Розширена анотація українською мовою

У статті узагальнено аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії щодо поведінки еко-споживачів через призму споживчих переваг та моделей обробки інформації про екологічні бренди. Основною метою дослідження є аналіз причин низького рівня екологічної свідомості індійських споживачів, незважаючи на високу їх екологічну обізнаність і позитивне ставлення до екологічного бренду. Систематизація літературних джерел і підходів до вирішення проблеми низької активності еко-шоппінгу в Індії свідчить, що позитивне ставлення споживачів і їх наміри відповідають наявним екологічним інтересам, проте це не призводить до збільшення обсягів продажів еко-товарів. Актуальність вирішення цієї наукової проблеми полягає у необхідності формування перспективних напрямів розвитку екологічного ринку та визначення напрямів еко-розвитку індійських компаній. У ході дослідження, виявлено високий рівень невизначеності молоді при прийнятті рішення щодо купівлі еко-товарів. Так, молодь готова більше споживати еко-продукції, однак, їх фінансові можливості обмежені. Встановлено, що низка еко-товарів на індійському ринку мають високу ціну та низьку якість. Результати дослідження довозили зробити висновок, що оточення споживачів (члени сім’ї та друзі) мають незначний вплив на рішення щодо купівлі еко-товарів. У статті використано метод порівняння, регресійний аналіз, метод головних компонент. Окрім цього, для оцінки впливу переваг споживачів на частоту придбання екологічних брендів авторами використано ANOVA модель. Об’єктом досліджень є еко-споживачі, що проживають в місті Делі і Національному столичному регіоні. Дані регіони мають найвищий рівень освіти та кращий доступ до еко-товарів. Інформаційну базу сформовано на основі анкетування 194 респондентів у 2018 році. Результати емпіричного аналізу впливу споживчих переваг на частоту придбання еко-товарів дають підстави зробити висновок про наявність статистично значущого взаємозв’язку між частотою придбання та рівнем екологічної свідомості. Дослідження емпірично підтверджує і теоретично доводить, що збільшення попиту на інформацію про еко-бренди не призводить до зростання обсягів продажів еко-продукції в Індії. Результати досліджень можуть бути використані екоорієнтованими компаніями при формуванні маркетингового комплексу просування еко-товарів. 

Ключові слова: споживачі, процес прийняття рішень, еко-бренд, частота, зелений маркетинг, обробка інформації.

Класифікація JEL: M31, D11.

Цитувати як: Olasiuk, H., & Bhardwaj, U. (2019). An exploration of issues affecting consumer purchase decisions towards eco-friendly brands Marketing and Management of Innovations, 2, 173-184. https://doi.org/10.21272/mmi.2019.2-15

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Bettman, J. R., & Park, C. W. (1980). Effects of prior knowledge and experience and phase of the choice process on consumer decision processes: A protocol analysis. Journal of consumer research, 7(3), 234-248.
2. Bruce, C. & Laroiya, A. (2007). The Production of Eco-Labels. Environmental and ResourceEconomics, p. 275-293. 
3. Capon, N. & Burke, M. (1980). Individual, Product class, and task-related factors in consumer information processing. The journal of consumer research, pp. 314-326.
4. Changhyun, N., Huanjiao, D. & Young-A, L. (2017). Factors influencing consumers’ purchase intention of green sportswear. Fashion and Textiles, 4(2), pp. 1-17.
5. Diamantopoulos, A., Schlegelmilch, B. B., Sinkovics, R. R., & Bohlen, G. M. (2003). Can socio-demographics still play a role in profiling green consumers? A review of the evidence and an empirical investigation. Journal of Business research, 56(6), 465-480.
6. D’Souza, C., Taghian, M., Lamb, P. & Peretiatkos, R. (2006). Green products and corporate strategy: an empirical investigation. Society and business review, pp. 144-157. 
7. Eagly, A. H., & Chaiken, S. (1993).The psychology of attitudes. Harcourt Brace Jovanovich College Publishers.
8. Erwann, C. (2009). Eco-labelling: A new deal for a more durable fishery management?. Ocean & Coastal Management,pp. 250-257.
9. Evanschitzky, H. & Wunderlich, M. (2006). An examination of moderator effects in the four-stage loyalty model. Journal of Service Research, pp. 330-345.
10. Gan, C., Wee, H. Y., Ozanne, L. & Kao, T.-H. (2008). Consumers’ purchasing behavior towards green products in New Zealand. Innovative Marketing, pp. 93-102. 
11. Gilly, M. C. & Zeithaml, V. A. (1985). The Elderly Consumer and Adoption of Technologies.Journal of Consumer Research, pp. 353-357. 
12. Gouin, S., Charles, E. & Boude, J. (2006). Market trends of seafood products under international constraints: contractualisation, marketing strategies and new behaviours. Marketing Dynamics within the Global Trading System: New Perspectives, pp. 1-17.
13. Han, H., Hsu, L., Lee, J. & Sheu, C. (2011). Are lodging customers ready to go green? An examination of attitudes, demographics, and eco-friendly intentions. International Journal of Hospitality Management, pp. 345-355. 
14. Hartmann, P., Apaolaza Ibáñez, V. & Forcada Sainz, F. J. (2005). Green branding effects on attitude: functional versus emotional positioning strategies. Marketing Intelligence & Planning,pp. 9-29. 
15. Jacoby, J. (1977). The Emerging Behavioral Process Technology in Consumer Decision-Making Research. Association for Consumer Research, pp. 263-265. 
16. Kotler, P. & Armstrong, G. (2008). Principles Of Marketing. s.l.:Prentice Hall.
17. Kumar, P. K., & Anand, B. (2014). A Study on Consumer Behavior towards Eco-Friendly Paper. Global Journal of Management And Business Research, 13(11), pp. 9-14.
18. Laroche, M., Bergeron, J. & Barbaro-Forleo, G. (2001). Targeting consumers who are willing to pay more for environmentally friendly products. Journal of Consumer Marketing, pp. 503-520.
19. Loureiro, M. L., McCluskey, J. J. & Mittelhammer, R. C., (2001). Assessing Consumer Preferences for Organic, Eco-labeled, and Regular Apples. Journal of Agricultural and Resource Economics, 26(2), pp. 404-416.
20. Lusk, J. L., McLaughlin, L. & Jaeger, S. R. (2007). Strategy and Response to Purchase Intention Questions. Marketing Letters, 18(1-2), pp. 31-44.
21. Lynch, J. G. & Srull, T. K. (1982). Memory and Attentional Factors in Consumer Choice: Concepts and Research Methods. Journal of Consumer Research, pp. 18-37.
22. Mainieri, T., Barnett, E. G., Valdero, T. R., Unipan, J. B., & Oskamp, S. (1997). Green buying: The influence of environmental concern on consumer behavior. The Journal of social psychology, 137(2), 189-204.
23. Padmavathi, D. (2015). Green Consumer Behaviour – An empirical study with respect to select eco-friendly products, Coimbatore: Shodhganga INFLIBNET.
24. Palevich, R. (2011). The Lean Sustainable Supply Chain: How to Create a Green Infrastructure with Lean Technologies. s.l.:s.n.
25. Paul, J. & Rana, J. (2012). Consumer behaviour and purchase intention for organic food. Journal of Consumer Marketing, 29(6), pp. 412-422.
26. Paul, J., Modi, A. & Patel, J. (2016). Predicting green product consumption using theory of planned behaviour and reasoned action. Journal of Retailing and Consumer Services, Volume 29, pp. 123-134.
27. Polonsky, M. J. (2011). Transformative green marketing: Impediments and opportunities.Journal of Business Research, pp. 1311-1319.
28. Prakash, G., & Pathak, P. (2017). Intention to buy eco-friendly packaged products among young consumers of India: A study on developing nation. Journal of Cleaner Production, 141, 385-393.
29. Raaij, W. F. (1977). Consumer Information Processing For Different Information Structures and Formats. Advances in Consumer Research, pp. 176-184.
30. Ratchford, B. T., Talukdar, D. & Lee, M.-S. (2001). A Model of Consumer Choice of the Internet as an Information Source. International Journal of Electronic Commerce, pp. 7-21.
31. Rex, E. & Baumann, H. (2007). Beyond ecolabels: what green marketing can learn from conventional marketing. Journal of Cleaner Production, pp. 567-576.
32. Ryan, M. J. & Bonfield, E. H. (1975). The Fishbein Extended Model and Consumer Behavior.Journal of Consumer Research, p. 118–136.
33. Salvatore, D. (2008). Consumer Preferences and Choice. In: Microeconomics Theory and Applications. Oxford: Oxford University Press, pp. 70-84.
34. Schmidt, J. B. & Spreng, R. A. (1996). A Proposed Model of External Consumer Information Search. Journal of the academy of Marketing Science, pp. 246-256.
35. Sirieix, L. & Remaud, H. (2010). Consumer perceptions of eco‐friendly vs. conventional wines in Australia. Auckland, New Zeland, 5th International Academy of Wine Business Research Conference.
36. Singh, N., & Gupta, K. (2013). Environmental attitude and ecological behaviour of Indian consumers. Social Responsibility Journal, 9(1), 4-18.
37. Thaller, R. & Sunstein, C. (2009). Nudge Improving Decisions about Health, Wealth, and Happiness. 2nd ed. London: Penguin Books Ltd.
38. Tracy, A. P., & Oskamp, S. (1984). Relationships among ecologically responsible behaviors. Journal of Environmental Systems, 13(2), 115-126.
39. Wagner, S. S. (2002). Understanding Green Consumer Behaviour. A qualitative cognitive approach. 2nd ed. New York: Taylor&Francis. 
40. Wilkie, W. L. & Pessemier, E. A. (1973). Issues in Marketing’s Use of Multi-Attribute Attitude Models. Journal of Marketing Research, pp. 428-441.
41. World Business Council for Sustainable Development (2008). Sustainable Consumption Factsand Trends, Switzerland: Atar Roto Presse SA.
42. Wright, P. L. (1974). The harassed decision maker: Time pressures, distractions, and the use of evidence. Journal of Applied Psychology, pp. 555-561.