Розширена анотація українською мовою

Мотивація в управлінні проектами є одним із головних факторів формування висококваліфікованої проектної команди та успішного виконання проекту. У данійстатті автором висвітлено основні проблеми ідентифікації працівників матричної організації в проектній команді та шляхи їх вирішення. На основі аналізу емпіричних досліджень (експерт-опитування) та наукової літератури з теми дослідження визначено основні фактори впливу на рівень відданостівиконавців проекту. У статті проаналізовано та систематизовано основніметодиуправління проектами, що забезпечують 100-відсотково ідентифікацію виконавців проекту з його цілями. Автором визначено, що будь-який проект компанії опосередковано формує її бренд. У свою чергу, проектний менеджер повинен брати на себе функції представника цінностей бренду компанії як всередині, так і за її межами. Автором визначено основні характеристики бренду, його цінності та специфіку їх врахування при управлінні проектами. У статті проаналізовано та систематизовано основні інструменти підвищення рівня продуктивності команди проекту. Автором наголошено, що рівень відданості працівників вище, якщо проект їх зацікавив, ніж для проектів, що є нецікавими та не мають власного бренду. У статті доведено, що високо мотивовані учасники проекту є невід’ємною умовою успішності його реалізації. Однак, автором наголошено, що висока мотивація виконавців проекту в межах матричної організації може спричинити нестачу ресурсів на інші проекти, що одночасно виконуються в компанії. У статтіобґрунтованонеобхідність подальшого аналізу індивідуальних та кількісних показників особистої ефективності проектного менеджера. У результаті роботи автором приведено рекомендації для подальших досліджень кількісних методів виміру успішності проекту та оцінки бренду проекту. У статті запропоновано бонусну модель для визначення змінних та мотивуючих компонентів системи оплати праці, що може бути застосовна для проектних менеджерів. 

Ключові слова: лояльність до бренду, внутрішній маркетинг, маркетинг, матрична організаційна структура, мотивація, проектний менеджмент, організаційна поведінка.

Класифікація JEL: A14, D01, D21, J62.

Цитувати як: Zwerenz, D. (2019). Brand management: organizational changes in project management Marketing and Management of Innovations, 2, 253-265. https://doi.org/10.21272/mmi.2019.2-22

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Ailawadi, K. L., Lehmann, D. R., & Neslin, S. A. (2003). Revenue Premium as an Outcome Measure of Brand Equity. Journal of Marketing, 67(4), 1–17. https://doi.org/10.1509/jmkg.67.4.1.18688
2. Barmeyer, C. I. (2000). Interkulturelles Management und Lernstile: Studierende und Fuhrungskrafte in Frankreich, Deutschland und Quebec. Retrieved from https://d-nb.info/958394970/04
3. Barth, R. (2012). Ethische Mystik. Albert Schweitzers Fichterezeption. In Wissen, Freiheit, Geschichte. Die Philosophie Fichtes im 19. und 20. Jahrhundert(pp. 217–233). https://doi.org/10.5840/fichte20123654
4. Bartscher, T., & Nissen, R. (2018). Theorie des Reifegrades. In Gabler Wirtschaftslexikon(pp. 1–7). Retrieved from http://wirtschaftslexikon.gabler.de/Archiv/85846/theorie-des-reifegrades-v7.html
5. Bemme, S.-O. (2011). Erfolgsfaktor Mensch im Kultur- Projektmanagement. In Kultur-Projektmanagement. 
6. Blatter, J., Langer, P. C., & Wagemann, C. (2018). Qualitative Methoden in der Politikwissenschaft. 
7. Borgert, S. (2012). Go Live: Interventionen des holistischen Projektmanagements. In Holistisches Projektmanagement. 
8. Braun, T., Muller-seitz, G., & Sydow, J. (2012). Kooperatives Verhalten in zwischenbetrieblichen Projekten. Berlin.
9. Brodbeck, F., & Guillaume, Y. (2018). Umgang mit Informationen und Meinungsbildung in Projekten. In Angewandte Psychologie fur das Projektmanagement – ein Praxisbuch fur die erfolgreiche Projektleitung(pp. 43–62). 
10. Esch, F.-R., Langner, T., & Rempel, J. E. (2005). Ansatze zur Erfassung und Entwicklung der Markenidentitat. In Moderne Markenfuhrung : Grundlagen, innovative Ansatze, praktische Umsetzungen. https://doi.org/10.1007/978-3-8349-4541-9_4
11. Flieb, S. (2006). Vertriebsmanagement. In Markt- und Produktmanagement(pp. 322–364). 
12. Goldenstein, J., Hunoldt, M., & Walgenbach, P. (2018). Empirisch-qualitative Forschung. In Wissenschaftliche(s) Arbeiten in den Wirtschaftswissenschaften(pp. 91–105). https://doi.org/10.1007/978-3-658-20345-0
13. Grochla, E., & Thom, N. (1978). Die Matrix-Organisation Chancen und Risiken einer anspruchsvollen Strukturierungskonzeption. In Betriebswirtschaftliches Kontaktstudium(pp. 41–42). 
14. Grosser, S. N. (2012). Dynamische Komplexitat ist die grobe Herausforderung fur das Management: Mit Business Dynamics werden Controller zu Meistern des Komplexitatsmanagements. CFOaktuell, 67–72. 
15. Haun, M. (2016). Cognitive Organisation. https://doi.org/10.1007/978-3-662-52952-2
16. Hauschildt, J. (1999). Widerstand gegen Innovationen – destruktiv oder konstruktiv? Innovation Und Absatz, (September), 1–22. https://doi.org/10.1007/978-3-322-89809-8_1
17. Heider, A. K. (2017). Unternehmenskultur und Innovationserfolg in Familienunternehmen.
18. Hertel, G. (2012). Die Zukunft der Fuhrung. In Die Zukunft der Fuhrung(pp. 103–118). 
19. Hobel, B., & Schutte, S. (2017). Projektmanagement ( PM ). In Gabler Wirtschaftslexikon(pp. 1–10). Retrieved from http://wirtschaftslexikon.gabler.de/Archiv/54978/projektmanagement-pm-v6.html?print=true
20. Hulsheger, U. R., Maier, G. W., & Anderson, N. (2013). Innovation in Gruppen und Teams. In Kreativitat, Innovation, Entrepreneurship. https://doi.org/https://doi.org/10.1007/978-3-658-02551-9_9
21. Jones, R. (2005). Finding sources of brand value: Developing a Stakeholder Model for Brand Equity. Journal of Brand Management, 13(1), 10–32.
22. Kilian, K., & Muller, M. (2016). Markencontrolling − Markenerfolg messbar. PraxisWISSEN Marketing, 1–21.
23. Kraus, R., & Woschee, R. (2018a). Commitment und Identifikation mit Projekten. In Angewandte Psychologie fur das Projektmanagement(pp. 187–206). https://doi.org/https://doi.org/10.1007/978-3-662-53929-3_10
24. Kraus, R., & Woschee, R. (2018b). Projektmanagement in Teams. In Angewandte Psychologie fur das Projektmanagement(pp. 331–350). Retrieved from https://doi.org/10.1007/978-3-662-53929-3_17
25. Krejci, G. P. (2009). Projektmanagement mit virtuellen Teams? Gruppendynamik Und Organisationsberatung, 40(3), 303–314. https://doi.org/10.1007/s11612-009-0086-7
26. Kuhl, D. (2016). Empirische Ergebnisse aus drei Einzelfallstudien. In Balanceorientierte Fuhrung(pp. 81–259). 
27. Langhoff, T., & Schroder, S. (2015). Innovationskompetenz im demografischen Wandel. In Innovationskompetenz im demografischen Wandel(pp. 43–197). https://doi.org/10.1007/978-3-658-09159-0
28. Mayring, P. (2001). Kombination und Integration qualitativer und quantitativer Analyse. Forum : qualitative sozialforschung, 2(1). https://doi.org/http://dx.doi.org/10.17169/fqs-2.1.967
29. McCrae, R. R., & Paul T. Costa, J. (1987). FiveFactorModel.pd.pdf. Journal of Personality an Social Psychology, 81–90.
30. Mohan, K., & Ahlemann, F. (2013). Strategisches Projektmanagement. In Strategisches Projektmanagement(pp. 37–58). 
31. Moser, K., Galais, N., & Byler, A. (2018). Personalpsychologie im Projektmanagement. In Angewandte Psychologie fur das Projektmanagement(pp. 101–124). https://doi.org/10.1007/978-3-662-53929-3_6
32. Picot, A., & Baumann, O. (2009). Die Bedeutung der Organisations-Theorie fur die Entwicklung der Wirtschaftsinformatik. Business and Information Systems Engineering, 51(1), 72–81. https://doi.org/10.1007/s11576-008-0135-9
33. Pryor, F. L. (2010). Capitalism and freedom? Economic Systems, 34(1), 91–104. https://doi.org/10.1016/j.ecosys.2009.09.003
34. Radtke, B. (2014a). Ansatze zur Erfassung und Beschreibung der Markenidentitat. In Markenidentitatsmodelle(pp. 15–34). 
35. Radtke, B. (2014b). Markenidentitatsmodelle. (2), 51–55. https://doi.org/10.1007/978-3-658-04586-9
36. Runia, P. M., Wahl, F., & Ruttgers, C. (2013). Das Markenimage von Hersteller- und Handelsmarken.
37. Ryschka, J., Tietze, K.-O., Schneider, P., Wilke, J., Allmendinger, K., Schmidt, J. M., … Michael Hess. (2005). Instrumente und Techniken der Personalentwicklung. In Praxishandbuch Personalentwicklung(p. 77). 
38. Schewe, G. (2018). Matrixorganisation. In Gabler Wirtschaftslexikon(pp. 1–6). Retrieved from https://wirtschaftslexikon.gabler.de/definition/matrixorganisation-39659/version-263061
39. Schlick, C., Bruder, R., & Luczak, H. (2018). Betriebs- und Arbeitsorganisation. In Arbeitswissenschaft(pp. 635–679). 
40. Schuiling, I., & Kapferer, J.-N. (2004). Executive Insights: Real Differences Between Local and International Brands: Strategic Implications for International Marketers. Journal of International Marketing, 12(4), 97–112. 
41. Schulz, V. (2000). Anreizanalyse. In Nichtmaterielle Anreize als Instrument der Unternehmungsfuhrung(p. 87). 
42. Siebert, J. (2006). Die Studie “Leadership Excellence”. In Fuhrungssysteme zwischen Stabilitat und Wandel(p. 373). Munchen, 2005: Deutscher Universitatsverlag.
43. Stehr, C., Dziatzko, N., & Struve, F. (2019). Corporate Social Responsibility und interkulturelle Kompetenz: Auflosung von unternehmensinternen Wertekonflikten anhand von Losungsansatzen aus dem interkulturellen Kontext. In CSR und Interkulturelles Management(pp. 27–59). https://doi.org/10.1007/978-3-662-55230-8
44. Tom, E., Uske, S., & Lindenberg, K. (2008). Moderne Projektsteuerung in einer mehrdimensionalen Matrixorganisation. In Anlaufmanagement in der Automobilindustrie erfolgreich umsetzen(pp. 65–79). https://doi.org/10.1007/978-3-540-78407-4_6
45. Tuckmann, B. W. (1965). Developmental sequences in small groups. Psychological Bulleti, (63), 348–399.
46. Villinger, U., & Schadle-Deininger, H. (2005). Ehrfurcht vor dem Leben. Psych. Pflege Heute, 11(06), 299–300. 
47. Windeler, A., & Wirth, C. (2010). Netzwerke und Arbeit. In Handbuch Arbeitssoziologie. https://doi.org/10.1007/978-3-531-92247-8_19
48. Zink, K. J. (2015). Tief greifende Veraderungsprozesse in mittelgroben Unternehmen. In Veranderungsprozesse erfolgreich gestalten(pp. 55–107). https://doi.org/10.1007/978-3-662-44702-4
49. Zwerenz, D. (2018). Evaluation of the expert survey >Motivation of project managers<: Empirical studies to explain identity in project management.