Зміст |
Автори: Сторінки: 98-111 Мова: Англійська DOI: https://doi.org/10.21272/mmi.2019.3-08
Розширена анотація українською мовою Кризові ситуації в операційній діяльності компанії мають свою закономірність та тенденцію розвитку. При цьому кризи, які можна подолати та неминучі кризи відрізняються за своєю тривалістю, залежать від сектору економіки та регіону в якому функціонує підприємство. У свою чергу подолання кризових ситуацій вимагає відповідного юридичного втручання. Авторами визначено, що негативним наслідком кризи на підприємстві є банкрутство. Швидке зростання кількості банкрутств на підприємствах Словаччині обумовлює актуальність дослідження. Головною метою статті є аналіз процесу банкрутства як одного із виду кризи в компаніях Словаччини, виокремлення його характеристики за регіональними та галузевими особливостями, враховуючи економічні умови функціонування перед початком банкрутства. У статті використано вторинні дані, отримані із наявних баз даних. При цьому дослідження проведено на основі панельних даних, сформованих для вибірки із усіх компаній, що знаходяться на перших етапах банкрутства з 2009 до 2019 року. На першому етапі сформовано та проаналізовано генеральну сукупність компаній незалежно від форми власності з метою визначення інтенсивності банкрутств в залежності від сектору економіки та регіону, в якому функціонують підприємства. На другому етапі виокремлено цільову вибірку за допомогою виключення нерелевантних компаній – приватних підприємців без наявної інформації про їх діяльність, а також компанії із непідтвердженою інформацією чи незрозумілими причинами початку процесу банкрутства. Таким чином, у статті визначено ранні попереджувальні сигнали банкрутства за допомогою абсолютних та відносних показників за три, два та рік до початку банкрутства. Авторами кількісно визначена та детально тривалість процесу банкрутства для відповідних секторів економіки (визначених за Європейською класифікацією економічної активності) та регіонів Словаччини. Результати емпіричного аналізу свідчать про те, що різке зростання кількості банкрутств відбулось під час істотних змін у законодавстві про банкрутство. У статті встановлено, що найдовший процес банкрутства (4 роки) зафіксований у готельному та ресторанному бізнесі, тоді як ІТ компанії, загалом, виходять із ситуації банкрутства протягом року. Авторами наголошено, що тривалість банкрутства не має статистично значущої різниці між секторами економіки та регіонами в яких функціонує підприємство. При цьому відповідно до законодавчих норм, низький коефіцієнт ліквідності вважається головною причиною зародження банкрутства у компанії. Отримані результати дослідження мають практичне значення і можуть бути корисними для подальшого детального аналізу взаємозв’язку між розвитком процесу банкрутства, компенсацією зобов’язань та нефінансовими факторами банкрутства в окремих секторах економіки. Ключові слова: банкрутство, неплатоспроможність, заборгованість, внутрішні фактори, життєвий цикл, ліквідність. Класифікація JEL: M21, D21, C12. Цитувати як: Elexa, L., Hvolkova, L., Knapkova, M. (2019). Anticrisis management: warning signals before failure Marketing and Management of Innovations, 3, 98-111. https://doi.org/10.21272/mmi.2019.3-08 Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International LicenseСписок використаних джерел
|
Контакти
Сумський державний університет
вул. Харківська, 116,
м. Суми, Україна, 40007
e-mail: mmi@fem.sumdu.edu.ua