Розширена анотація українською мовою

Сучасні світові трансформаційні перетворення відбуваються під впливом екзогенних та ендогенних факторів, які з одного боку виступають стимуляторами даних процесів, а з іншого – поглиблюють дисбаланси в країні. Одним із найбільш впливових факторів для країн з низьким та середнім рівнем розвитку є тінізація економіки. Саме нелегальні фінансові операції стримують інвестиційний та інноваційний розвиток країни, знижують темпи її соціально-економічного розвитку. Побудова ефективної політики нейтралізації та мінімізації впливу даних факторів можлива лише за умови ґрунтовного дослідження всіх каналів приховування доходів та визначення обсягу кожного з них. Зважаючи на низьку ефективність традиційних підходів до управління тінізацією економіки застосування інноваційних методів оцінки, що базуються на визначенні обсягу податкових розривів в економіці може слугувати запорукою підвищення ефективності існуючого інструментарію державного управління в даному напрямі. Ця стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії щодо оцінки обсягу податкових розривів в економіці в контексті зовнішньоекономічної діяльності країни, як одного із інструментів мінімізації податкових зобов’язань. Систематизація наукових напрацювань з зазначеної проблематики засвідчила, що серед науковців не існує одностайності щодо визначення ролі податкових розривів в економіці та їх взаємозв’язку з зовнішньоекономічною діяльністю країни, що значно актуалізує необхідність подальших емпіричних досліджень у даному напрямку, спрямованих та визначення обсягу податкових розривів в розрізі експортно-імпортної діяльності та їх впливу на показники економічного розвитку країни. Дослідження здійснено на основі використання модифікованої формули Грубеля-Ллойда (що дозволяє визначити індекс асинхронності експортно-імпортної діяльності в ретроспективній динаміці) та показників рівня асинхронності експортної та імпортної діяльності в розрізі країн-партнерів. Об’єктом дослідження є країни, що характеризуються найвищим (Грузія), середнім (Туреччина, Кіпр, Соломонові острови) та найнижчим (Японія, Австрія, США) рівнями тінізації економіки, що дозволяє більш ґрунтовно та об’єктивно прийняти рішення щодо впливу асинхронності експортно-імпортної діяльності на обсяг податкових розривів в економіці, та його залежність від рівня тінізації в країні за 2013-2017 рр. У роботі представлені результати емпіричного аналізу обсягу податкового розриву за зовнішньоекономічною діяльністю на прикладі України та її торгівельних партнерів, який показав, що найвищий індекс асинхронності мають країни з середнім рівнем тінізації – Кіпр, Соломонові острови, найнижчий – за участі країн з низьким рівнем тінізації. В той же час, визначено, що один із найвищих індексів асинхронності спостерігається за участі країн-офшорів. Дослідження емпірично підтверджує і теоретично доводить, що зовнішньоекономічна складова займає вагому роль в процесах економічного розвитку країни, а обсяги прихованих податкових платежів, за рахунок даних операцій, займають близько 1% ВВП країни. Результати досліджень можуть бути корисним для відповідних органів виконавчої влади при розробці заходів щодо запобігання тінізації доходів в розрізі експортно-імпортних операцій.

Ключові слова: асинхронність зовнішньоекономічної діяльності, експортні операції, інновацій підходи до детінізації економіки, операції з імпорту, податкових розрив, тінізація економіки.

Класифікація JEL: H20, H71, F49, K34.

Цитувати як: Tiutiunyk, I., Kobushko, I., Ivaniy, O., & Flaumer, A. (2019). Innovations in the management of tax gaps in the economy: foreign economic component Marketing and Management of Innovations, 3, 112-125. https://doi.org/10.21272/mmi.2019.3-09

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Bekoe, W., Danquah, M., Senahey, S.K. (2016). Tax reform and revenue mobilisation in Ghana. Journal of Economics Studies, 43(4), 522- 534.
2. Bilan Y., Vasylieva T., Lyeonov S., & Tiutiunyk I. (2019). Shadow Economy and its Impact on Demand at the Investment Market of the Country. Entrepreneurial Business and Economics Review, Vol. 7, No. 2, 27-43.
3. Dakhno, I. I., Albishchenko, N.V., & Kovalenko, S.V. ta in. (2007). Upravlinnia zovnishnoekonomichnoiu diialnistiu. K Kyiv.: Tsentr uchbovoi literatury
4. De Boyrie, M., Pak, S., Zdanowicz, J. (2005). Estimating the Magnitude of Capital Flight due to Abnormal Pricing in International Trade: The Russia-USA Case, 29 Accounting Forum, 1-22.
5. Ebeke, C., Mansour, M., Rota-Graziosi, G. (2016). The Power to Tax in Sub-Saharan Africa: LTUs, VATs, and SARAs. Working Papers, FERDI. P. 254
6. Fuest, C., Riedel, N. (2010). Tax Evasion and Tax Avoidance in Developing Countries: The Role of International Profit Shifting. Working Papers 1012, Oxford University Centre for Business Taxation.
7. Grubel, H.G., Lloyd, P.J. (1975). Intra-industry Trade. The Theory and Measurement of International Trade in Differentiated Products. The MacMillan Press Ltd., London.
8. Harremi, M. (2014). A Simple Analysis of the Tax Gap Balkan Region. Mediterranean Journal of Social Sciences, Vol. 5, No. 19, P. 365.
9. Illicit Financial Flows Reports (IFFR). Global Financial Integrity official web-site. Retrieved from http://www.gfintegrity.org/reports/
10. Ipatov, B. G., McClelland, B., & Cavico F. J. (2018). An Analysis of the Relationship between Regulatory Control and Corruption based on Product and Market Regulation and Corruption Perceptions Indices. Business Ethics and Leadership, 2(3), 6-20.
11. Khwaja, M. S., Iyer, I. (2014). Revenue Potential, Tax Space, and Tax Gap. A Comparative Analysis. Policy Research Working Paper. The World Bank. 41 p.
12. Kostyuchenko, N., Starinskyi, М., Tiutiunyk, І. & Kobushko, I. (2018). Methodical Approach to the Assessment of Risks Connected With the Legalization of the Proceeds of Crime. Montenegrin Journal of Economics. Vol. 14, No. 4, 23-43.
13. Krumplyte, J. (2008). Šešelines ekonomikos samprata ir priežasčių analize. Ekonomika ir vadyba: aktualijos ir perspektyvos, 4(13), 238-250.
14. McManus, J., Warren, N. (2006). The Case for Measuring Tax Gap. Journal of Tax Research. Retrieved from http://www.austlii.edu.au/au/journals/ eJTR/2006/3.html.
15. Mitchell, D. (2007). The Tax Gap Mirage. Tax & Budget Bulletin, Vol. 44. Retrieved from http://www.cato.org/sites/cato.org/files/pubs/pdf/tbb_0306_44.pdf
16. Murphy, R. (2014). The Tax Gap. Tax Evasion in 2014 – and what can be done about it. London: Public and Commercial Services Union.
17. Pak, S., Stelios, Z., Zdanowicz, J. (2003). Detecting Abnormal Pricing in International Trade: The Greece-USA Case, Interfaces, 33(2), 54-64.
18. Report on money laundering methods typology in 2002-2003 (2003). Development group on financial means to combat money laundering. Retrieved from http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=36191
19. Schneider, F. (2015). Size and Development of the Shadow Economy of 31 European and 5 other OECD countries from 2003 to 2015: Different Developments. Retrieved from http://www.econ.jku.at/members/ Schneider/files/publications/2015/ShadEcEurope31.pdf
20. Schneider, F., Enste, D. (2002) The Shadow Economy: Theoretical Approaches, Empirical Studies, and Political Implications. Cambridge (UK): Cambridge University Press
21. Teobaldelli, D. and Schneider, F. (2013). The influence of direct democracy on the shadow economy. Public Choice. 157 (3), 543-567.
22. Toder, E.J. (2007). What Is the Tax Gap?. Tax Notes. Retrieved from http://www.urban.org/UploadedPDF/ 1001112_tax_gap.pdf
23. Vdovychenko., A. M., Zubrytskyi, A. I., & Serebrianskyi, D. M. (2013). Tin’ova mizhnarodna torhivlia: makroekonomichna teoriia ta fiskalni naslidky dlia Ukrainy. Kyiv: Alerta.
24. World Data Bank (2018) Retrieved from http://databank.worldbank.org/data/home.aspx
25. Zdanowicz, J. S. (2009). Trade-based money laundering and terrorist financing. Review of law & economics, 5(2), 855-878.