Розширена анотація українською мовою

Низка проведених досліджень свідчить про те, що реалізація ініціатив корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) та діяльність мультинаціональних компаній (МНК) відрізняються залежно від регіону. При цьому дочірні підприємства МНК повинні реагувати як на виклики міжнародного ринку, так і враховувати інтереси місцевих стейкхолдерів. У статті досліджено КСВ-дилеми мультинаціональних компаній. Дослідження здійснено в наступній логічній послідовності: визначено основні стимули проведення заходів у рамках політики КСВ та встановлено оптимальне співвідношення між глобальним тиском МНК та очікуваннями зацікавлених сторін на локальному рівні; виявлено механізми, які використовуються з метою урегулювання проблем; проведено 10 пів-структурованих дослідницьких інтерв’ю на рівні Угорських дочірніх компаній; виявлено 3 ключові проблеми, а також 7 механізмів їх вирішення. Автором зазначено, що до трьох ключових проблем належать: недостатність фінансових та трудових ресурсів у сфері КСВ, відсутність правової та культурної підтримки ініціатив головного офісу, а також виникнення складнощів у процесі формування ефективної стратегії у відповідь на багаточисленні потреби стейкхолдерів. У свою чергу, автором наголошено, що дочірні підприємства використовують різні механізми у процесі вирішення проблем. Загалом, дочірні підприємства націлені на ведення переговорів із головним офісом МНК з метою отримання достатнього рівня фінансових ресурсів для проведення КСВ-заходів на локальному рівні, а також отримання свободи у фінансування заходів імплементації КСВ. У випадку неможливості накопичення великого запасу ресурсів, доцільним є прийняття стриманої або мінімальної стратегії КСВ, яка, по суті, являється філантропією чи благодійністю. У свою чергу, у тому випадку, коли соціальні цінності країни, де функціонує, МНК не відповідають її глобальним цілям, дочірні компанії часто надають перевагу стратегії «замикання в собі», тобто просування глобальних цінностей в щоденні операції в межах однієї компанії без поширення їх у практику інших. При цьому дочірні компанії використовують відповідні механізми з метою виявлення потреб основних стейкхолдерів та формування таких заходів, які є невід’ємними елементами їх локальних КСВ стратегій. Автором зазначено, що дочірні компанії часто співпрацюють із нерядовими громадськими організаціями та/або органами місцевого самоврядування задля досягнення власних КСВ-цілей. У статті визначено, що більшість дочірніх компаній аналізують діяльність інших підрозділів МНК у регіоні з метою виявлення дієвих механізмів протистояння їх локальним КСВ-проблемам.   

Ключові слова: механізм пристосування, корпоративна соціальна відповідальність, локальна КСВ, глобальна КСВ, мультинаціональні компанії, дочірні компанії.

Класифікація JEL: F23, M14.

Цитувати як: Szanto, R. (2019). CSR dilemmas at multinational companies: global pressures vs. local expectations in the lights of the Hungarian evidence Marketing and Management of Innovations, 2, 217-227. https://doi.org/10.21272/mmi.2019.2-19

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Aguinis, H., Glavas, A. (2013).Embedded versus peripheral corporate social responsibility: psychological foundations’. Industrial and Organizational Psychology: Perspectives on Science and Practice, 6(4), 314-332. 
2. Bartlett, C.A., Ghoshal, S. (1989).Managing across borders: The transnational solution. Boston, MA: Harvard Business School Press.
3. Beddewela, E., Fairbrass, J. (2016).Seeking Legitimacy Through CSR: Institutional Pressures and Corporate Responses of Multinationals in Sri Lanka, Journal of Business Ethics, 136, 503-522.
4. Campbell, J.T., Eden, L., & Miller, S.R. (2012).Multinationals and corporate social responsibility in host countries: Does distance matter?, Journal of International Business Studies, 43(1): 84-106.
5. Crane, A., Matten, D., and Spence, L.J., (2013).Corporate Social Responsibility in a Global Context, In. Crane, A., Matten, D., and Spence, L.J., Corporate Social Responsibility: Readings and Cases in a Global Context, 2/e. (pp. 3-26), Abingdon: Routledge.
6. Crilly, D., Ni, N., Jiang, Y. (2016).Do‐no‐harm versus do‐good social responsibility: Attributional thinking and the liability of foreignness, Strategic Management Journal, 37(7), 1316-1329.
7. Cruz, L.B., Boehe, D.M. (2010).How do leading retail MNCs leverage CSR globally? Insights from Brazil. Journal of Business Ethics, 91(2), 243-263. 
8. Chwistecka-Dudek, H. (2016). Corporate Social Responsibility: supporters vs. opponents of the concept, Forum Scientiae Oeconomia, 4(4), 171-179. 
9. DiMaggio, P.J., Powell, W.W. (1983).The Iron Cage Revisited: Institutional Isomorphism and Collective Rationality in Organizational Fields, American Sociological Review, 48(2), 147-160.
10. Frynas, J.G., Stephens, S. (2015).Political Corporate Social Responsibility: Reviewing Theories and Setting New Agendas, International Journal of Management Reviews, 17(4), 483-509.
11. Hah, K., Freeman, S. (2014).Multinational Enterprise Subsidiaries and their CSR: A Conceptual Framework of the Management of CSR in Smaller Emerging Economies, Journal of Business Ethics, 122: 125-136.
12. Husted, B., Allen, D. (2006).Corporate social responsibility in the multinational enterprise: strategic and institutional approaches, Journal of International Business Studies, 37(6), 838-849.
13. Jamali, D. (2010).The CSR of MNC Subsidiaries in Developing Countries: Global, Local, Substantive or Diluted, Journal of Business Ethics, 93: 181-200.
14. Jamali, D. and Kechichian, T. (2008).Uneasy alliances: lessons learned from partnerships between businesses and NGOs in the context of CSR, Journal of Business Ethics, 84, 277-295. 
15. Jamali, D., Neville, B. (2011).Convergence Versus Divergence of CSR in Developing Countries: An Embedded Multi-Layered Institutional Lens, Journal of Business Ethics, 102(4), 599–621.
16. Kolk, A. (2016).The social responsibility of international business: From ethics and the environment to CSR and sustainable development, Journal of World Business, 51(1), 23-34.
17. Logsdon, J., Wood, D. (2002).Business Citizenship: From Domestic to Global Level of Analysis, Business Ethics Quarterly, 12(2), 155-187.
18. Matten, D., Moon, J. (2008).«Implicit»and «Explicit»CSR: A Conceptual Framework for a Comparative Understanding of Corporate Social Responsibility, The Academy of Management Review, 33(2), 404-424.
19. Meyer, J.W., Rowan, B. (1977).Institutionalized organizations: Formal structure as myth and ceremony. American Journal of Sociology, 83(2), 340–363.
20. Miles, M.B., Huberman, A.M. (1994).Qualitative Data Analysis, Sage: Thousand Oaks.
21. Miska, C., Witt, M.A., Stahl, G. (2016).Drivers of Global CSR Integration and Local CSR Responsiveness: Evidence from Chinese MNEs, Business Ethics Quarterly, 26(3), 317-345.
22. Mohan, A. (2006).Global corporate social responsibilities management in MNCs, Journal of Business Strategies, 23(1), 3-25.
23. Park, B.I., Chidlow, A., Choi, J. (2014).Corporate social responsibility: Stakeholders influence on MNEs’ activities, International Business Review, 23(5), 966-980.
24. Park, B.I., Ghauri, P.N. (2015).Determinants influencing CSR practices in small and medium sized MNE subsidiaries: A stakeholder perspective, Journal of World Business, 50(1), 192-204.
25. Pataki, Gy., Szanto, R., Matolay, R. (2015).CSR Online and in Real Terms: A Critical Analysis of Controversial Sectors in Hungary, In. Adi, A., Grigore, G., & Crowther, D. (eds.).Corporate Social Responsibility in the Digital Age (pp. 241-264), Emerald Group Publishing Limited.
26. Pisani, N., Kourula, A., Kolk, A., Meijer, R. (2017).How global is international CSR research? Insights and recommendations from a systematic review, Journal of World Business, 52(5), 591-614.
27. Rathert, N. (2016).Strategies of legitimation: MNEs and the adoption of CSR in response to host-country institutions, Journal of International Business Studies, 47(7), 858–879.
28. Rodriguez, P., Siegel, D.S., Hillman, A., Eden, L. (2006).Three Lenses on the Multinational Enterprise: Politics, Corruption, and Corporate Social Responsibility, Journal of International Business Studies 37, 733-746.
29. Sroka, W., Szanto, R. (2018).Corporate Social Responsibility and Business Ethics in Controversial Sectors: Analysis of Research Results, Journal of Entrepreneurship, Management and Innovation, 14(3), 111-126.
30. Surroca, J., Tribo, J.A., Zahra, S.A. (2013).Stakeholder pressure on MNEs and the transfer of socially irresponsible practices to subsidiaries The Academy of Management Journal, 56(2), 549-572.
31. Szanto, R. (2018).The Online Communication of Corporate Social Responsibility in Subsidiaries of Multinational Companies in Hungary, Organizacija, 51(3), 160-168.
32. Tan, J., Wang, L. (2011).MNC Strategic Responses to Ethical Pressure: An Institutional Logic Perspective, Journal of Business Ethics, 98(3), 373-390.
33. Wisniewski, M. (2015). CSR risk management, Forum Scientiae Oeconomia, 3(4), 17-24.
34. Yin, J., Jamali, D. (2016).Strategic Corporate Social Responsibility of Multinational Companies Subsidiaries in Emerging Markets: Evidence from China, Long Range Planning, 49(5), 541-558.