Marketing and Management of Innovations дотримується цілей і завдань, встановлених Committee on Publication Ethics (COPE), та однозначно засуджує будь-яку форму наукового порушення. Головною метою журналу є забезпечення якості опублікованих статей, сприяючи їх оригінальності. Автори, які подають свої роботи до журналу, повинні не лише подавати оригінальні дослідження, але й дотримуватися етичних вимог. Для цього важливо, щоб автори ознайомились з Інструкцію для авторів та Політикою щодо дотриманням етичних норм перед подачею своїх матеріалів. Ці вказівки розроблені для забезпечення найвищого рівня дослідницької доброчесності. У прагненні до високої якості наукових досліджень журнал активно реагує на різноманітні форми наукового порушення, включаючи, але не обмежуючись, такими:

1. Права на авторство: Політика журналу встановлює, що кожна особа, яка внесла суттєвий внесок у статтю, повинна бути явно зазначена у поданій формі Супровідного листа. Для отримання статусу автора особа повинна мати визначену роль у дослідженні, таку як внесок у підготовку роботи або додати суттєві зміни до концепції дослідження. Такі внески повинні бути належним чином визнані в остаточній версії статті. З іншого боку, невеликі внески не виправдовують статусу автора. У таких випадках співавтори можуть вирішити визнати цих осіб як співавторів та визнати їхні внески в Acknowledgment. Згідно з політикою Журналу всі співавтори поданих рукописів повинні заповнити Супровідний лист, вказавши внесок всіх авторів та підтверджуючи їхню згоду на публікацію статті.
2. Подвійне подання/публікація: Ця практика включає подання або публікацію в основному однієї й тієї ж самої статті в двох різних журналах одночасно або зі значним інтервалом в часі.
3. Надмірна публікація (зазвичай відома як “салямі-публікація”): Ця практика включає подання різних частин одного й того ж дослідження до кількох журналів або розповсюдження даних, які раніше вже були опубліковані де-небудь інде без необхідних цитат, дозволів або пояснень. Слід наголосити, що “самоплагіат” потрапляє у сферу надмірної публікації, коли автор використовує або імплементує ідеї зі своїх попередніх робіт без належного визнання. Це може іноді бути навмисним, і прийняття автором такого використання зазвичай надає необхідний контекст для оцінювання його обробки раніше опублікованого матеріалу.
4. Маніпулювання цитатами: Маніпулювання цитатами охоплює наступні поведінкові аспекти:

• • Авторське самоцитування: Це включає в себе ситуації, коли автор занадто часто цитує власні роботи з основною метою штучного завищення кількості цитат для своїх публікацій.
  • Ексцесивне цитування статей з журналу: Автори, які публікують свої дослідження в журналі, надмірно цитують інші статті з того ж самого журналу, часто з єдиною метою збільшення кількості цитат для цього журналу.
  • Почесні цитування: Це поведінка передбачає надмірне цитування роботи іншого автора чи журналу, іноді з причин, що не мають академічної обґрунтованості, і іноді це називається “почесними” цитатами.

5. Фабрикація даних: Фабрикація даних передбачає навмисний акт створення або фальсифікації даних чи результатів дослідження в роботах, поданих на публікацію. Це також охоплює посилання на неіснуючі публікації або фальсифікацію бібліографічних даних.
6. Фальсифікація: Фальсифікація включає в себе зміну дослідницьких даних шляхом порушення параметрів обладнання, використовуваних у дослідницькому процесі, упереджені коригування даних під час обробки та маніпулювання окремими даними в експериментах для отримання бажаних висновків.
7. Академічний плагіат: Академічний плагіат охоплює широкий спектр матеріалів, включаючи тексти, зображення, витяги, математичні вирази та перетворення, комп’ютерний код та інше. Запозичені джерела можуть охоплювати як опубліковані, так і неопубліковані роботи, такі як книги, статті, тези, рукописи та подібні джерела.

Основні категорії академічного плагіату включають:

• Дослівне використання тексту: Використання фрагментів тексту без належного зазначення авторства чи лапок для цитування, навіть у випадках використання одного слова, якщо воно використовується в унікальному сенсі, визначеному джерелом.
• Використання інформації без посилань: Використання інформації, концепцій, емпіричних розрахунків та іншого контенту з конкретного джерела без надання відповідних посилань.
• Перефразування чи узагальнення без зазначення авторства: Переформулювання матеріалу джерела подібно до оригінальної роботи або узагальнення думок, інтерпретацій чи висновків з конкретного джерела без належного цитування.
• Апропріація академічних робіт інших осіб: Це включає подання академічних робіт, створених іншими, таких як дисертації, монографії, підручники, статті, тези, звіти, завдання, розрахунки, курсові роботи, дипломи, магістерські роботи, реферати та подібні документи. Сюди також входять випадки, коли оригінальні автори надали згоду на використання своєї роботи.

Додаткові форми наукового зловживання включають у себе повторне друкування значущих частин попередніх статей, включаючи переклади, без належного визнання, приховання результатів досліджень, допущення неправомірного впливу від спонсорів так, що впливає на дослідження чи розповсюдження результатів, необґрунтоване включення певних авторів у списки літератури, навмисне подання хибних обвинувачень проти колег-дослідників, спотворення результатів дослідження, переоцінка значущості та практичності результатів, навмисне ускладнення чи затримка прогресу інших дослідників, використання свого офіційного статусу для сприяння порушенням наукової доброчесності. Це також включає заснування чи підтримку журналів, які не мають жорсткого контролю за якістю досліджень (часто відомих як “хижацькі журнали”).

Процедура розгляду скарг на наукове зловживання проводиться з урахуванням етичних норм та конфіденційності, відповідно наступних етапів:

1. Отримання скарги: Редакційний офіс журналу отримує скаргу щодо підозрілого наукового зловживання в статті, поданій або опублікованій в журналі. Якщо ви бажаєте повідомити про порушення в статті, опублікованій в нашому журналі, будь ласка, надішліть докладну скаргу електронною поштою на адресу mmi@fem.sumdu.edu.ua.
2. Докладна скарга: У скарзі повинно бути чітко вказано характер порушення, надаючи конкретні подробиці. Наприклад, у випадках плагіату слід відзначити частину запозиченого тексту та чітко посилатися на оригінальну та підозрілу статті.
3. Вивчення скарги: Редакційний офіс розпочинає дослідження, під час якого зв’язуються з редактором журналу та відповідним(и) автором(ами) підозрілої статті.
4. Пояснення автора: Автору відповідальному за комунікації буде відправлено запит з проханням пояснитивиявлені порушення та надати відповідні факти та докази.
5. Вирішення: Якщо автор(и) підозрілої статті визнає скаргу на наукове зловживання, Редакційний офіс приймає відповідні заходи щодо до ситуації:

• • Якщо стаття вже була опублікована, може знадобитися ерратум чи відкликання для виправлення проблеми. Однак все ще може бути непорозуміння щодо формулювання опису.
  • Якщо порушення виявляється під час процесу рецензування, рецензування може продовжуватися, з авторами, які роблять необхідні зміни.

6. Відсутність відповідь або незадовільне пояснення: У випадках відсутності відповіді протягом визначеного часу чи незадовільного пояснення стаття може бути остаточно відкликана чи відхилена. До прийняття рішення редактор може залучити експертів відповідного закладу чи інших експертів за необхідності.
7. Повідомлення тому хто подав скаргу: Скаржнику повідомляється про результат після розв’язання питання.
8. Закінчення розгляду скарги: Розгляд скарги вважається завершеним після вирішення питання.