Трансформація маркетингової парадигми фестивалю Burning Man

Гордон Рауссер ^1,, Вадим Стрельковський ^1,2,*

Університет Каліфорнії, США
Чеський університет природничих наук у Празі, Чеська Республіка

* Corresponding author

DOI: https://doi.org/10.21272/mmi.2023.4-13

Pages: 176-187

Received: 20 June 2023

Revised: 23 November 2023

Accepted: 13 December 2023

Abstract

Ця стаття присвячена дослідженню еволюції маркетингової парадигми фестивалю Burning Man – від невеличкого обряду з вогнищем на пляжі Сан-Франциско у 1986 році до всесвітньовідомого мистецького фестивалю, який щорічно збирає понад 60 000 учасників (бернерів) в пустелі Блек-Рок (Невада, США) та приносить понад 8 мільйонів доларів виручки від продажу квитків та благодійних внесків (з моменту започаткування фестивалю встановлено обмеження на максимальну кількість учасників у зв’язку з необхідністю збереження навколишнього середовища та території, що знаходиться в межах Національної заповідної зони). Ставши джерелом натхнення для серії аналогічних фестивалів та менших заходів у різних куточках світу, від Литви до Іспанії (а навіть Ізраїлю), цей захід сприяв створенню та підтримці глобальної всесвітньої спільноти “Burning Man”. Базу даних для дослідження було сформовано на основі понад 500 опитувань учасників фестивалю Burning Man з 2012 по 2018 роки. Метою статті є дослідження трансформації події Burning Man у високопрофільну мистецьку атракцію, яка має значні капіталовкладення, а її учасники є представниками населення з високим рівнем доходів. На відміну від загально прийнятого уявлення, фестиваль Burning Man набув статусу не просто ‘хіпівсье’ зібрання типу Вудсток, а елітного центру соціальної мережевої взаємодії, головним принципом якого є єднання розкоші та «радикального самовираження» учасників. У статті авторами систематизовано основні фактори, що негативно впливає на подальший розвиток фестивалю Burning Man. По-перше, емпіричні результати дослідження дозволили сформувати висновок, що у середньому витрати учасників фестивалю Burning Man коливаються від 5 000 до 6 000 доларів США, що тим самим обмежує доступність до нього для осіб з низьким та середнім рівнями доходів. Крім того, авторами наголошено, що не дивлячись на те, що фестиваль Burning Man приваблює учасників своєю унікальністю, важкі умови пустелі виявилися обмежуючим фактором для повторних відвідувань, особливо серед учасників з високими рівнями доходів. Відповідно до отриманих результатів дослідження, автори наголошують на тому, що ця стаття вносить вклад у розуміння еволюції маркетингових підходів під час промоції та проведення мистецького фестивалю Burning Man, а також трансформацій у демографічному профілі його учасників та їх соціально-економічному портреті, розкриваючи особливості його ексклюзивності, а також економічних ефектів його етносу «радикального вираження». Отримані висновки мають практичне застосування для організаторів подій та маркетологів, сприяючи розробці стратегій, що враховують ексклюзивність та економічні виклики мистецького фестивалю.

Keywords: економічний аналіз; маркетинг фестивалю; соціальна стратифікація; елітні мережеві зв’язки; Burning Man.

How to Cite: Rausser, G. & Strielkowski, W. (2023). An Economic Analysis of the Burning Man Festival’s Marketing Evolution. Marketing and Management of Innovations, 14(4), 176–187. https://doi.org/10.21272/mmi.2023.4-13

Abstract Views

PDF Downloads

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

References

Brill, M. (2023). The first Year in the Desert. [Link]

Brooks, C., & Soulard, J. (2022). Contested authentication: The impact of event cancellation on transformative experiences, existential authenticity at Burning Man. Annals of Tourism Research, 95, 103412. [Google Scholar] [CrossRef]

Burning Man Project (2023a). On the Playa. [Link]

Burning Man Project (2023b). Playa living. [Link]

Chen, K. K. (2009). Enabling creative chaos: The organization behind the Burning Man event. Chicago: University of Chicago Press. [Google Scholar]

Choi, H., & Burnes, B. (2022). Market legitimation in countercultural market change. Marketing Theory, 22(1), 41-65. [Google Scholar] [CrossRef]

Doherty, B. (2006). This Is Burning Man. Dallas: Benbella Books.

Frey, B. S. (1994). The economics of music festivals. Journal of Cultural Economics, 18(1), 29-39. [Google Scholar] [CrossRef]

Gilmore, L., & Van Proyen, M. (eds.). (2005). AfterBurn: Reflections on Burning Man. Albuquerque: University of New Mexico Press. [Google Scholar]

John, G. S. (2017). Blazing grace: The gifted culture of burning man. NANO: New American Notes Online, 11, 1a-1a. [Google Scholar]

Karlin, S. (2016). Burning man’s tech mastermind. IEEE Spectrum, 53(1), 22-22. [Google Scholar] [CrossRef]

Kay, G., Rains, T. & Hart, J. (2023). Charter planes are descending on the Nevada desert — and the pop-up Black Rock City airport — as tech bros and billionaires gather for Burning Man. [Link]

Kozinets, R. V. (2002). Can consumers escape the market? Emancipatory illuminations from Burning Man. Journal of Consumer Research, 29(1), 20-38. [Google Scholar] [CrossRef]

Kozinets, R. V., & Sherry Jr, J. F. (2004). Dancing on common ground: exploring the sacred at Burning Man. Rave Culture and Religion, 287-303. [Google Scholar]

May, M. (2005). Theme Camps. [Link]

McDowell, S., & Crooke, E. (2019). Creating liminal spaces of collective possibility in divided societies: Building and burning the Temple. Cultural Geographies, 26(3), 323-339. [Google Scholar] [CrossRef]

Neuhofer, B., Egger, R., Yu, J., & Celuch, K. (2021). Designing experiences in the age of human transformation: An analysis of Burning Man. Annals of Tourism Research, 91, 103310. [Google Scholar] [CrossRef]

Rausser, G., Strielkowski, W., & Korneeva, E. (2021). Sustainable tourism in the digital age: Institutional and economic implications. Terra Economicus, 19(4), 141-159. [Google Scholar] [CrossRef]

Robinson, R. (2015). ‘No Spectators’ at Burning Man. In: Music Festivals and the Politics of Participation, London: Routledge. [Link]

Rowen, I. (2020). The transformational festival as a subversive toolbox for a transformed tourism: lessons from Burning Man for a COVID-19 world. Tourism Geographies, 22(3), 695-702. [Google Scholar] [CrossRef]

Shister, N. (2019). Radical ritual: How Burning Man changed the world. Berkeley: Catapult Press. [Google Scholar]

Sprott, R. A., & Williams, D. J. (2019). Is BDSM a sexual orientation or serious leisure? Current Sexual Health Reports, 11, 75-79. [Google Scholar] [CrossRef]

St John, G. (2020). At home in the big empty: Burning man and the Playa sublime. Journal for the Study of Religion, Nature and Culture, 13(3), 286-313. [Google Scholar] [CrossRef]

Strielkowski, W. (2017). Social and economic implications for the smart grids of the future. Economics and Sociology, 10(1), 310-318. [Google Scholar] [CrossRef]

Strielkowski, W. (2018). Lucrative Circus in the Desert: Economics of Burning Man. Preprints, 2018080399. [Google Scholar][CrossRef]

Tonga Uriarte, Y., Antognozzi, T., & Catoni, M. L. (2019). Investigating tourism impacts of festivals: an exploratory case study of a big-scale Comic-Con. Event Management, 23(6), 817-833. [Google Scholar] [CrossRef]

Turner, F. (2009). Burning Man at Google: a cultural infrastructure for new media production. New Media & Society, 11(1-2), 73-94. [Google Scholar] [CrossRef]

Vujičić, M. D., Šaćirović, D., Stankov, U., Ali, F., Kovačić, S., Besermenji, S., & Bratić, M. (2023). Emerging cities and travel motivation: A latent profile analysis approach. Journal of Vacation Marketing, 13567667231188872. [Google Scholar] [CrossRef]

White, C. L. (2013). The Burning Man festival and the archaeology of ephemeral and temporary gatherings. Oxford: Oxford University Press. [Google Scholar] [CrossRef]

View articles in other formats