Розширена анотація українською мовою

Діяльність підприємств супроводжується зростанням негативного впливу на навколишнє природнє середовище, що обумовлює нагальність екологізації їх діяльності та випуску екологічнобезпечної продукції. Ця стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання ефективності впровадження зеленого маркетингу екологічно відповідальними підприємствами для досягнення поставлених цілей. Визначено, що інструменти зеленого маркетингу дозволяють підприємствам впливати на цільову аудиторію формуючи екологічну свідомість споживачів їхньої продукції. Основною метою проведеного дослідження є вивчення потреб споживачів в Нігерії щодо екологічних товарів та послуг, а також їх вплив на забезпечення екологічного способу життя, встановлення факторів, які спонукають споживачів купувати товари з екологічним маркуванням. Основною гіпотезою дослідженні є відсутність статистично значимого впливу екологічного маркування товарів в Нігерії на споживчий попит еко продуктів. Об’єктом дослідження обрано вибірку зі 120 студентів Сільськогосподарського університету імені Майкла Окпари (Нігерія), оскільки саме вони є рушієм майбутньої реалізації екологічного способу життя в Нігерії. Авторами встановлено, що зелений маркетинг є новою господарською практикою в Нігерії, а молоде покоління має уявлення про екологічну марку та маркування, яке в той же час обмежене рівнем поінформованості процесів екологічного маркування та сертифікації. Упроцесі дослідження з’ясовано, що респонденти віддають перевагу добровільному маркуванню, ніж обов’язковому варіанту, оскільки даний тип маркування акцентує увагу споживачів на дотриманні компаніями принципів та цінностей збереження навколишнього природного середовища. У статті представлено результати емпіричного аналізу, які  засвідчили, що сприйняття споживачами сертифікації є статистично не значимим. Ключову увагу в роботі приділено необхідності запровадження освіти споживачів з питань екологічної безпеки та сталого розвитку країни, яке сприятиме підвищенню споживчого попиту на еко-товари та розуміння необхідності майбутніх підприємців впровадження маркетингових зелених стратегій. 

Ключові слова: надійність бренду, еко-брендинг, еко-маркування, еко-сертифікація, навколишнє середовище, молодь.

Класифікація JEL: M30, M38, Q50, Q5.

Цитувати як: Ukeh, O. O., Ozoemelam, O. R., Justina, E. C. & Nduka, O. O. D. (2019). Beyond just branding gimmick: power of youths in eco-certification in Abia State, Nigeria Marketing and Management of Innovations, 4, 69-81. https://doi.org/10.21272/mmi.2019.4-06

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Agbonifoh, B. A., Ogwo, O. E., Nnolim, D. A., & Nkamnebe, A. D. (2007). Marketing in Nigeria: Concepts, principles and decision. 2nd ed. Lagos, Nigeria, Afritowers limited.
2. Ajzen, I. (2011). The theory of planned behavior. Organizational behavior human decision process, 50(2), 179-211.
3. Antonio, S. (2000). Theory and methods in organization studies: paradigms and choice. India: SAGE publications.
4. Chen, Y. (2010). The drivers of green brand equity: Green brand image, green satisfaction and greentrust. Journal of business ethics, 93(2): 307-319.
5. Chen, T. & Chai, L. (2010). Attitude towards the environment and green products: Consumers perspective. Management science. 4, 27-39.
6. Chen, Y. S. & Chang, C. H. (2012). Enhance Green Purchase Intentions: The roles of green perceived value, green perceived risk and green trust. Management decisions, 50(3): 502-520.
7. Creswell, J. W. (2014). Research Design: Quantitative, Qualitative and Mixed Methods Approaches. 4th ed. Thousand Oaks, CA: SAGE.
8. Dahlstrom, F. R. (2010). Green marketing: Theory, practice and strategies. India: Cengage learning India private limited.
9. Dale, G. (2011). Green consumerism: An A-to-Z guide. 6, SAGE.
10. Darnall, N. & Sides, S. (2008). Assessing the performance of voluntary environmental programs: Does certification matter? Policy studies journal, 36(1):95-117
11. D’Souza, C., Taghian, M., & Khosla, R. (2006). Examination of environmental beliefs and it’s impact on the influence on price, quality and demographic characteristics with respect to green purchase Intention. Journal of targeting, measurement and analysis for marketing, 15(2): 69-78.
12. Eastman, J. K., & Liu, J. (2012). The impact of generational cohort on status consumption: An explanatory looks on generational cohort and demographics on status consumption. Journal of consumer marketing, 29(2), 93-102.
13. Friedman, P. (2008). Relative vs absolute rationality. Accessed from www.overcomingbias.com/2008/02/relative-vs-abs. html.
14. Hirsch, P. M. (1975). Organizational effectiveness and the institutional environment. Administrative Science Quarterly, 20(3), 327-344.
15. Jagtap, S. (2007). Managing vulnerability to extreme weather and climate events: Implications for agriculture and food security in Africa. Proceedings of the International Conference on Climate Change and Economic Sustainability held at Nnamdi Azikiwe University, Anambra, Nigeria. 12-14.
16. Jansson, J., Marell, A., & Annika, N. (2010). Green consumer behavior. Determinants of curtailment and eco-innovation adoption. Journal of consumer marketing, 27(4): 358-370.
17. Jauhari, V. (2007). Exploring consumer attitude and behavior towards green practices in the lodging industry in India. International Journal of contemporary hospitality management, 19(5):364-377.
18. Kanen, H. G. and Heinonen, S. C. (2009). Determinants of Pakistani consumers’ green purchase behavior: Some insight from developing country. International Journal of Business and Social Science, 2 (3): 2 – 26.
19. Kim, Y. & Choi, S. (2005). Antecedents of green purchase behavior: An examination on collectivism, experimental concern and PCE. Advances in consumer research, 32, 592-599.
20. Kotler, P. & Armstrong, G. (2010). Principles of marketing. 14th Ed. Boston: Pearson Prentice Hall.
21. Kotler, P. & Keller, K. L. (2008). Marketing management. 4th ed. New Jersey Prentice hall.
22. Laroche, M., Kim, C., & Zhou, L. (1996). Brand familiarity and confidence as determinants of purchase intention. Journal of business research, 115-120.
23. McCluskey, J. J., Grimsrud, K. M., Ouchi, H., & Wahl, T. I. (2005). Bovine Spongiform Encephalopathy in Japan: Consumers food safety perceptions and willingness to pay for tested beef. The Australian journal of agricultural and resource economics, 49: 197-209.
24. McEachern, M. G. (2008). Guest editorial: The consumer and values-based labels. International journal of consumer studies, 32(5):405-406
25. Mohammad, J., Masood, F., & Nima, N. (2016). Green marketing and consumerism. International journal of scientific and technology research, 5(1): 173-178.
26. Nwafor, J. C. (2007). Global climate change: The driver of multiple causes of flood intensity in Sub Saharan Africa. Paper presented at the International Conference on Climate Change and Economic Sustainability held at Nnamdi Azikiwe University, Anambra, Nigeria, 12-14.
27. Oteh, O. U., Ibok, I. N., & Nto, C. P. (2017). Adoption and usage of e-banking channels in Nigeria: Implication for deepening financial inclusion. International business and management journal, 14(3): 1-8.
28. Peattie, K. (2010). Golden goose or wild goose? The hunt for the green consumer. Business strategy and the environment, 10: 187-199.
29. Rahbar, E. & Wahid, N. (2011). The Malaysian consumer and the environment: Purchase behavior. Global business and management research, 2(4), 323-336.
30. Rahman, H. O. & Hag, Y. R. (2016). Investigating the drivers of consumer intention to buy manufacturer brands. Journal of product and brand management. 21(5): 3-34.
31. Robbins, S. P. (2008). Organisational Behavior. 5th ed. Pearson education Australia, French Forest.
32. Simon, H. A. (1947). Administrative behavior: A Study of Decision-Making Processes in Administrative Organizations.1st edn. New York: Macmillan.
33. Sinha, A. Z. (2014). Green eco-seals and advertising persuasion. Journal of advertising. 41(4): 1 27.
34. Solomon, M. R. (2011). Consumer behavior: Buying, having and being. 10th ed. Boston, USA: Pearson educational Inc.
35. Tan, B. & Yeah, P. (2012). What drives green restaurant purchase intentions. International journal of business and management, 7(2), 215-223.
36. Tim, H. (2009). The logic of life. United Kingdom: Little Brown Publishing Limited.