Зміст |
Автори:
Ельчин Ейвазов, ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5013-3819 Ph.D., доцент, Азербайджанський державний економічний університет (UNEC), Азербайджанська Республіка Нарміна Балабейова, ORCID: https://orcid.org/0000-0001-9545-2867 Ph.D., доцент, Азербайджанський державний економічний університет (UNEC), Азербайджанська Республіка Айтадж Гаджієва, ORCID: https://orcid.org/0000-0002-8918-5966 Ph.D., Азербайджанський державний економічний університет (UNEC), Азербайджанська Республіка Муслума Асланова, ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5078-2571 Ph.D., доцент, Азербайджанський державний економічний університет (UNEC), Азербайджанська Республіка Халіда Мурадова, ORCID: https://orcid.org/0000-0002-8515-4441 Ph.D., Азербайджанський державний економічний університет (UNEC), Азербайджанська Республіка
Сторінки: 149-158
Мова: Англійська
DOI: https://doi.org/10.21272/mmi.2022.3-13
Отримано: 02.06.2022
Прийнято: 02.09.2022
Опубліковано: 30.09.2022
Завантажити: |
Перегляди: |
Завантаження: |
|
|
|
Розширена анотація українською мовою
Ця стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання визначення інноваційних детермінант забезпечення економічної безпеки держави. У роботі узагальнено наукові підходи до визначення сутності та складових економічної безпеки держави. Більшість дослідників виділяє у складі економічної безпеки держави ресурсну, фінансову, макроекономічну, соціально-демографічну, продовольчу, інвестиційно-інноваційну, бюджетну, зовнішньо-економічну безпеку. На основі узагальнення існуючих напрацювань сформовано набір найбільш релевантних індикаторів кількісного оцінювання економічної безпеки держави, що враховують бюджетні, боргові, інвестиційні та інші її виміри. Усі часткові індикатори формування інтегрального показника економічної безпеки держави нормалізовано з використанням мінімаксного методу. Інтегрування часткових індикаторів здійснено на основі адитивної згортки. З метою визначення інноваційних драйверів та інгібіторів забезпечення економічної безпеки держави сформовано набір індикаторів, що характеризують інноваційний потенціал держави. Визначення впливу інноваційних параметрів на економічну безпеку держави здійснено з використання інструментарію PMG у програмному продукті Stata 12/SE. Це дозволить формалізувати інноваційні детермінанти, що впливають на економічну безпеку держави як у коротко- (до 1 року), так і довгостроковій перспективі (понад 1 рік). Для тих змінних, щодо яких встановлено існування довгострокового зв’язку, проведено поглиблене дослідження з використанням дистрибутивно-лагового моделювання. Це дозволило виявити конкретні часові лаги запізнення відгуку інтегрального показника економічної безпеки держави на дія інноваційних детермінант. Дослідження проведено для 11 країн, серед яких Азербайджан, Білорусь, Естонія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Латвія, Литва, Польща, Румунія та Україна. Часовий горизонт дослідження охоплює період 2005-2020 рр. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними науковцям, органам державної влади та місцевого самоврядування.
Ключові слова: економічна безпека країни, інноваційні детермінанти, стале державне управління, панельні дані, дистрибутивно-лагове моделювання.
Класифікація JEL: C33, E61, F52, O11, O30.
Цитувати як: Eyvazov, E., Balabeyova, N., Aslanova, M., Hajiyeva, A., & Muradova, K (2022). The Role of Innovative Determinants in Ensuring the Economic Security of the State Marketing and Management of Innovations, 3, 149-158. https://doi.org/10.21272/mmi.2022.3-13
Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License
Список використаних джерел
- Bilan Y., Samusevych Y., Cichocka I., Vysochyna A., & Woźniak A. (2020). Do Eco-Innovations Boost Entrepreneurship Development? Proceedings of the 35th International Business Information Management Association Conference, 8443-8455. Retrieved from [Link]
- Bilan, Y., Dsuzmenko, D., & Boiko, A. (2019). Research on the impact of industry 4.0 on entrepreneurship in various countries worldwide. In Proceedings of the 33rd International Business Information Management Association Conference, IBIMA 2019: Education Excellence and Innovation Management through Vision 2020 (pp. 2373-2384). [Google Scholar]
- Bossert, W., & D’Ambrosio, C. (2013). MEASURING ECONOMIC INSECURITY. International Economic Review, 54 (3), 1017–1030. [Google Scholar] [CrossRef]
- Grencikova, A., Bilan, Y., Samusevych, Y., & Vysochyna, A. (2019). Research on the Impact of Industry 4.0 on Entrepreneurship in Various Countries Worldwide. In Proceedings of the 33rd International Business Information Management Association Conference, IBIMA 2019: Education Excellence and Innovation Management through Vision, Granada, Spain, April 10–11, 2019; 2536-2547.
- Hacker, J. S., Huber, G. A., Nichols, A., Rehm, P., Schlesinger, M., Valletta, R., & Craig, S. (2014). The economic security index: A new measure for research and policy analysis. Review of Income and Wealth, 60, S5-S32. [Google Scholar] [CrossRef]
- Kubaienko, A. V. (2018). Activation of the Economic Security of Ukraine in Terms of the European Integration. Montenegrin Journal of Economic, 14(2), 91-114. [Google Scholar] [CrossRef]
- Kuzmenko, O. V, & Koibichuk, V. V (2018). Econometric modeling of the influence of relevant indicators of gender policy on the efficiency of a banking system. Cybernetics and Systems Analysi , 54 (5), 687—695. [Google Scholar] [CrossRef]
- Kuzmenko, O. V., & Bozhenko, V. V. (2021). Linkages Between Shadow Economy and Corruption: A Bibliometric Analysis. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice, 4(39), 176-185. [Google Scholar] [CrossRef]
- Kuzmenko, O. V., Kubalek, J., Bozhenko, V. V., Kushnerov, O. S., & Vida, I. (2021). An approach to managing innovation to protect financial sector against cybercrime. Polish Journal of Management Studies, 24(2), 276–291. [Google Scholar] [CrossRef]
- Leonov, S. L., Vasylieva, T. A., Mynenko, S. V., & Dotsenko, T. (2021). Banking in digital age: efficiency of anti-money laundering system. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice, 2 (3 7 ), 4–13. [Google Scholar] [CrossRef]
- Mahyideen, J. M., Ismail, N. W., & Hook, L. S. (2012). A pooled mean group estimation on ICT infrastructure and economic growth in ASEAN-5 countries. International Journal of Economics and Management, 6(2), 360-378. [Google Scholar]
- Mostenska, T. L., Mostenska, T. G., Yurii, E., Lakner, Z., & Vasa, L. (2022). Economic affordability of food as a component of the economic security of Ukraine. Plos one, 17(3), e0263358. [Google Scholar] [CrossRef]
- Pesaran, M. H., Shin, Y., & Smith, R. P. (1999). Pooled mean group estimation of dynamic heterogeneous panels. Journal of the American statistical Association, 94(446), 621-634. [Google Scholar] [CrossRef]
- Prieto, J. (2022). A multidimensional approach to measuring economic insecurity: the case of Chile. Social Indicators Research, 1-33. [Google Scholar] [CrossRef]
- Streimikiene, D., Samusevych, Y., Bilan, Y., Vysochyna, A., & Sergi, B. S. (2022). Multiplexing efficiency of environmental taxes in ensuring environmental, energy, and economic security. Environmental Science and Pollution Research, 29(5), 7917-7935. [Google Scholar] [CrossRef]
- Surovicova, A., Bozhenko, V., Boyko, A., & Petrenko, K. (2022). Assessment of transmission effects between «corruption-digitization-economic growth». Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice, 3 (44), 132–140. [Google Scholar] [CrossRef]
- World Bank DataBank (2022) Retrieved from [Link]
|