Розширена анотація українською мовою

Ця стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питань удосконалення інструментарію державного управління в контексті застосування інноваційних механізмів протидії тіньовим фінансовим операціям. Основною метою проведеного дослідження є формалізація інноваційних стратегій протидії тіньовому виведенню капіталу за участю фінансових посередників. Систематизація літературних джерел та підходів до проблеми детінізації економіки засвідчила, що характерною особливістю функціонування тіньового ринку є активна участь фінансових посередників у тіньових операціях. Інформаційною базою дослідження є дані Світового банку та Організації економічного співробітництва та розвитку, Групи з розробки фінансових заходів для боротьби з відмиванням грошей, Міжнародного транспарентного а Всесвітнього економічного форумів. Періодом дослідження є 2003-2021 рр. Об’єктом дослідження є обрані країни ЄС, Україна, Молдова та Чорногорія, як країни-кандидати на членство в ЄС. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи бібліометричного аналізу для узагальнення наявного наукового доробку з даної проблематики, аналізу зміни кількості пошукових запитів з проблем тінізації економіки, кластеризації регіонів за кількістю пошукових запитів з питань тіньової економіки. Методи інтелектуального аналізу даних (метод одновимірного розгалуження CART та методи агломерації) застосовано для кластеризації країн залежно від характеру політики детінізації економіки. За результатами бібліометричного аналізу узагальнено теорії, що описують тіньову економіку, зокрема: теорія інновацій, теорія централізації, інституційна теорія. У статті представлені результати кластерного аналізу, який засвідчив доцільність виділення трьох кластерів країн: кластер 1 – Кіпр, Чехія, Данія, Фінляндія, Греція, Ірландія, Італія, Люксембург, Португалія; кластер 2 – Болгарія, Хорватія, Естонія, Франція, Мальта, Нідерланди, Іспанія, Швеція, Бельгія, Греція, Австрія, Угорщина, Словаччина, Словенія; кластер 3 – Литва, Латвія, Румунія, Польща, Молдова, Чорногорія, Україна. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що всю сукупність інноваційних сценаріїв реалізації політики детінізації економіки можна розділити на три типи (еволюційний сценарій, сценарій послідовної трансформації, форсований сценарій), залежно від швидкості зміни показників розвитку тіньового сектору економіки та їх чутливості до заходів, що реалізуються.

Ключові слова: тіньова економіка, фінансові посередники, інноваційні стратегії, інновації в державному управлінні, моделювання, інноваційний розвиток.

Класифікація JEL: H20, H71, F49, K34.

Цитувати як: Kuznyetsova, A., Tiutiunyk, I., Panimash, Y., Zsolt, Z., & Zsolt, P (2022). Management of Innovations in Public Administration: Strategies to Prevent the Participation of Financial Intermediaries in Shadow Operations Marketing and Management of Innovations, 3, 125-138. https://doi.org/10.21272/mmi.2022.3-11

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Affandi, H. & Malik, Q. (2020). Shadow economy, outreach of financial institutions and financial inclusion: a study of Balkan countries. International Transaction Journal of Engineering, Management, Applied Sciences and Technologies, 11(1). [Google Scholar] [CrossRef]
2. Aramonte, S., Schrimpf, A., & Shin H. S. (2021). Non-bank financial intermediaries and financial stability. BIS Working Papers 972, Bank for International Settlements.
3. Basel Institute on Governance (2022). Basel AML Index. Retrieved from [Link]
4. Borlea, S. N., Achim, M. V., & Miron, M. G. (2017). Corruption, shadow economy and economic growth: An empirical survey across the European Union countries. Studia Universitatis “Vasile Goldis” Arad. Economics Seriesю, 27(2), 19–32. [Google Scholar] [CrossRef]
5. Bourhaba, O., & Hamimida, M. (2016). An estimation of the informal economy in Morocco. International Journal of Economics and Finance, 8(9),140–147. [Google Scholar] [CrossRef]
6. Boyko, A. O. (2011). Insurance company portfolio optimization based on reinsurance operations usage. Actual Problems of Economics, 115(1), 160-169. Retrieved from [Link]
7. Boyko, A., Bozhenko, V., Lyeonov, S., & Levchenko, V. (2020). Measuring an amount of money laundering: a case from Ukraine. Proceedings of the 35th International Business Information Management Association (IBIMA), ISBN: 978-0-9998551-4-0, 1-12 April 2020, Seville, Spain, p. 8200-8214. Retrieved from [Link]
8. Bozhenko, В., & Kuzmenko, О. (2021). Linkages between shadow economy and corruption: a bibliometric analysis. Financial and Credit Activity: Problems of Theory and Practice, 4(39), 176–185. [Google Scholar] [CrossRef]
9. De Beer, J., Wunsch-Vincent, S. (2016). Appropriation and intellectual property in informal economy. In E. Kraemer-Mbula & S. Wunsch-Vincent (Eds.), The Informal Economy in Developing Nations: Hidden Engine of Innovation? Cambridge University Press, 232–295. [Google Scholar] [CrossRef]
10. Doyle, N., Hermans, L., Molitor, P., & Weistroffer, C. (2016). Shadow Banking in the Euro Area: Risks and Vulnerabilities in the Investment Fund Sector. ECB Occasional Paper Series, 174. [Google Scholar] [CrossRef]
11. Farhi, E. & Tirole, J. (2017). Shadow Banking and the Four Pillars of Traditional Financial Intermediation. NBER Working Paper, 23930. [Google Scholar]
12. Farooq, O., Aktaruzzaman, K., Satt, H., Bendriouch, F. Z. (2022). Innovations as a Response to Shadow Economy: Evidence from Privately Held Firms. Journal of Industry, Competition and Trade. [Google Scholar] [CrossRef]
13. FATF. (2013). Methodology for assessing technical compliance with the FATF recommendations and the effectiveness of AML/CFT systems. Retrieved from [Link]
14. FATF. (2022). Financial Action Task Force Retrieved from [Link]
15. Gaspareniene, L., Remeikiene, R., & Schneider, F. G. (2017). Concept, motives and channels of digital shadow economy: consumers’ attitude. Journal of Business Economics and Management, 18(2), 273-287. [Google Scholar] [CrossRef]
16. Hepfer, B., Wilde, J., & Wilson, R. (2016). Taking Shadow Insurance Out of the Shadows: Regulatory Arbitrage, Taxes, and Capital. Social Science Research Network. Retrieved from [Link]
17. Hughes, J. P., & Mester, L. J. (2018). The Performance of Financial Institutions: Modeling, Evidence, and Some Policy Implications. Oxford Handbook of Banking (3rd ed.). Forthcoming. [Google Scholar]
18. Johannesen, N., & Pirttilä, J. (2016). Capital flight and development: An overview of concepts, methods, and data sources. WIDER Working Paper. [Google Scholar] [CrossRef]
19. Otusanya, O. J., Ajibolade, S. O., & Omolehinwa, E. O. (2012). The role of financial intermediaries in elite money laundering practices. Journal of Money Laundering Control, 15(1), 58. [Google Scholar] [CrossRef]
20. Kar, D., & Cartwright-Smith, D. (2009). Illicit Financial Flows from Developing Countries: 2002-2006. SSRN Electronic Journal, 122. [Google Scholar] [CrossRef]
21. Kremen, V. M., Brychko М. М., & Kremen О. І. (2018). Scientific approach to assessing the independence of financial supervision. Financial and Credit Activity: Problems of Theory and Practice, 1(24), 383–391. [Google Scholar] [CrossRef]
22. Kuzior, A., & Zozulak, J. (2019). Adaptation of the idea of phronesis in contemporary approach to innovation. Management Systems in Production Engineering, 27(2), 84-87. [Google Scholar] [CrossRef]
23. Kuzior, A., Mańka-Szulik, M., & Krawczyk, D. (2021). Changes in the management of electronic public services in the metropolis during the covid-19 pandemic. [Zmiany w zarządzaniu elektronicznymi usługami publicznymi w metropolii podczas pandemii covid-19] Polish Journal of Management Studies, 24(2), 261-275. [Google Scholar]
24. Kuzmenko, O., Dotsenko, T., & Koibichuk, V. (2021). Development of databases structure of internal economic agents financial monitoring. Financial and Credit Activity: Problems of Theory and Practice, 3(38), 204–213. [CrossRef] [CrossRef]
25. Lord, N. J., Campbell, L. J., & van Wingerde, K. (2019). Other people’s dirty money: professional intermediaries, market dynamics and the finances of white-collar, corporate and organised crimes. The British Journal of Criminology, 59(5), 1217-1236. [Google Scholar] [CrossRef]
26. Lyeonov, S., Kuzmenko, O., Bozhenko, V., Mursalov, M. M., Zeynalov, Z. G., & Huseynova, A. (2021). Forecasting the risk of money laundering through financial intermediaries. Financial and Credit Activity: Problems of Theory and Practice, 4(35), 191–201. [Google Scholar] [CrossRef]
27. McСann, B. T., Bahl, M. (2017). The influence of competition from informal firms on new product development. Strategic Management Journal, 38, 1518-1535. [Google Scholar] [CrossRef]
28. Mirjalili, S. H., Esfandiary, M., Zarei, M. (2021). The Impact of Shadow Banking on the Financial Stability: Evidence from G20 Countries. Journal of Money and Economy, 16(2)2, 237-252. [Google Scholar] [CrossRef]
29. Onyshchenko, S., Brychko М., Litovtseva, V., & Yevsieieva, A. (2022). Trust in the financial sector: a new approach to conceptualizing and measuring. Financial and Credit Activity: Problems of Theory and Practice, 1(42), 206–217. [Google Scholar] [CrossRef]
30. Ozgur, G. (2021). Shadow banking and financial intermediation. Metroeconomica, 72(4), 731-757. [Google Scholar] [CrossRef]
31. Perez, J. A. H, Yang, X., Bai, O., Flores, A., Heredia, W. H. (2019). How does competition by informal firms affect the innovation in formal Firms? International Studies of Management & Organization, 49(2), 173–190. [Google Scholar] [CrossRef]
32. Plastun, A., Yelnikova, Y., Shelyuk, A., Vorontsova, A., & Artemenko, A. (2020). The role of public investment policy and responsible investment in sustainable development financing. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal, 6(2), 108-125. [Google Scholar] [CrossRef]
33. Safuan, S., Habibullah, M. S., Sugandi, E. A. (2021). Mitigating the shadow economy through financial sector development in Indonesia: some empirical results. Heliyon, 18, 7(12). [Google Scholar] [CrossRef]
34. Surovicova, A., Bozhenko, V., Boyko, A., & Petrenko, K. (2022). Assessment of transmission effects between “corruption-digitization-economic growth”. Financial and Credit Activity: Problems of Theory and Practice, 3(44), 132–140. [Google Scholar] [CrossRef]
35. Vasilyeva, T., Bagmet, K., Bilan, S., & Seliga R. (2020). Institutional development gap in the social sector: cross-country analysis. Economics and Sociology, 13(1), 271-294. [Google Scholar]
36. World Data Bank (2022). Retrieved from [Link]
37. Yang, C.C., & Chang, Y. K. (2020). Asymmetric Impact of Financial Intermediary Development in Low- and High-Income Countries. Sustainability, 12(15), 5960. [Google Scholar] [CrossRef]
38. Yarovenko, H., Bilan, Y., Lyeonov, S., & Mentel, G. (2021). Methodology for assessing the risk associated with information and knowledge loss management. Journal of Business Economics and Management, 22(2), 369-387. [Google Scholar] [CrossRef]
39. Zdanowicz, J. S. (2009). Trade-Based Money Laundering and Terrorist Financing. Review of Law & Economics, 5(2), 855-878. [Google Scholar] [CrossRef]