Загальні питання

Журнал дотримується принципів  доброчесної поведінки під час оцінювання поданих статей і забезпечує організацію ефективного процесу рецензування залучаючи кваліфікованих рецензентів.  Журнал постійно розширює пул рецензентів, заохочуючи членів редколегії та наявних рецензентів рекомендувати експертів наукові інтереси яких відповідають цілі та тематиці журналу. Основна мета рецензування полягає в тому, щоб надати Головному редактору відповідну інформацію, яка дозволить йому прийняти справедливе, обґрунтоване рішення щодо статті. Крім того, звіти рецензентів спрямовані на допомогу авторам у вдосконаленні їхніх статей відповідно до критеріїв публікаційної політики Журналу. У випадках, коли прийнято рішення щодо відхилення статті, в супровідному листі вказано основні слабкі місця поданого на розгляд дослідження. Ця конструктивна зворотна комунікація призначена для допомоги авторам у підготовці їхньої статті для подальшої подачі до інших наукових видань.

Перед процесом рецензування

Застосовуючи метод подвійного сліпого рецензування, Журнал надає великий акцент збереженню анонімності як авторів, так і рецензентів. Це зобов’язання відповідає принципам, визначеним у COPE Ethical Guidelines for Peer Reviewers, а також Journal Article Reporting Standards for Race, Ethnicity, and Culture (JARS–REC), які слугують комплексним фреймворком, що визначає основні принципи та стандарти, які вимагається дотримуватися всім рецензентам під час процесу рецензування.

Рецензенти, які беруть участь в оцінюванні статей повинні дотримуватися наступних рекомендацій:

1. Експертиза з тематики статті: Рецензенти повинні погоджуватися на оцінювання статей лише у тих галузях, де вони мають відповідну кваліфікацію. Це гарантує проведення об’єктивної та своєчасноїрецензії.
2. Конфіденційність: Збереження конфіденційності процесу рецензування є найважливішим. Рецензентам слід утримуватися від розголошення будь-яких деталей, крім тих, які потребує політика журналу, зберігаючи цілісність системи подвійного сліпого рецензування.
3. Етичні норми за умови використання інформації: Рецензентам слід утримуватися від використання будь-якої інформації, одержаної під час рецензування, для особистої користі чи на користь, чи шкоду іншим. Одержана інформація повинна використовуватися виключно для наукової експертизи.
4. Розкриття конфлікту інтересів: Про будь-які потенційні конфліктні інтереси повинно бути негайно повідомлено. Рецензентам рекомендується звертатися до Редакційного офісу, якщо виникають сумніви щодо виникнення конфлікту інтересу, забезпечуючи прозорість і цілісність процесу рецензування.
5. Об’єктивність і конструктивність: Рецензії повинні мати об’єктивний та конструктивний характер. Варто уникати ворожого, запального мовлення та принижувальних особистих коментарів для підтримкиконструктивного та обʼєктивного процесу рецензування.
6. Безпристрасність: Рецензії повинні залишатися безпристрасними, вільними від впливу будь-яких факторів. Оцінка повинна ґрунтуватися виключно на якості наукової роботи.
7. Взаємне зобов’язання: Враховуючи взаємність рецензування, рецензенти повинні зобов’язатися проводити справедливі та своєчасні оцінки. Це забезпечує спільну та ефективну систему рецензування на користь академічної спільноти.
8. Актуальність інформації: Рецензентам слід надавати точну та професійну інформацію щодо якості статті.
9. Усвідомлення про наслідки оприлюднення інформації: Рецензенти повинні усвідомлювати, що оприлюднення інформації про себе або авторів під час рецензування є серйозним порушенням норм публікаційної етики.

Процес рецензування

Основною метою рецензування є надання редакторам експертної думки щодо обґрунтованості та якості статті. Крім того, рецензія має надавати авторам чіткий зворотний зв’язок з метою поліпшення якості статті. Під час оцінювання статті рецензент повинен оцінити такі аспекти:

Якість та оригінальність змісту:

• Новизна та цікавість: Чи є стаття достатньо новою та цікавою для публікації?
• Внесок в існуючи знання: Чи додає вона цінні ідеї до існуючних знань?
• Дотримання стандартів: Чи відповідає стаття стандартам журналу?
• Значущість дослідженого питання: Чи є досліджене питання важливим у даній галузі?
• Визначення оригінальності: Оцініть оригінальність, враховуючи її місце в розподілі та використовуючи інструменти, такі як Scopus/Web of Science.
• Попередня обробка: Якщо дослідження вже розглядалося раніше, надайте інформацію редактору.

Структура, логічність та змістовність:

• Назва: Чи відповідає назва статті її змісту?
• Анотація: Чи відображає анотація зміст статті?
• Вступ: Чи описує автор свої цілі та визначає проблему, яку він досліджує? Чи описує актуальність дослідження через узагальнення наявних досліджень?
• Метод (для наукових робіт): Чи пояснює автор метод збору даних? Чи вірна логіка та структура дослідження? Чи пояснюються методи, особливо нові? Чи достатня вибірка дослідження? Чи адекватно описані інструменти та підходи?
• Результати: Чи є опис результатів чітким та логічним? Чи вірні статистичні результати? Якщо є непевність щодо статистики, це слід повідомити редактору. Висновки щодо результатів не повинні включатися в цей розділ.
• Висновок/Дискусія: Як отримані результати пов’язані з очікуваннями та попередніми дослідженнями? Узгоджуються чи суперечать отримані результати попереднім дослідженням? Чи описано внесок отриманих результатів у розвиток досліджуваної теорії, сфери тощо?
• Таблиці, Графіки, Зображення: Чи є вони релевантними, якісними, зрозумілими, відображають коректно отримані дані і легко інтерпретуються?

Обсяг та мета:

• Відповідність цілям журналу: Чи відповідає стаття цілям і вимогам журналу щодо обсягу?

Рецензенти, залучені до Marketing and Management of Innovations, не мають права використовувати ШІ або інші інструменти на основі ШІ, такі як ChatGPT, для рецензування матеріалів або створення рецензійних звітів. Рецензенти несуть індивідуальну відповідальність за зміст своїх звітів, і використання технологій ШІ в цих цілях вважається порушенням конфіденційності рецензії.

Висновок та коментарі.

Журнал використовує структуровану форму для рецензентів, розроблену відповідно до критеріїв, що висуває Журнал для статей публікації. Це дозволяє підвищити ефективність процесу рецензування. Форма складається з двох розділів:

Коментарі для редактора.

Коментарі, надані рецензентом редакторові, строго конфіденційні і виключно переглядаються редакційною командою. Їх не буде передано безпосередньо авторам, принаймні не в їхній оригінальній формі. Редактори можуть вибрати перефразувати або посилатися на коментарі рецензента у своєму спілкуванні з авторами. Рецензенти повинні використовувати спеціальний блок для того, щоб висловити свою рекомендацію щодо рукопису – це прийняття, перегляд чи відхилення. Крім того, рецензенти повинні описати ключові недоліки та описати можливості їх виправлення. Рецензенти повинні утримуватися від копіювання та вставляння ідентичного матеріалу як у блок коментарів для редактора, так і в блок коментарів для авторів. Це забезпечить, щоб коментарі, спрямовані на редактора, залишалися спрямованими на питання, які стосуються процесу прийняття рішення.

Коментарі для авторів

Коментарі, надані рецензентом авторам, призначені як для авторів, так і для редакторів. Важливо, щоб ці коментарі пропонували критичний, але конструктивний огляд, викладений діловою та професійною мовою. Важливо відзначити, що ці коментарі не повинні розкривати конфіденційність рецензента, також вони не повинні виражати думку рецензента щодо того, чи слід публікувати статтю. Остаточне рішення щодо статусу статті – чи його слід відхилити, переглянути чи прийняти – приймається Головним редактором, а не рецензентами. Як автори, так і редактори використовують результати рецензування, щоб визначити найважливіші проблеми, наголошуючи основні причини, які лежать в основі рекомендації рецензента щодо відхилення, перегляду чи прийняття рукопису.

Рекомендації

Рекомендація рецензента щодо прийняття, перегляду чи відхилення рукопису повинна базуватися переважно на ключових сильних та основних слабких місць статті, а не обмежуватися лише якістю написання. Ця рекомендація повинна відповідати коментарям рецензента щодо статті. При визначенні значущих недоліків важливо, щоб рецензент оцінив їх можливість виправлення. Деякі проблеми, такі як серйозні недоліки у дизайні дослідження, можуть бути і суттєвими, і невиправними, що призводить до рекомендації рецензента щодо відхилення. Інші важливі проблеми, наприклад, використання несумісного статистичного тесту у основному аналізі, можуть бути виправлені, якщо авторам надається можливість перегляду та повторної подачі їх статті. Можливість виправлення основних недоліків або проблем повинна бути ключовим аспектом в рішенні рецензента. Важливо відзначити, що основні недоліки чи проблеми, навіть якщо вони значущі, не автоматично виправдовують відхилення, якщо є можливість їх виправлення. У випадках, коли рецензент не може визначити можливість виправлення основних проблем, може бути відповідною рекомендація для іншого перегляду, давши авторам шанс вирішити та виправити ці питання. Рецензенти повинні переконатися, що питання, визначені як “значущі”, дійсно становлять суттєві недоліки чи проблеми. З іншого боку, незначні недоліки чи проблеми самі по собі рідко є достатніми підставами для відхилення статті. Якщо дослідження стосується важливого питання чи перевіряє оригінальну гіпотезу, і якщо воно добре спроектоване та виконане, воно може бути інформативним навіть у випадку нульових результатів. Автоматичне відхилення досліджень з нульовими результатами може призвести до публікаційних упереджень.

Рецензенти подають свої пропозиції/рекомендації та вказують один із наступних варіантів рішення:

• • Прийняти: прийняти статтю для публікації в її оригінальній формі;
  • Мінімальне доопрацювання: стаття потребує незначних виправлень відповідно до результатів рецензування;
  • Значне доопрацювання: потрібен суттєве доопрацювання вмісту статті; відповідно до рекомендацій рецензентів;
  • Відхилити: відхилити статтю на підставі результатів рецензування (список причин відхилення: невідповідність тематиці журналу, відсутність актуальності для цільової аудиторії; виявлення плагіату; порушення етичних стандартів публікацій; проблеми, пов’язані із форматуванням відповідно до вимог журналу; недостатнє представлення даних, яке ускладнює їх розуміння; переважна залежність від застарілих посилань або надмірна кількість самоцитувань; низька якість англійської мови тощо).

Рецензенти повинні подати Результати рецензування з конструктивними пропозиціями та рекомендаціями щодо статті.

Виправлення

У випадках, коли Редколегія запрошує авторів внести покращення та повторно подати рукопис, журнал просить долучити супровідний лист із відповідними відповідями на ключові питання, висунуті рецензентами, а також враховувати будь-які суттєві чи методологічні питання, зазначені як невеликі.

Редакційний процес

Процес прийняття рішень

Остаточне рішення щодо публікації кожної поданої статті приймають редактори, враховуючи коментарі рецензентів та їхню незалежну оцінку рукопису.

Вирішення конфліктних ситуацій

У випадках, коли рецензенти висловлюють фундаментальні розбіжності, редактори можуть вирішити поділитися всіма рецензіями з кожним рецензентом. Можливо, буде здійснено запит щодо додаткових коментарів для допомоги редакторам у прийнятті рішення. Важливо зауважити, що рішення не обов’язково визначається більшістю голосів, враховуючи, що експерти можуть мати різні думки. Редактори ретельно оцінюють рекомендації та коментарі рецензентів, враховуючи їх разом із відповідями авторів та будь-яким матеріалом, який не міг бути доступний рецензентам. Редакційний офіс забезпечує, що рекомендації рецензентів будуть уважно розглянуті, і їхні внески високо цінуються, навіть якщо остаточне рішення не відповідає оцінкам рецензентів.