Розширена анотація українською мовою

Вже десять років у Словаччині євро функціонує як єдина валюта. У статті авторами систематизовано фактори, які сприяли економічному зростанню після впровадження єдиної валюти (євро) в Словаччині. Авторами зазначено, що поряд із позитивними ефектами від впровадження єдиної валюти в Словаччині є й негативні наслідки. Головною метою дослідження є порівняння поведінки споживачів у Словаччині до впровадження євро як єдиної валюти та після десяти років. Для досягнення поставленої мети авторами здійснено первинний збір даних за допомогою анонімного опитування респондентів у період 6-20 грудня 2018 року. При цьому авторами використано основні статистичні методи для перевірки основних гіпотез. Таким чином за результатами дослідження встановлено, що найбільш поінформованими про роль Європейського центрального банку (ЄЦБ) та спільну фінансову політику ЄС були респонденти вікової групи 26-40 років, тоді як респонденти старше 56 років були більш поінформовані про місцезнаходження головного офісу ЄЦБ. Отримані результати дослідження пояснюються стійкістю молоді до політичної ситуації в ЄС, що відповідно зменшує її інтерес до політичних змін та реформ. Авторами зазначено, що питома вага респондентів з чітко негативною думкою про єдину валюту зросла як серед респондентів на базі повної середньої освіти, так і серед респондентів з професійно-технічною або вищою освітою. При цьому зростання цін на продукцію стало найбільшим статистично значущим фактором, який негативно вплинув на споживачів. У статті наголошено, що активне залучення політиків Європарламенту в рамках інтенсивної інформаційної кампанії має важливе значення, що може позитивно вплинути на лояльність споживачів до євро як єдиної валюти. Так, це сформує передумови зростання поінформованості  економічно активного суспільства про політику ЄС та підвищить рівень їх політичної свідомості. У свою чергу у статті визначено, що одним із позитивних наслідків економічної євроінтеграції є поліпшення умов міжнародної торгівлі та щоденних фінансово-економічних операцій як на національному рівні, так і на рівні ЄС. Авторами запропоновано інформаційну кампанію для висвітлення позитивних аспектів економічної євроінтеграції Словаччини. Враховуючи отримані результати дослідження, авторами наголошено, що приклад Словаччини може стати відправною точкою для економічної євроінтеграції сусідніх країн-членів ЄС, таких як, Чехія чи Угорщина.  

Ключові слова: наслідок, інтеграція ЄС, євро, первинне дослідження, Словаччина, ЄЦБ.

Класифікація JEL: G00, E49, E59.

Цитувати як: Korcsmáros, E., Machová, R., Šeben, Z., & Feher, L. (2019). Changing in consumer loyalty as a reaction for EU integration in Slovakia Marketing and Management of Innovations, 2, 206-216. https://doi.org/10.21272/mmi.2019.2-18

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Arato, K., Koller, B. (2015) Europa utazasa, Integraciotortenet, Gondolat Kiado Budapest
2. Deltuvaite, V. (2017): Does Euro Introduction Ensure Lower Vulnerability of the New Euro Area Member to the External Stocks? The Case of the Central and Eastern European Countries. In. New Trends in Finance and Accounting – proceedings paper, pp. 17-27. 
3. Introduction of the euro in Slovakia – analytical report (2008). Retrieved from http://ec.europa.eu/commfrontoffice/publicopinion/flash/fl_249_en.pdf. [Accessed 10 January 2019]. 
4. Findreng, J.H., (2014) Relative Purchasing Power Parity and the European Monetary Union: Evidence from Eastern Europe, Economics & Sociology, 7(1), 22-38. DOI: 10.14254/2071-789X.2014/7-1/3
5. Joining the EU.  Retrieved from: http://www.slovak-republic.org/eu/ [Accessed 04 January 2019].
6. Kocisova, K., Gavurova, B., & Sopko, J. (2018). C Do more cards and terminals guarantee higher efficiency? The case of European Union banking. Journal of International Studies, 11(2), 49-62. doi:10.14254/2071-8330.2018/11-2/4
7. Nemenyi, J.-Oblath, G. (2012). Az euro hazai bevezetesenek újragondolasa. MTA Kozgazdasag es Regionalis Tudomany Kutatokozpont Kozgazdasag – tudomanyi Intezet 2012/14. Retrieved from: https://www.econstor.eu/bitstream/10419/108255/1/MTDP1214.pdf [Accessed 04 January 2019].
8. Nguyen, T.A.N., Rozsa, Z., Belas, J., Belasova, L. (2017). The effects of perceived and actual financial knowledge on regular personal savings: Case of Vietnam. Journal of International Studies, 10(2), pp. 278-291. doi:10.14254/2071-8330.2017/10-2/19
9. Pappalardo, C., Vicarelli, C. (2017). Euro introduction and the behaviour of Italian exporting firms. In. Oxford Economic Papers – new series, Vol. 69., Issue 4., pp.1054-1077. 
10. Raczko, Zs. (2013) Az euro bevezetesenek gazdasagi hatasa Szlovakiara. Retrieved from: https://anzdoc.com/az-euro-bevezetesenek-gazdasagi-hatasa-szlovakiara.html [Accessed 03 January 2019].
11. Simionescu, M., Lazanyi, K., Sopkova, G., Dobes, K., Balcerzak, A. P. (2017). Determinants of Economic Growth in V4 Countries and Romania. Journal of Competitiveness, Vol. 9, Issue 1, pp. 103-116. DOI: 10.7441/joc.2017.01.07
12. Slovakia joins the euro (2009). Retrieved from: http://ec.europa.eu/economy_finance/articles/euro/ article13563_en.htm. [Accessed 03 January 2019].
13. Soos, J. (2011). A monetaris integracio varhato hatasai Magyarorszagon. Retrieved from: https://szie.hu/file/tti/archivum/Soos_Janos_ertekezes.pdf [Accessed 03 January 2019].
14. Stiblarova, L. (2015). Financial Integration Process in the EU Countries after the Euro Introduction: Position of Slovakia. In. Central European Conference in Finance and Economics (CEFE2015) – proceedings paper. pp. 671-680. 
15. Takacs, Sz. (2016). Bevezetes a matematikai statisztikaba, Antaresz Kiado, ISBN 978-6158-0544-09
16. Taksas, B. (2010). Az Europai Monetaris Uniohoz torteno csatlakozas potencialis elonyei es hatranyai Magyarorszag szempontjabol, Bolyai Szemle 2010/4. Retrieved from: http://archiv.uni-nke.hu/downloads/bsz/bszemle2010/4/07.pdf [Accessed 04 January 2019].
17. Tkacova, A., Gavurova, B., Behun, M. (2017). The Composite Leading Indicator for German Business Cycle. Journal of Competitiveness, Vol. 9, Issue 4, pp. 114-133. DOI: 10.7441/joc.2017.04.08