Розширена анотація українською мовою

Це дослідження узагальнює аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії з питань управління добробутом країни. Авторами зазначено, що післявоєнні роки соціальна політика виступила тригером збільшення добробуту країн, яка була спрямована, у першу чергу, на задоволення інтересів і потреб населення. Однак, економічна криза у 1970-х роках призвела до значного зниження добробуту держав, що спровокувало критику ефективності соціальної політики, як важливого елементу економічної стратегії державотворення. У рамках даного дослідження проаналізовано яким чином зміни на ринку праці, викликані перетоками робочої сили із середовища виробництва в середовище послуг, вплинули на рівень добробуту країн. Об’єктом дослідження обрано країни-члени Організації економічного співробітництва та розвитку. Предметом дослідження є методологічні засади та науково-методичний інструментарій забезпечення добробуту країн з урахуванням впливу трудової міграції, збільшення зайнятості у сфері послуг на противагу її зменшенню у виробничому секторі, спричинене четвертою, а на думку деяких експертів, п’ятою промисловою революціями. Основною метою дослідження є визначення внутрішніх соціальних факторів, що мають найбільший вплив на рівень добробут країн. Визначено, що криза сім’ї та старіння населення не мають прямого впливу не рівень добробуту країн, але в сукупності з іншими соціальними факторами створюють додаткове негативне навантаження на неї. Емпіричні результати дослідження засвідчили, що відтік робочої сили з виробничого сектора в сферу послуг з 2000 по 2020 рік сприяло зниженню загальної продуктивність праці в досліджуваних країнах. Це призвело до зменшення обсягів бюджетного фінансування (за рахунок податкової системи) необхідних для забезпечення добробуту держав. Результати дослідження мають практичне значення та можуть бути корисними як в освітньому процесі, так і в громадській та науковій сферах.

Ключові слова: економічна міграція, криза сім’ї, старіння населення, соціальна держава.

Класифікація JEL: F63, I38, Z13.

Цитувати як: Ehn, J., Horvathova, A., & Holomek, J (2022). Managing during the crisis: Factors coming from inside the society Marketing and Management of Innovations, 3, 172-181. https://doi.org/10.21272/mmi.2022.3-15

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Bell, D. (1973). The coming of post-industrial society, A Venture in Social Forecasting. New York: Basic Books, 1973. 48- 152 p.
2. Chen, H. J., & Fang, I. H. (2013). Migration, social security, and economic growth. Economic Modelling, 32, 386-399. [Google Scholar] [CrossRef]
3. Esping-Andersen, G. (1999). Social foundations of postindustrial economies. OUP Oxford.
4. Eurostat. (2021). Retrieved from [Link]
5. Eurostat. (2022). Retrieved from [Link]
6. Genschel, P. (2004). Globalization and the welfare state: a retrospective. Journal of European Public Policy, 11(4), 613-636. [Google Scholar] [CrossRef]
7. Gizelis, T. I. (2005). Globalization, integration, and the European welfare state. International Interactions, 31(2), 139-162. [Google Scholar] [CrossRef]
8. Graham, E. (2021). Theory and explanation in demography: The case of low fertility in Europe. Population Studies, 75(1), 133-155. [Google Scholar] [CrossRef]
9. Greve, B. (2022). Constantly changing Nordic welfare states: A Bermuda triangle?. Social Policy & Administration, 56(4), 543-548. [Google Scholar] [CrossRef]
10. Hajighasemi, A., & Oghazi, P. (2022). Outcomes of Swedish migration and economics of the welfare system. Economic Research-Ekonomska Istrazivanja, 35(1), 986-1010. [Google Scholar] [CrossRef]
11. Keller, J. (2005). Soumrak socialního statu. SocioLogicke nakl.. [Google Scholar]
12. Keller, J. (2009). Úvod do sociológie. Praha: Sociologické nakladatelství (Slon), 2009. 54p.
13. Keller, J. (2017). Evropské rozpory va světe migrace. Praha: Sociologické nakladatelství (Slon), 2017. 43p. [Googl Scholar]
14. Krajňakova, E. (2019). Migracia obcanov slovenska za pracou do zahranicia v kontexte europskych migracych tokov pracovnej sily. Social & Economic Revue, 17(4). [Google Scholar]
15. Maresova, P., Mohelska, H., & Kuca, K. (2015). Economics aspects of ageing population. Procedia economics and finance, 23, 534-538. [Google Scholar] [CrossRef]
16. Masarova, T., Sika, P., & Spankova, J. (2015), Socialna politika 1. 1. vydanie. Trencín: FSEV TnUAD, s.30, ISBN 978-80-8075-719-9.
17. Neto, M. J., Sequeira, J., Massano‐Cardoso, I., & Chambel, M. J. (2021). Flexibility, cohesion and family satisfaction: The impact of conflict between work and family. Journal of Family Therapy, 43(4), 773-792. [Google Scholar] [CrossRef]
18. OECD. (2021). Retrieved from [Link]
19. Olier, E. (2014). Welfare economics, welfare state and the real economy. Aestimatio, (8), 160. [Google Scholar]
20. Razin, A. (2013). Migration into the welfare state: Tax and migration competition. International tax and public finance, 20(4), 548-563. [Google Scholar] [CrossRef]
21. Rubery, J., Grimshaw, D., Keizer, A., & Johnson, M. (2018). Challenges and contradictions in the ‘normalising’of precarious work. Work, Employment and Society, 32(3), 509-527. [Google Scholar] [CrossRef]
22. Saar, M., Sojka, B., & Runfors, A. (2022). Welfare Deservingness for Migrants: Does the Welfare State Model Matter?. Social Inclusion, 10(1), 239-249. [Google Scholar] [CrossRef]
23. Síbl, D., & Sakova B. (2002). Svetova ekonomika. Bratislava: (Sprint). 181 p.
24. Skeldon, R. (2013). Global migration: Demographic aspects and its relevance for development. New York: United Nations. [Google Scholar]
25. Social Insurance. (2022). Retrieved from [Link]
26. SODB. (2021). Retrieved from [Link]
27. Stanek, P., Ivanova P., Pauhofova, I., Vaskova V., & Vilhelm, D. (2018). Hľadanie novej reality. Wolters KluwerSR s.r.o. ISBN 978-80-8168-943-7
28. Statistical Office SR. (2020). Retrieved from [Link]
29. Retrieved from [Link]
30. Touraine, A. (1973). Production de la societe, edition du seuil. [Google Scholar]