Розширена анотація українською мовою

Ця стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії щодо впливу корупції на бренд країни. Проаналізовано сучасні підходи до аналізу впливу рівня корупції на макроекономічні показники країни. Обґрунтовано, що підвищення рівня корупції в суспільстві вважається одним з найбільш значущих стримуючих факторів радикальних політичних та економічних змін, що відбуваються в країнах. Основною метою проведеного дослідження є вивчення довгострокових та причинно-наслідкових зв’язків між рівнем контролю корупції та брендом країни. Об’єктом дослідження було обрано чотири європейські країни (Латвія, Литва, Польща та Україна), які проводили еволюційну політику реформування політичної та економічної системи після розпаду Радянського Союзу, що заохочувало практику подолання корупції. Період дослідження становить 2000-2018 рр. З метою вирішення поставленого завдання в роботі запропонований 3 етапний механізм оцінки довгострокових та причинно-наслідкових зв’язків між рівнем контролю корупції та основними компонентами бренду країн в основі якого покладено проведення тестів Augmented Dicker-Fuller та Granger casualty. Встановлено, що для України парні взаємозв’язкі рівня контролю корупції та кількості мігрантів, контролю корупції та обсягом експорту, контролю корупції та обсягом зовнішніх інвестицій мають однонаправлений характер впливу рівня корупції на складові рівня бренду країни. Результати проведеного дослідження свідчать, шо 51,73%, 43,79% та 66% від загальних коливань мігрантів, експорту, та обсягу зовнішніх інвестицій залежать від змін рівня корупції в країні. Результати емпіричного аналізу засвідчили, що для країн Європейського Союзу (Польща, Литва та Латвія) саме бренд країни має позитивний вплив на зменшення рівня корупції. Обґрунтовано, що саме вибір конкретної моделі боротьби з рівнем корупції в даних країнах значно зумовив курс їх політичної трансформації, а також вплинув на темпи змін соціально-економічного розвитку.

Ключові слова: бренд, стейкхолдери, конкурентоспроможність, інвестори, корупція.

Класифікація JEL: C23, C31, D73, O47.

Цитувати як: Milova, T., Troshkina, K., Horlov, Y. & Dobkowski, J. (2019). Country’s brand and corruption level: cointegration analysis Marketing and Management of Innovations, 3, 366-373. https://doi.org/10.21272/mmi.2019.3-28

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Andéhn, M., Nordin, F., & Nilsson, M. E. (2016). Facets of country image and brand equity: Revisiting the role of product categories in country‐of‐origin effect research. Journal of Consumer Behaviour, 15(3), 225-238.
2. Bilan, Y., Lyeonov, S., Lyulyov, O., & Pimonenko, T. (2019). Brand management and macroeconomic stability of the country. [Zarządzanie marką i stabilność makroekonomiczna kraju] Polish Journal of Management Studies, 19(2), 61-74. doi:10.17512/pjms.2019.19.2.05
3. Corruption Perceptions Index. (2019). Corruption Perceptions Index 2018: Score timeseries since 2012. Retrieved from: https://www.transparency.org/cpi2018
4. Fetscherin, M. (2010). The determinants and measurement of a country brand: the country brand strength index. International Marketing Review, 27(4), 466-479.
5. Granger, C. W. J. (1969). Investigating Causal Relations by Econometric Models and Cross-spectral Methods. Econometrica. 37 (3): 424–438. doi:10.2307/1912791
6. Hakimi, A., & Hamdi, H. (2017). Does corruption limit FDI and economic growth? Evidence from MENA countries. International Journal of Emerging Markets, 12(3), 550-571.
7. Halkias, G., Davvetas, V., & Diamantopoulos, A. (2016). The interplay between country stereotypes and perceived brand globalness/localness as drivers of brand preference. Journal of Business Research, 69(9), 3621-3628.
8. Herrero-Crespo, Á., San Martín Gutiérrez, H., & Garcia-Salmones, M. D. M. (2016). Influence of country image on country brand equity: Application to higher education services. International Marketing Review, 33(5), 691-714.
9. Johansen, Soren (1991). Estimation and Hypothesis Testing of Cointegration Vectors in Gaussian Vector Autoregressive Models. Econometrica. 59 (6), 1551–1580.
10. Levin, A., Lin, C-F., & Chu, C-S. J. (2002). Unit root tests in panel data: asymptotic and finite-sample properties. Journal of Econometrics, 108(1), 1–24. doi:10.1016/S0304-4076(01)00098-7
11. Lin, C. P., & Chuang, C. M. (2016). Corruption and brand value. International Marketing Review, 33(6), 758-780.
12. Lyulyov, O., Chygryn, O., and Pimonenko, T. (2018). National Brand as a Marketing Determinant of Macroeconomic Stability. Marketing and Management of Innovations, 3, 142-152. http://doi.org/10.21272/mmi.2018.3-12
13. Nwankwo, O. F. (2014). Impact of corruption on economic growth in Nigeria. Mediterranean Journal of Social Sciences, 5(6), 41-46.
14. Patrick, H. P. (2016). Corruption and its Impact on Good Governance in the Caribbean. Contemporary Security and Defense Issues in the Caribbean, 123.
15. Ravi, S. P. (2015). Does corruption in a country affect the foreign direct investment? a study of rising economic super powers China and India. Open Journal of Social Sciences, 3(07), 99.
16. Sekrafi, H., & Sghaier, A. (2018). Examining the relationship between corruption, economic growth, environmental degradation, and energy consumption: a panel analysis in MENA region. Journal of the Knowledge Economy, 9(3), 963-979.
17. Wang, Z., Zhang, B., & Wang, B. (2018). The moderating role of corruption between economic growth and CO2 emissions: Evidence from BRICS economies. Energy, 148, 506-513.
18. World Bank (2019). World Development Indicators 2019, World Bank. Retrieved from : https://data.worldbank.org/indicator.