008). Culture et Recherche, 116-117. [Google Scholar]
- Chan, C. Y. (2012). Safeguarding intangible cultural heritage in Hong Kong: A lesson to learn from Cantonese opera. HKU Theses Online (HKUTO).
- Dominick, J. (2012). Dynamics of Mass Communication: Media in Transition. McGraw-Hill Higher Education.
- Fort, F., & Fort, F. (2006). Alternatives marketing pour les produits de terroir. Revue francaise de gestion, (3), 145-159. [Google Scholar] [CrossRef]
- Gao, Q., & Feng, C. (2016). Branding with social media: User gratifications, usage patterns, and brand message content strategies. Computers in Human Behavior, 63, 868-890. [Google Scholar] [CrossRef]
- Kalay, Y., Kvan, T., & Affleck, J. (Eds.) (2007). New heritage: New media and cultural heritage. Routledge. [Google Scholar]
- Kaplan, A. M., & Haenlein, M. (2010). Users of the world, unite! The challenges and opportunities of Social Media. Business horizons, 53(1), 59–68. [Google Scholar] [CrossRef]
- Katz, E., Blumler, J. G., & Gurevitch, M. (1973). Uses and gratifications research. The public opinion quarterly, 37(4), 509-523. [Google Scholar]
- Khalid, M. S., & Chowdhury, M. S. A. (2018). Representation of intangible cultural heritage of Bangladesh through social media. Anatolia, 29(2), 194-203. [Google Scholar] [CrossRef]
- Kim, A. J., & Ko, E. (2012). Do social media marketing activities enhance customer equity? An empirical study of luxury fashion brand. Journal of Business Research, 65(10), 1480-1486. [Google Scholar] [CrossRef]
- Lenzerini, F. (2011). Intangible cultural heritage: The living culture of peoples. European Journal of International Law, 22(1), 101–120. [Google Scholar] [CrossRef]
- Liew, C.L. (2014). Participatory Cultural Heritage: A Tale of Two Institutions’ Use of Social Media. D-Lib Magazine, 20(3), 1. [Google Scholar] [CrossRef]
- Malpas, J. (2008). New media, cultural heritage and the sense of place: Mapping the conceptual ground. International Journal of heritage studies, 14(3), 197-209. [Google Scholar] [CrossRef]
- McQuail, D. (1984). With the benefit of hindsight: Reflections on uses and gratifications research. Critical Studies in Media Communication, 1(2), 177-193. [Google Scholar] [CrossRef]
- Melon, M. E. (2017). Le patrimoine culturel immateriel a l’ere de sa reproductibilite technique. Fonction des archives photographiques et cinematographiques. Patrimoine culturel immateriel, 97-115. [Google Scholar]
- Miles, M. B., & Huberman, A. M. (2003). Analyse des donnees qualitatives. De Boeck Superieur. [Google Scholar]
- Mills, A. J., & Plangger, K. (2015). Social media strategy for online service brands. The Service Industries Journal, 35(10), 521-536. [Google Scholar] [CrossRef]
- Ohiagu, O. P., & Okorie, V. O. (2014). Social media: Shaping and transmitting popular culture. Covenant Journal of Communication, 2(1). [Google Scholar]
- Isomura, H. (2004). Le Japon et le patrimoine immateriel, Jean Duvignaud et Javier Perez de Cuellar (sous la dir. de), dans Le patrimoine culturel immaterial: Les enjeux, les problematiques, les pratiques, Paris, Maison des cultures du monde
- Piccialli, F., & Chianese, A. (2017). Cultural heritage and new technologies: Trends and challenges. [Google Scholar] [CrossRef]
- Richter A., Koch M. (2007) Social software: Status quo und Zukunft (pp. 1-49). Fak. Für Informatik, Univ. der Bundeswehr München.
- Saji, K. B., Chauhan, K., & Pillai, A. (2013). Role of content strategy in social media brand communities: a case of higher Education Institutes in India. Journal of Product & Brand Management. [Google Scholar] [CrossRef]
- Stuedahl, D. (2009). Digital cultural heritage engagement: A new research field for ethnology. Ethnologia scandinavica, 39, 67–81. [Google Scholar]
- Timothy, D. J. (2018). Making sense of heritage tourism: Research trends in a maturing field of study. Tourism management perspectives, 25, 177-180. [Google Scholar] [CrossRef]
- Trueman, M., Klemm, M., & Giroud, A. (2004). Can a city communicate? Bradford as a corporate brand. Corporate communications: an international journal. [Google Scholar] [CrossRef]
|