Розширена анотація українською мовою

Туристична галузь Таїланду є висхідною точкою при формування стратегії економічного розвитку країни. Питома вага туристичної галузі у ВВП Таїланду становить більш ніж 10%. При цьому місцеве населення отримує ряд економічних та соціальних переваг від розвитку туристичної галузі. З іншого боку, стейкхолдери зацікавлені у підвищенні ефективності управління туристичною галуззю за рахунок формування його айдентики. Авторами зазначено, що стейкхолдери морського національного парку Ко Чанг (KCMNP) виокремлюють вагомість такого фактору як айдентика. KCMNP – це острівний архіпелаг в Таїландській затоці в провінції Трат у східному регіоні Таїланду (поруч із кордоном Камбоджі та майже в 8 кілометрах від берега). Розробка та використання айдентики є ключовим аспектом при формуванні маркетингової програми промоції туристичної галузі. Авторами доведено, що ефективне управління айдентикою формує передумови підвищення доходів KCMNP у довгостроковій перспективі, а також дозволяємісцевим громадам отримати ряд переваг, а саме: покращення умов праці, підвищенняякостіпослуг та умов життя. У статті проведено якісний аналіз змісту ключових вимог стейкхолдерів Національного парку KCMNP. Авторами систематизовано та охарактеризовано рекомендації дляпідвищення ефективності функціонування Національного парку KCMNP. У статті доведено необхідність модернізації системи маркетингу та менеджменту KCMNP за рахунок формування промоції айдентики туристичної галузі Таїланду. Ефективна маркетингова програма промоції може призвести до зростання кількості відвідувачів щороку. У статті авторами систематизовано основні принципи формування конкурентоздатноїайдентики туристичної галузі Таїланду. Авторами визначено та обґрунтованоключові компоненти цільової айдентикки морського національного парку Ко Чанг. 

Ключові слова: айдентика, зацікавлені сторони, маркетинг, управління, туризм, національний парк.

Класифікація JEL: M31, Z32.

Цитувати як: Preechawong, P., Sawagvudcharee, O., & Mujtaba, B. G. (2019). Marketing and managing destination identity for tourism promotion: the case of Koh Chang Marine National Park in Thailand Marketing and Management of Innovations, 2, 160-172. https://doi.org/10.21272/mmi.2019.2-14

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Aaker, D. A. (1996).Crandone administrando marcas de sucesso, Fu-tura, São Paulo. 
2. Aaker, J. L. (1997). Dimensions of Brand Personality. Journal of Marketing Research, 34, 347-56.
3. Aaker, D. (2002). Building strong brands. London: Free Press. 
4. Afzal, A., Khan, M. M., and Mujtaba, B. G. (2018). The Impact of Project Managers’ Competencies, Emotional Intelligence and Transformational Leadership on Project Success in the Information Technology Sector. Marketing and Management of Innovations, 2, 142-154.  
5. Aimkij, N. and Mujtaba, B. G. (2010). Branding and Brand Equity Measurement in the Beer Industry of Thailand. Chinese Business Review, 9(4), 01-16.
6. Beller, M. & Leerssen, J. (2001). Identity, Imagology. A Handbook on the literary representation of national characters. (Note: some articles are available at the Handbook’s part of the IMAGE website: www.cf.hum.uva.nl/images/dtory.identity.pdf).   
7. Bregoli, I. (2012). Effects of DMO Coordination on Destination Brand Identity: A Mixed-Method Study on the City of Edinburgh. Journal of Travel Research, 52(2), 212-224. 
8. Bonn, M., Joseph, S. & Dai, M. (2005). International versus domestic visitors: An Examination of Destination image perceptions. Journal Travel Research, 43(3), 294-301.  
9. Buckley, R. C. (2010). Adventure tourism management. International centre for ecotourism research. Griffith University. Gold Coast, Australia.
10. Buhalis, D. (2000). Marketing the competitive destination of the future. Tourism Management, 21, 97-116.
11. Cai, L. A. (2002). Cooperative Branding for Rural Destination. Annals of Tourism Research, 29(3), 720-742.
12. Cavico, F. J. and Mujtaba, B. G. (2008). Ethical principles and practices in human resource management. Pages 83-114. Chapter Five in the Handbook of Hospitality Human Resource Management; edited by Dana Tesone and Abraham Pizam. Elsevier Publications: New York.
13. Department of tourism (2019). Website:  http://www.tourism.go.th  
14. Flanagan, J. R. & Lederman, S. (2001). Feeling bumps and holes. Nature, 412, 389-390.
15. Framke, W. (2002). The Destination as a Concept: A Discussion of the Business-related Perspective versus the Sociocultural Approach in Tourism Theory. Scandinavian Journal of Hospitality and Tourism, 2(2), 92-108.
16. Fyall, A., Callod, C. and Edwards, B. (2003) Relationship Marketing the Challenge for Destinations. Annals of Tourism Research, 30, 644-659.
17. Hallak, R., Assaker, G., and Lee, C. (2015). Tourism entrepreneurship performance: the effectives of place identity, self-efficacy, and gender. Journal of Travel Research,54(1), 36-51.
18. Harris, F. & Chernatony, L. (2001). Corporate branding and corporate brand performance. European Journal of Marketing, 35(3/4), 441-456. 
19. Hidalgo, M. C. and Hernandez, B. (2001). Place attachment: conceptual and empirical questions. Journal of Environment Psychology, 21(3), 272-81. 
20. Huang, J. L., Ryan, A. M., and Mujtaba, B. G. (2015). Vicarious experience of justice: when unfair treatment of one’s colleague matters. Personnel Review, 44(6), 826-846.
21. Janasak, Siraya and Mujtaba, Bahaudin G. (2012). The impact of cultural values on the entrepreneurship personality: a cross-cultural comparison of Thai and Chinese business students in Thailand. RU International Journal,6(1), 39-52. 
22. Keller, K. L. (2003a). Brand synthesis: The multidimensionality of brand knowledge. Journal of Consumer Research, 29(4), 595-600.
23. Keller, K. L. (2003b). Strategic brand management: Building, measuring, and managing brand equity, 2nd ed., Prentice Hall: Upper Saddle River, NJ.  
24. Konecnik, M. & Go, F. (2008). Tourism destination brand identity: the case of Slovenia. Brand Management, 15(3), 177-189. 
25. Mak, A. K. Y. (2011). An identity-centered approach to place branding: Case of industry partners’ evaluation of Iowa’s destination image. Journal of Brand Management, 18(6), 438-450.
26. Maliwan, R. and Mujtaba, B. G. (2012). Tourist Attitudes toward Traveling in Thailand after the Political Demonstrations and Protests. Journal of Management and Sustainability, 2(1), 16-28. 
27. Morrision, A. & Anderson, D. (2002). Destination branding.Available from: www.macvb.org/intranet/presentation/DestinationBrandingLOzarks6-10-02. 
28. Murase, H., & Bojanic, D. (2004). An Examination of the Differences in Restaurant Brand Personality Across Cultures. Journal of Hospitality & Leisure Marketing, 11(2/3), 97-113.
29. Mujtaba, B. G. (2014). Managerial Skills and Practices for Global Leadership. ILEAD Academy: Florida.  
30. Mujtaba, B. G. (2008). Coaching and Performance Management: Developing and Inspiring Leaders. ILEAD Academy: Florida.  
31. Mujtaba, B. G. (2008). Employee orientation and mentoring programs. Pages 317-346. Chapter Fifteen in the Handbook of Hospitality Human Resource Management; edited by Dana Tesone and Abraham Pizam. Elsevier Publications: New York.   
32. National Economic and Social Development (2019). Viewed website at: http://www.nesdb.go.th 
33. Oyserman, D. (2007). Social identity and self-regulation. In A. W. Kruglanski & E. T. Higgins (Eds.), psychology: Handbook of basic principles (2nd ed., pp. 432-453). New York: Guilford Press.
34. Pike, S. (2004). Destination marketing organizations. Elsevier: Amsterdam. 
35. Pike, S. (2005). Tourism destination branding complexity. Journal of Product & Brand Management, 14(4), 258-9.
36. Rajesh, R. (2013). Impact of Tourist Perceptions Destination Image and Tourist Satisfaction on Destination Loyalty: A conceptual Model. PASOS. Revista de Turismo y Patrimonio Cultural, 11(3), 67-78. 
37. Rope, T. & Mether, J. (2001). Towards the success of the brand: successful marketing image. Helsinki: WSOY.
38. Rummens, J. (1993). Personal Identity and Social Structure in Sint Maartin/Saint Martin: a Plural Identities Approach. Unpublished Thesis/Dissertation: York University 
39. Saraniemi, S. (2011). From destination image building to identity-based branding. International Journal of Culture, Tourism and Hospitality Research, 5(3), 247-254. 
40. Sheehan, L. R. & Ritchie, J. R. (2005). Brent: Destination Stakeholders, Exploring Identity and Salience. Annals of Tourism Research, 32(3), 711-734.
41. Starik, M. (1994). Reflections on stakeholder theory. Business and Society, 33(1), 89-95.
42. Schiffman, G. & Kanuk, L. (2000). Consumer Behavior. Prentice-Hall International. 
43. Tybout, A. M. & Stephen, B. (2005). Kellogg on branding. New York: John Wiley & Sons Inc. 
44. Upshaw, L. B. (1995). Building brand identity: A strategy for success in a hostile marketplace.New York: Wiley. 
45. U-tantada, S., Yolles, M., Mujtaba, B. G., and Shoosanuk, A. (2019). Influential driving factors for corporate performance: A case for small and medium enterprises in Thailand. Kasem Bundit Journal, 20, 157-172. 
46. Weaver and Lawton. (2006). Tourism Management, 3rdedition, National Library of Australia. 
47. Weinreich, P. & Saunderson, W. (2003). Analyzing Identity: Cross-Cultural, Societal and Clinical Contexts.London: Routledge. http:// www.Traveling.Webarchive (15.03.2016).